Не заплатив за світло: чи можуть арештувати майно?

Без електрики нині важко уявити сучасне життя. Однак часто люди потрапляють у різні ситуації, коли їм припиняють постачати електроенергію. Як поводитися споживачам, аби цього не сталося? Чому в рахунках за електроенергію показники не завжди відповідають фактичним, які є на лічильнику? В яких випадках споживачам можуть припинити електропостачання та чи можуть арештувати майно за несплату використаної електрики?

Фахівець Координаційного центр з надання БПД повідомляє, законодавство передбачає, що побутові споживачі зобов’язані щомісяця надавати фактичні покази лічильників, встановлених на об’єкті споживача. Зробити це можна в один із таких способів:

• через особистий кабінет (http://oblenergo.cv.ua/);
• за телефоном (call-центр «Чернівціобленерго» (0372) 584-980, або абонентський відділ Вижницького РЕМу (03730) 211-34), чи іншими електронними засобами (SMS-повідомлення на номер 20300);
• зазначити ці покази у сплаченому рахунку;
• через особисте звернення або іншим зручним та прийнятним для сторін способом за укладеним договором.

 Якщо споживач передав дані з лічильника протягом п’яти днів (два календарні дні до кінця розрахункового місяця та три календарні дні наступного календарного місяця), такі показники вважаються поданими на перше число календарного місяця. Якщо ж цього не відбулося, то система автоматично нарахує кількість кіловат-годин за середньодобовим споживанням у домогосподарстві споживача упродовж аналогічного періоду минулого року або, у разі відсутності відповідних даних за попередній рік, за згодою сторін на основі фактичних даних лічильника за попередній розрахунковий місяць. Тож невчасне подання показників і є головною причиною розбіжностей у рахунку та на лічильнику споживача.

За Правилами роздрібного ринку електричної енергії побутові споживачі здійснюють оплату за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:

1) протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;

2) в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

У випадку заборгованості за використану електричну енергію та за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення, оператор системи має право повністю або частково припинити постачання електричної енергії споживачу. Попередження про припинення постачання електроенергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для відключення та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, в якому зазначаються підстава, дата і час, коли електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, яка оформила попередження. Додатково у попереджені, де підставою є заборгованість, зазначається сума заборгованості та період, за який ця заборгованість виникла.

Датою отримання попередження про припинення постачання електроенергії вважається:

1) дата вручення попередження, що підтверджує підпис одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції;

2) третій календарний день від дати отримання попередження поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Інший спосіб надання попередження споживачу може бути використаний тільки в тому випадку, якщо він передбачений договором.

Якщо споживач в установлений термін здійснить оплату та завчасно (до дня відключення) підтвердить це належно, постачання електроенергії споживачу не припиняється.

Варто зауважити, що на час карантину діє заборона на відключення електроенергії для споживачів, а також заборона нарахування пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг.

Що ж до накладання арешту на майно у випадку заборгованості за використану електроенергію, то для цього надавач послуг, якому заборгував споживач, повинен спочатку звернутися до суду для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження, а потім – до виконавців, які й розпочинають примусове стягнення боргу. Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. Тож сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для накладання арешту на майно споживача.