Нюанси трансфертного ціноутворення

Податківці нагадують, що 27 липня 2017 року набула чинності постанова КМУ «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податко (далі — Перелік).

Перелік прийнято на виконання п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Згідно з ч. 2 цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ:

• господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
• зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
• господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав.

Щодо визначення звітного періоду

Згідно з п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Таким чином, господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції.

Щодо підтвердження сплати податку нерезидентом

Стаття 39 ПКУ не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом. Водночас з урахуванням п. 103.5 ст. 103 ПКУ, ДФС рекомендує платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Зазначена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.

Такий документ або відповідна інформація має бути надана на запит контролюючого органу у випадках, передбачених пп. 4 п. 2 розділу III Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом МФУ від 14.08.2015 р. № 706 та/або під час проведення документальних перевірок.

Разом з цим нерезидентом, який не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок), вважається нерезидент звільнений відповідно до законодавства країни реєстрації від його сплати у звітному році, незалежно від підстав та причин такого звільнення, або ставку оподаткування податку на прибуток (корпоративний податок) для такого нерезидента встановлено у розмірі нуль відсотків.

Щодо підтвердження резидентства контрагента - нерезидента

Контрольованими операціями згідно з п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема, визнаються господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Враховуючи п. 103.5 ст. 103 ПКУ статус податкового резидентства може бути підтверджено, зокрема, довідкою, яка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і яка повинна бути належним чином легалізована, перекладена згідно із законодавством України.

Такий документ має бути надано платником податків на запит контролюючого органу у випадках, передбачених пп. 4 п. 2 розділу III Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом МФУ від 14.08.2015 р. № 706 та/або під час проведення документальних перевірок.

Особливості застосування Переліку у 2017 році

Із врахуванням п. 41 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ господарські операції, визначені п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими з дати набрання чинності Переліком.

Отже, у разі відповідності господарських операцій критеріям, визначеним п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 та п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, вони можуть визнаватись контрольованими з 27 липня 2017 року.

Водночас умови, визначені п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (річний дохід платника податків та обсяг господарських операцій з кожним контрагентом), розраховуються для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.

Більш детальна інформація викладена у листі ДФСУ від 14.08.2017 р. № 21674/7/99-99-1401-02- 17.