Підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та незаконне збагачення є виключно висновок НАЗК

Підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та незаконне збагачення є виключно висновок НАЗК (Шостий ААС № 826/1160/18 від 14.01.2019)

Фабула судового акту: Національне агентство з питань запобігання корупції своїм Рішенням від 08.12.2017 № 1375 надало роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно необхідності попередньо встановлених фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення, Національним агентством з питань запобігання корупції у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366¹ та статтею 368² Кримінального кодексу України.

Відповідно до вказаного роз’яснення основним джерелом обставин, які свідчать про декларування недостовірної інформації чи незаконне збагачення можуть бути лише висновки, викладені в рішенні Національного агентства за результатами повної перевірки декларації. Проте такі висновки не є автоматичним підтвердженням вчинення особою кримінального правопорушення.

З огляду на наведене, НАЗК зазначено, що початку досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366¹ та статтею 368² Кримінального кодексу України обов’язково має передувати:

• здійснення Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки декларації відповідної особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
• встановлення за наслідками такої перевірки фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме: декларування недостовірної інформації та ознак незаконного збагачення, з наявністю підстав для притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності;
• відображення цих фактів у відповідному рішенні Національного агентства, складеному за наслідком здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, яка вбачається із викладеного НАЗК фактично є органом-ініціатором початку проведення кримінальних проваджень за зазначеними вище складами кримінальних правопорушень та обґрунтованість повідомленої підозри нерозривно пов’язана саме із наявністю відповідного висновку НАЗК.

Вказане роз’яснення стало предметом оскарження в окружному адміністративному суді ініціатором якого стали громадські організації.

На думку активістів відповідачем при прийняті спірного рішення було перевищено свої повноваження, а тому рішення від 08.12.2017 № 1375 є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням громадські організації оскаржили його в апеляційному порядку.

Переглядаючи зазначене рішення Шостий апеляційний адміністративний суд із рішенням суду першої інстанції погодився та вказав наступне.

Пунктом 8 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В частині першій статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.

Крім того, частиною третьою статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.

Статті 366¹ та 368² Кримінального кодексу України нерозривно пов'язані із приписами Закону України «Про запобігання корупції».

Мотивом необхідності роз'яснень з питань необхідності попереднього встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме: з'ясування достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення, Національним агентством у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366¹ та 368² Кримінального кодексу України заявником зазначено наявність останнім часом стійкої неправомірної тенденції внесення правоохоронними органами відомостей за статтею 366¹ (декларування недостовірної інформації) та статтею 368² (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, без жодних перевірок та відповідних висновків Національного агентства.

Таким чином обставинами, які свідчать про декларування недостовірної інформації чи незаконне збагачення, можуть бути лише висновки, викладені в  рішенні НАЗК за результатами повної перевірки декларації. Проте такі висновки не є автоматичним підтвердженням вчинення особою кримінального правопорушення.