Відпустка за ненормований робочий день дистанційному працівнику

Інспектори Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці на офіційному сайті (https://pns.dsp.gov.ua → «Новини») пояснили, чи надавати відпустку за ненормований робочий день, якщо працівник працює дистанційно.

Зокрема, інспектори нагадали, що дистанційна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Порядок та умови виконання дистанційної роботи визначені ст. 602 КЗпП.

Згідно з ч. 5 ст. 602 КЗпП при дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених ст. 50 і 51 КЗпП. А отже, на думку інспекторів, працівник, який працює дистанційно, повинен працювати в межах норми робочого часу.

Водночас у п. 18 Типової форми трудового договору про дистанційну роботу, затвердженої наказом Мінекономіки від 05.05.2021 № 913-21, зазначається, що працівнику, з яким укладено договір про дистанційну роботу, надаються інші види відпусток, передбачені законодавством, колективним договором, угодою та цим договором.

Таким чином, інспектори Держпраці дійшли висновку, що в разі коли у письмовому трудовому договорі про дистанційну роботу зазначено, що за ненормований робочий день надається відпустка, то роботодавець має її надавати.