Надання послуг із доступу до мережі інтернет заборонено для платників єдиного податку.
Таку позицію висловила ДПС України у своїй статті "Чи має право фізична особа – підприємець при постачанні електронних комунікаційних послуг застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності?".
Так в статті, розміщеній на сайті ДПС України, зокрема зазначено що:
"Слід зазначити, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
Відповідно до Закону України від 16 грудня 2020 року №1089-IX «Про електронні комунікації» (далі ‒ Закон № 1089), який набрав чинності з 1 січня 2022 року, оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг ‒ суб’єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. Проте попередній Закон України від 18 листопада 2003 року №1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022) розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку). На сьогодні норми Закону № 1089 не визначають окремого суб’єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж.
Тобто відповідно до норм Закону № 1089 платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права обирати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності."
Особисто я не згоден з такою позицією ДПС України з огляду на те, що абзац 4 підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ містить пряму норму відповідно до якої послуги з надання доступу до мережі Інтернет мають право надавати виключно платники єдиного податку 3 групи.
При цьому, надання «послуг з надання доступу до мережі Інтернет», яка у відповідності до приписів абзацу 4 підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ дозволена для здійснення ФОП – платниками єдиного податку 3 групи, не входить до видів діяльності заборонених для платників єдиного податку у відповідності із приписами підпункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ.
А згідно із приписами пункту 87 частини 1 статті 2 Закону №1089 визначено що:
«постачальник електронних комунікаційних послуг - суб’єкт господарювання, який фактично надає… та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг».
З огляду на вказане, як на мій особистий погляд, законодавець чітко визначив, що постачальник електронних комунікаційних послуг, який надає «послугу доступу до мережі Інтернет», може працювати на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг.
Відповідно постачальник електронних комунікаційних послуг який надає «послугу доступу до мережі Інтернет», та працює на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, жодним чином не здійснює види діяльності заборонені для платників єдиного податку у відповідності із приписами підпункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ.
Разом з тим, ДПС України, як я вже зазначив вище, тримається іншої позиції. Тож ФОП, які надають послуги із доступу до мережі інтернет, варто так, чи інакше, цю позицію враховувати у своїй діяльності.
