Особливості віднесення заборгованості боржника юридичної або фізичної особи до безнадійної
Фахівці Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що відповідно до підпункту "ґ" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під безнадійною заборгованістю розуміється прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб).
З 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі – КзПБ), у книзі четвертій "Відновлення платоспроможності фізичної особи" якого визначено процедуру банкрутства боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 115 розділу I книги четвертої КзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, враховуючи норми КзПБ, підпункт "ґ" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ застосовується для визнання безнадійною заборгованості фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців за умови, що така заборгованість прострочена понад 180 днів, а розмір суми боргу становить менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, та за умови, що безспірність вимог кредитора за такою заборгованістю підтверджено документально (договором та первинним документом, який визнає заборгованість, зокрема, визнаною претензією, актом звірки з боржником, листом боржника).
