Доплати за постановою № 610 немає! Шукаємо вихід
Торік постановою № 6101 на період із 1 вересня по 31 грудня 2020 року було введено доплату до зарплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я комунальної форми власності. По закінченню 2020 року постало запитання: чи потрібно нараховувати таку доплату у 2021 році? Але згодом з’ясувалося, що фактично підстав виплачувати її у 2021 році немає. Тож не дивно, що медпрацівники не можуть змиритися зі «зникненням» такої доплати. Підкажіть, будь ласка, який є вихід із цієї ситуації.
Статтю взято з газети "Медична бухгалтерія" № 6/2021
Олена Огай, експертка газети
Так, усе правильно: виплачувати вказану доплату у 2021 році КНП не можуть. Кабмін так і не оновив щодо цього постанову № 610. І хоча вона чинна на сьогодні, але саме в ній чітко зазначено (у п. 1): доплату встановлено на період із 1 вересня до 31 грудня 2020 року! Тож запитання доречне. Хвороба COVID-19 поки що нікуди не ділася, медпрацівники продовжують боротьбу з нею, ризикуючи своїм здоров’ям, життям, а доплати за ризик більше не отримують. Що робити?
Доплати Відразу зазначимо: зберегти таку виплату працівникам і у 2021 році, посилаючись, як раніше, на постанову № 610, не можна. Вихід потрібно шукати у своїх же локальних документах (у колективному договорі, положенні про преміювання тощо). Нагадаємо, що за потреби їх можна оновити, змінивши умови та встановивши працівникам конкретну доплату.
Установлюючи доплату, можна взяти навіть ту саму назву та градацію розмірів за категоріями працівників, яка була в постанові № 610 (без прив’язки до неї!). Тобто це буде доплата, яку в себе локально введе конкретне КНП. Але зверніть увагу, що такі доплати будуть ураховуватися всередину МЗП, а не зверху, як це було передбачено п. 2 постанови № 610.
Премії Ще один варіант — нараховувати додатково премії з тих, що вже містяться в колдоговорі, положенні про преміювання. А якщо підхожих немає — можна встановити нові.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП2 конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників підприємства (у тому числі КНП) визначають самостійно в положенні про преміювання (зазвичай цей документ оформлюють як додаток до колективного договору). Законодавчо вимог до змісту положення про преміювання не встановлено. Тому ви можете виділити та прописати в ньому елементи, які в цьому випадку будуть доцільними, а саме:
1) коло працівників, на яких поширюється чинність преміальної системи або окремих премій;
2) показники та умови преміювання щодо кожної категорії працівників;
3) розміри преміальних виплат або порядок розрахунку премії;
4) вид премії та періодичність преміювання (виробничі премії: щомісячна, щоквартальна премія, премія за підсумками року тощо; або ж невиробничі премії до державних і професійних свят та ювілейних дат);
5) умови нарахування премії (наприклад, у поточному місяці за попередній або ж місяць у місяць);
6) джерела преміювання;
7) можливість збільшити чи зменшити в установлених межах окремим працівникам розмір премії (можуть бути передбачені показники додаткового збільшення розміру премії, наприклад за виконання додаткових завдань, збільшення обсягів роботи, удосконалення методів роботи тощо);
8) інші елементи.
Розмір виробничої премії можна обчислювати будь-яким способом залежно від особистого внеску працівника в загальні результати роботи. Наприклад, установлювати як процентне відношення до деякої бази (посадового окладу чи посадового окладу з урахуванням підвищень) чи виплачувати в розмірі середньомісячної зарплати або у фіксованому розмірі.
Такі премії будуть ураховуватися всередину МЗП.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Конкретний розмір премії працівників граничними розмірами законодавчо не обмежується.
Окремо слід приділити увагу визначенню розміру квартальної премії, якщо таку виплату встановлюють від посадового окладу. Щоб уникнути зайвих непорозумінь, доцільно вказати, що квартальну премію виплачують з огляду на розмір посадового окладу, що діє за штатним розписом на момент нарахування премії.
Можна визначити окремо порядок виплати премії в місяці, що відпрацьований не повністю (наприклад, у зв’язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю, відрядженням на курси підвищення кваліфікації). Як правило, передбачають, що за такі періоди премію не нараховують, тобто премію виплачують за фактично відпрацьований час.
Зауважимо, що йдеться про виробничі премії. Є ще варіант — разові премії (до державних і професійних свят). Якщо ви вибрали його, то в положенні про преміювання зазвичай уже вказано їхній конкретний (абсолютний) розмір, вони не залежать від відпрацьованого часу, не пов’язані з результатами роботи тощо. Зручні такі премії й тим, що вони перелічені в ст. 3 1 Закону про оплату праці3 серед виплат, які нараховують зверху МЗП (щодо профсвят додатково див. роз’яснення фахівців Мінсоцполітики в листі від 02.11.2017 № 2688/10/101-17).
Далі розглянемо, чи не будуть загрожувати такі доплати-премії неприбутковому статусу КНП.
Що з неприбутковістю? Обов’язковими умовами для неприбуткових організацій є, зокрема, використання своїх доходів (прибутків) виключно на фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених їхніми установчими документами (п.п. 133.4.2 ПКУ4), а також заборона розподіляти доходи (прибутки) або їхню частину серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб (п.п. 133.4.1 ПКУ).
Так от в індивідуальній податковій консультації від 17.04.2020 № 1587/6/99-00-07-02-02-06/ІПК представники ДПСУ запевнили, що заохочувальні виплати працівникам не загрожують неприбутковим КНП вибуттям із Реєстру неприбутківців.
ЦИТАТА «<…> встановлення відповідно до положень законодавства про оплату праці суб’єктом господарювання, що надає медичні послуги та має статус неприбуткової організації, у колективному договорі премій, надбавок, доплат працівникам в залежності від доходу, принесеного працівником такому суб’єкту господарювання в рамках реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення (за умови віднесення таких виплат до складових оплати праці), не призведе до порушення вимог пп. 133.4.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу [ПКУ] щодо заборони розподілу отриманих доходів та, відповідно, перебування неприбуткової організації у Реєстрі».
(ІПК ДПСУ від 17.04.2020 № 1587/6/99-00-07-02-02-06/ІПК)
Нагадаємо, що до складників структури заробітної плати належить, зокрема, додаткова заробітна плата, яка визначається як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій (ст. 2 Закону про оплату праці). Головне тут, щоб усі перелічені виплати були встановлені в колективному договорі КНП (див. ст. 15 Закону про оплату праці).