Внесено зміни до Бюджетного кодексу

14.03.2025

Тема:

Законом України від 16.01.2025 № 4225-IX внесено зміни до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI (далі — БКУ). Зокрема:

внесено уточнення до складу доходів і видатків держбюджету й місцевих бюджетів;
доповнено положеннями щодо відповідальності за порушення зобов’язань, пов’язаних з оборонними закупівлями;
тепер до повноважень Держаудитслужби не належить здійснення контролю за внутрішнім аудитом розпорядників бюджетних коштів;
визначено порядок планування, підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій на регіональному та місцевому рівнях.

Внутрішній контроль Новим п. 492 ч. 1 ст. 2 БКУ визначено, що управлінська відповідальність і підзвітність — це відповідальність і підзвітність розпорядників бюджетних коштів за досягнуті цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, функціонування внутрішнього контролю, управління бюджетними коштами, об’єктами державної (комунальної) власності та іншими ресурсами, включаючи свої рішення, дії, виконання повноважень, у тому числі делегованих.

Оновленою ч. 2 ст. 19 БКУ визначено, що на всіх стадіях бюджетного процесу забезпечується управлінська відповідальність і підзвітність.

А ч. 3 ст. 26 БКУ викладено в новій редакції, яка передбачає таке. Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Внутрішнім контролем є комплекс заходів, що ґрунтуються на управлінській відповідальності та підзвітності і застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності й ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Внутрішній аудит — це незалежна, об’єктивна діяльність, що передбачає здійснення аудиторських досліджень (оцінки з надання впевненості) та аудиторського консультування для сприяння розпоряднику бюджетних коштів у досягненні цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності. Внутрішній аудит сприяє покращенню ефективності й результативності в діяльності розпорядника бюджетних коштів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, шляхом застосування систематичного, послідовного підходу до оцінки і вдосконалення організації та функціонування системи управління, внутрішнього контролю, управління ризиками.

Для здійснення внутрішнього аудиту розпорядник бюджетних коштів в особі керівника утворює самостійний структурний підрозділ внутрішнього аудиту, що є підпорядкованим і підзвітним безпосередньо такому керівнику.

Для надання фахових консультацій та розгляду питань, пов’язаних з організацією та функціонуванням внутрішнього контролю і провадженням діяльності з внутрішнього аудиту, головний розпорядник коштів державного бюджету утворює аудиторський комітет як консультативно-дорадчий орган.

Основні засади функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту й порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту визначаються КМУ. Організаційно-методологічні засади функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту визначаються МФУ, яке забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, у тому числі здійснює аналіз стану функціонування внутрішнього контролю та оцінку функціонування систем внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів.

Нагадаємо, що матеріали щодо цього питання розміщено на сайті Мінфіну за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/normativna-baza-dvfk.

Ліквідація та залишки спецфонду Згідно з новим абзацом ч. 4 ст. 13 БКУ в разі ліквідації, реорганізації бюджетної установи, що має наслідком зміну організаційної форми господарювання, залишки власних надходжень перераховуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за дорученням бюджетної установи та погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів на рахунок правонаступника, відкритий в органах Казначейства України.

ПМЦ Оновленою ч. 10 ст. 20 БКУ встановлено, що програмно-цільовий метод у бюджетному процесі передбачає застосування гендерно орієнтованого підходу, в рамках якого головні розпорядники бюджетних коштів та інші учасники бюджетного процесу враховують гендерні аспекти у процесі планування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм.

Інформація про бюджет У ст. 28 БКУ виключено абзац перший ч. 4, який передбачав, що ВР АР Крим, РМ АР Крим, місцеві держадміністрації, ОМС забезпечують публікацію інформації про місцеві бюджети, у тому числі рішень про місцевий бюджет і квартальних звітів про їх виконання. Рішення про місцевий бюджет має бути опубліковане не пізніше ніж через десять днів із дня його прийняття в газетах, визначених ВР АР Крим, відповідними місцевими радами.

Крім того, абз. 1 ч. 5 ст. 28 БКУ викладено в такій редакції: інформація про виконання держбюджету та місцевих бюджетів підлягає оприлюдненню не пізніше 1 березня року, що настає за роком звіту: держбюджету — на офіційних сайтах КМУ, МФУ; місцевих бюджетів — на офіційних сайтах ВР АР Крим, РМ АР Крим, місцевих держадміністрацій, виконавчих органів відповідних місцевих рад або в інший спосіб відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Бюджетна декларація Відповідно до змін, внесених до ст. 33 БКУ, Мінфін розробляє та у визначені ним терміни доводить:

до головних розпорядників коштів держбюджету — інструкції з підготовки бюджетних пропозицій, орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету й надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період;
до Мінекономіки — орієнтовний граничний сукупний обсяг публічних інвестицій на середньостроковий період».

Уточнено, що бюджетна декларація містить положення, зокрема, щодо:

обсягу публічних інвестицій на підготовку й реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, включаючи обсяг коштів державного фонду регіонального розвитку, обсяг коштів державного дорожнього фонду (за напрямами, визначеними ч. 3 ст. 242 БКУ), обсяг коштів державного фонду внутрішніх водних шляхів (за напрямами, визначеними ч. 3 ст. 245 БКУ), обсяг коштів державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації (за напрямами, визначеними ч. 3 ст. 246 БКУ), із зазначенням пріоритетних напрямів таких публічних інвестицій;
середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави;
загального обсягу середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів та обсягу щорічних видатків на виконання таких зобов’язань.

Бюджетні запити Відповідно до змін, внесених до ст. 35 БКУ, головні розпорядники бюджетних коштів включають до бюджетних запитів обсяги довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, на відповідні бюджетні періоди, показники за бюджетними програмами, що забезпечують протягом декількох років реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, включених до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави та відібраних Міжвідомчою комісією з розподілу публічних інвестицій у встановленому порядку, на підставі планів реалізації таких проектів та програм.

Головні розпорядники бюджетних коштів, що належать до сектору безпеки і оборони, включають до бюджетних запитів обсяги середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів на відповідні бюджетні періоди та обсяги щорічних видатків на виконання таких зобов’язань.

Бюджетні зобов’язання Згідно зі змінами, внесеними до ст. 48 БКУ, середньострокове зобов’язання за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів набуває статусу бюджетного зобов’язання у сумі, визначеній згідно з умовами трирічного державного контракту (договору), за умови її відповідності граничним показникам видатків державного бюджету, що можуть бути спрямовані на взяття середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів, визначеним законом про держбюджет на відповідний період.

Кредиторська заборгованість розпорядників бюджетних коштів за середньостроковими зобов’язаннями за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів на кінець поточного бюджетного періоду не може перевищувати залишку коштів спеціального фонду державного бюджету, утвореного за рахунок відповідних надходжень спецфонду держбюджету.

Держоргани Абзац 1 ч. 10 ст. 51 БКУ викладено в такій редакції: у разі зміни найменування або утворення державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у цьому періоді здійснюється в межах видатків, передбачених державним органам, які змінюють найменування або ліквідуються, реорганізуються у зв’язку з утворенням таких нових державних органів.

Усі наведені вище зміни набрали чинності з 05.03.2025.

Бюджет розвитку У ст. 71 БКУ слова «капітальні видатки» замінено словами «публічні інвестиції». При цьому визначено, що публічні інвестиції бюджету розвитку спрямовуються на підготовку й реалізацію публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, передбачених середньостроковими планами пріоритетних публічних інвестицій регіонів (тергромад), що мають на меті соціально-економічний розвиток регіонів (тергромад) відповідно до цілей, завдань і заходів документів стратегічного планування регіонів (територіальних громад) і передбачають: будівництво, капітальний ремонт і реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери й житлово-комунального господарства; будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів; будівництво і придбання житла окремим категоріям громадян відповідно до законодавства; збереження та розвиток історико-культурних місць України та заповідників; будівництво й розвиток мережі метрополітенів; придбання вагонів для комунального електротранспорту; розвиток дорожнього господарства; придбання шкільних автобусів та автомобілів швидкої медичної допомоги; оновлення матеріально-технічної бази комунальних закладів охорони здоров’я, комп’ютеризацію та інформатизацію закладів загальної середньої освіти і комунальних закладів охорони здоров’я; природоохоронні заходи; інші заходи, пов’язані з розширеним відтворенням. Зверніть увагу: ці зміни вводяться в дію з 01.01.2026.