МСФЗ: чи можлива амортизація основних засобів в межах однієї групи за різними методами?

У діяльності підприємства періодично можуть виникати ситуації, коли основний засіб, що належить до певної групи, з тих чи інших причин потребує застосування іншого методу амортизації, ніж прийнято підприємством щодо такої групи основних засобів.

Припустимо, підприємство, яке веде облік за міжнародними стандартами фінансової звітності, придбало прес-форму, яку класифікувало як основний засіб, який належить до групи 6 «Інструменти, прилади та інвентар».

При цьому, згідно облікової політики даного підприємства, для основних засобів групи 6 «Інструменти, прилади та інвентар» підприємство застосовує прямолінійний метод амортизації.

Однак, для вказаної прес-форми доцільніше застосовувати виробничий метод амортизації, оскільки її знос прямо залежить від обсягу виготовленої продукції. Такий підхід забезпечує більш точний розподіл витрат на періоди фактичного використання активу. Плюс, для вказаної прес-форми виробник гарантує нормальну і безперебійну роботу для 500 000 штук.

Отже, за таких умов у підприємства виникатиме закономірне питання щодо можливості застосування різних методів амортизації в рамках однієї групи основних засобів за міжнародними стандартами фінансової звітності, а також супутніх питань, зокрема:

• чи достатньо відмінність від загального методу амортизації для групи 6 розкрити у примітках до фінансової звітності?
• чи не суперечитиме таке рішення вимогам Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р.?
• чи виникатимуть тимчасові різниці, що впливають на облік відстрочених податкових активів/зобов’язань?

Відповіді на поставлені питання ми і розглянемо у даній статті.

 

 

Згідно п.60 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (далі – МСБО 16), використовуваний метод амортизації має відображати спосіб, в який очікувані майбутні економічні вигоди від активу споживатимуться суб’єктом господарювання.

Метод амортизації, застосований до активу, слід переглядати принаймні на кінець кожного фінансового року, а якщо відбулася значна зміна в очікуваному способі споживання майбутніх економічних вигід, утілених в активі, метод слід змінити для відображення зміненого способу (п.61 МСБО 16).

Різні методи амортизації можна застосовувати для розподілу суми активу, що амортизується, на систематичній основі протягом строку корисного використання (п.62 МСБО 16).

Як бачимо із вищенаведеного, МСБО 16 оперує поняттям «актив», а не «група активів».

Отже, за МСБО 16, вибір методу амортизації здійснюється на рівні окремого об’єкта, а не групи однорідних об’єктів.

З вищенаведеного випливає, що різні активи в межах однієї групи можуть мати різні методи амортизації, якщо це обґрунтовано їх природою та способом використання.

Отже, з точки зору міжнародних стандартів обліку, підприємство може застосовувати виробничий метод до прес-форми, навіть якщо загальний підхід для об’єктів основних засобів групи 6 – прямолінійний.

Згідно п.138.3.1 ст.138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі – ПКУ), розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 ПКУ, пп.138.3.2-138.3.4 п.138.3 ст.138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Як бачимо, ПКУ також не встановлює обов’язку застосовувати один метод амортизації до всієї групи основних засобів.

Головне правило ПКУ — щоб метод амортизації об’єкта основних засобів був дозволений національними або міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і відповідав правилам податкового обліку.

Виробничий метод амортизації допускається міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО 16) для активів, залежних від обсягу виробництва та не суперечить ПКУ.

Отже, застосування виробничого методу лише до такого основного засобу як прес-форма не є порушенням ПКУ.

При цьому, тимчасові різниці у підприємства не виникатимуть, оскільки:

• метод нарахування амортизації прес-форми у бухгалтерському та податковому обліку буде однаковий – виробничий,
• згідно пп.138.3.3 п.138.3 ст.138 ПКУ, мінімально допустимі строки амортизації основних засобів не застосовуються при виробничому методі нарахування амортизації.

Відповідно до п.75 МСБО 16, обрання методу амортизації та оцінка строку корисного використання активів є питаннями судження. Унаслідок цього розкриття інформації про прийняті методи та оцінені строки корисного використання або норми амортизації надає користувачам фінансової звітності інформацію, яка дає їм змогу переглядати політику, обрану управлінським персоналом, та робити порівнювання з іншими суб’єктами господарювання.

Отже, підприємству у примітках до фінансової звітності щодо такого основного засобу як прес-форма слід зазначити, що:

• її амортизація визначається виробничим методом, оскільки знос прямо залежить від кількості виготовлених одиниць продукції (гарантований ресурс — 500 000 шт.);
• інші активи групи амортизуються прямолінійно, бо мають інший характер використання.

Також, попередньо, у обліковій політиці підприємства мають бути зафіксовані аналогічні положення.