Коронавірус як професійне захворювання в медиків

 

Світлана Соловей, юрист газети

Ганна Даниленко, експерт газети

Порядок розслідування випадків інфікування COVID-19

COVID-19 — нове профзахворювання13 травня 2020 року постановою № 394 розд. V «Захворювання, викликані дією біологічних факторів» Переліку професійних захворювань доповнено гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. Виникнення цього профзахворювання можливе на такій роботі, як робота медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті в ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню COVID-19 і лікування пацієнтів із захворюванням COVID-19, спричиненим коронавірусом SARS-CoV-2. Тож на одне профзахворювання стало більше.

Також МОЗ визнало COVID-19 особливо небезпечною хворобою згідно з наказом № 521.

ЦИТАТА. «До професійних захворювань належать такі захворювання, які виникли внаслідок професійної діяльності працюючого та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

До гострих професійних захворювань (інтоксикацій) належать хвороби, які виникають раптово, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться в повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших несприятливих факторів».

(п. 1 Інструкції № 374)

Організація розслідування випадків зараження COVID-19 Лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних працівників розслідують саме як випадки гострого професійного захворювання. На цьому також у своїх роз’ясненнях наголошує Держпраці1. Процедуру встановлення гострого професійного захворювання визначено Порядком № 337 (див. витяг із цього Порядку на сторінках цього номера).

ЦИТАТА. «Гостре професійне захворювання (отруєння) — захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання)».

(п. 3 Порядку № 337)

Тепер перейдемо до самої процедури розслідування. Будьте уважні: процедура не з легких.

Насамперед зазначимо, що розслідування професійних захворювань може бути:

1) звичайним;

2) спеціальним.

Спеціальному розслідуванню, зокрема, підлягають гострі професійні захворювання, що призвели до тяжких чи смертельних наслідків (п. 10 Порядку № 337).

Потерпілий працівник, у якого лабораторно підтверджений COVID-19, негайно повідомляє про це безпосереднього керівника, службу охорони праці підприємства або іншу уповноважену особу підприємства. Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства негайно повідомляє роботодавця про коронавірусну хворобу працівника.

Насамперед зауважимо, що відповідно до пп. 4, 5 Інструкції № 374, якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації хвороб і споріднених проблем (МКХ-10), застосовують код «Y 96» (фактори, пов’язані з умовами праці). Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, установлює лікар будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці.

Заклад охорони здоров’я, до якого звернувся медичний працівник з лабораторно підтвердженим COVID-19 (який, з огляду на специфіку, одночасно може бути й місцем роботи пацієнта), зобов’язаний передати невідкладно засобами зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на гостре професійне захворювання за формою, установленою додатком 1 до Порядку № 337 (п. 6 Порядку № 337):

• КНП, де працює працівник (якщо він звернувся в медзаклад не за місцем своєї роботи);

НЮАНС. Екстрене повідомлення необхідно надати кожному підприємству, де працює потерпілий або на якому він виконував роботу. Тож, наприклад, якщо захворів сумісник, то повідомляти потрібно як основне місце роботи, так і за сумісництвом.

• територіальному органу Держпраці за місцем настання гострого професійного захворювання;
• робочому органу виконавчої дирекції ФСС за місцем настання гострого професійного захворювання.

До екстреного повідомлення бажано додати копію документів про підтвердження COVID-19.

Отже, КНП стало відомо, що в його працівника підтверджено коронавірус. Які його дії? Зокрема, воно зобов’язане протягом двох годин засобами зв’язку та не пізніше наступного робочого дня на паперовому носії надати повідомлення згідно з додатком 2 до Порядку № 337 таким суб’єктам:

• територіальному органу Держпраці;
• робочому органу ФСС;
• керівнику первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці, а якщо профспілки немає — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
• уповноваженому органу чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення).

Якщо гостре профзахворювання підлягає спеціальному розслідуванню, то повідомити також необхідно:

1) місцеву держадміністрацію або орган місцевого самоврядування (якщо немає уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);

2) орган галузевої профспілки вищого рівня, а якщо такого немає — територіальне профоб’єднання;

3) орган поліції (у разі гострого професійного захворювання, що призвело до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю працівника) чи смертельних наслідків).

Не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про гостре професійне захворювання наказом керівника в закладі має бути утворена комісія з розслідування гострих професійних захворювань. До її складу входять:

1) керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавець поклав виконання функцій з охорони праці (голова комісії);

2) представник робочого органу ФСС;

3) представник первинної організації профспілки (уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);

4) лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці;

5) інші представники підприємства (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Зауважимо, що відповідно до п. 22 Порядку № 337 у тому разі, коли в працівника виникло гостре професійне захворювання на території іншого підприємства, де він виконував роботу в інтересах свого підприємства, таке захворювання розслідує комісія, утворена підприємством, де сталося гостре професійне захворювання, за участю представників підприємства, працівником якого є потерпілий, і представника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий (якщо такої немає — уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці). У разі проведення спеціального розслідування нещасного випадку — за участю представника профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб’єднання.

Майте на увазі, що до складу комісії не може входити безпосередній керівник працівника, який захворів.

Візьміть до уваги, що комісію для спеціального розслідування створює Держпраці, а не роботодавець. Проте в повідомленні про нещасний випадок керівник закладу повинен зазначати кандидатури представників підприємства та уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення), вказуючи їхні прізвища, імена, по батькові, посади, контактні телефони, для включення їх до складу спеціальної комісії.

Головні обов’язки комісії встановлені п. 33 Порядку № 337. Серед них такі:

• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
• з’ясувати обставини та причини гострого професійного захворювання;
• визначити, пов’язане чи не пов’язане гостре професійне захворювання з виробництвом;

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Рішення щодо визнання гострого професійного захворювання пов’язаним чи не пов’язаним із виробництвом ухвалює комісія голосуванням простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії вирішальний.

• установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
• скласти акти за формою Н-1 згідно з додатком 11 до Порядку № 337 у кількості, визначеній рішенням комісії;
• у разі виявлення гострого професійного захворювання, пов’язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 згідно з додатком 22 до Порядку № 337;
• передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику закладу для їх розгляду та затвердження, на що керівник має 2 робочі дні.

Зверніть увагу, що діяльність комісії в умовах карантину має деякі особливості. Зокрема, Держпраці рекомендує до закінчення карантину:

• розподіляти обов’язки членів комісій, враховуючи обмеження контактного спілкування між членами комісії та особами, що можуть бути залучені до розслідування;
• опитування свідків, зустрічі з потерпілим працівником, членами його сім’ї або уповноваженою ним (ними) особою проводити обмеженим складом членів комісії (один-два), у разі необхідності засідання комісії проводити обмеженим складом, дотримуючись вимог щодо кворуму й використовуючи конференц-зв’язок та інші сучасні засоби зв’язку;
• виконувати інші обов’язки комісії, визначені п. 33 Порядку № 337, та документально оформлювати матеріали розслідування з урахуванням обмежень, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів.

Керівник КНП протягом 2 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 видає наказ про вжиття запропонованих комісією (спеціальною комісією) заходів для запобігання виникненню подібних гострих професійних захворювань у визначені в акті за формою Н-1 строки та надає (надсилає) його органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні.

Також відповідно до п. 47 Порядку № 337 керівник КНП протягом 3 робочих днів після формування матеріалів розслідування повинен надіслати їх:

• територіальному органу Держпраці;
• Держпраці (у разі проведення спеціального розслідування);
• Національному науково-дослідному інституту промислової безпеки та охорони праці для проведення аналізу стану виробничого травматизму та аварій на виробництві, розроблення відповідних профілактичних заходів щодо запобігання їм (у разі проведення спеціального розслідування);
• лікарю-профпатологу за місцезнаходженням підприємства;
• робочому органу ФСС за місцем реєстрації підприємства;
• органу поліції (у разі гострого професійного захворювання, що призвело до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків);
• іншим підприємствам (установам, організаціям), представники яких брали участь у розслідуванні (у разі необхідності) (п. 47 Порядку № 337).

Щодо строків розслідування, то для загального встановлено 5 робочих днів, а для спеціального — 15 робочих днів з дня утворення комісії.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності працівника керівник протягом 10 робочих днів складає відомості про наслідки гострого професійного захворювання за формою Н-2 згідно з додатком 25 до Порядку № 337. Такі відомості за формою Н-2 протягом трьох робочих днів роботодавець надсилає організаціям та особам, яким надсилали акти за формою Н-1.

Виплати у зв’язку з профзахворюванням

ФСС здійснює загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників від професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності (ч. 1 ст. 1 Закону № 1105). У разі настання страхового випадку (у тому числі профзахворювання) ФСС здійснює такі виплати:

1) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2) страхову виплату потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку в разі тимчасового переведення його на легшу нижчеоплачувану роботу;

3) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних із похованням померлого;

4) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

5) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

6) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого.

Процедура нарахування, перерахунку та проведення наведених страхових виплат установлена Порядком № 11.

Зверніть увагу, що перші 3 виплати здійснює роботодавець (за рахунок ФСС). Інші 3 виплати здійснює безпосередньо ФСС.

Зрозуміло, що коли медпрацівник хворіє на коронавірус, після звернення до лікаря відкривають листок непрацездатності. З оплати періоду тимчасової непрацездатності й почнемо.

Лікарняні Перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець власними коштами, а починаючи із 6 дня допомогу виплачують за кошти ФСС (п. 2.1 Порядку № 11).

Підставою для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності є:

1) виданий в установленому порядку листок непрацездатності;

2) акт розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1.

Лікарняні в такому випадку призначають у розмірі 100 % середньої заробітної плати, яку обчислюють відповідно до норм Порядку № 1266. Правила розрахунку лікарняних знайдете на с. 31 № 6/2019 газети «Медична бухгалтерія». При цьому зауважте одну особливість: для працівників, у яких страховий стаж за останні 12 місяців — менш ніж 6 місяців, немає жодних обмежень (як під час розрахунку середньої зарплати для звичайних лікарняних).

НЮАНС. Сумісникові оплачують період тимчасової непрацездатності на підставі копії листка непрацездатності, завіреної підписом керівника та скріпленої печаткою (за наявності) за основним місцем роботи, та довідки про середню зарплату з основного місця роботи (довідок з інших місць роботи за сумісництвом). Розрахунковий період визначають за кожним місцем роботи окремо.

Для отримання фінансування від ФСС на виплату допомоги КНП-роботодавець подає до свого робочого органу ФСС заяву-розрахунок із заповненим додатком 1.3 до Порядку № 12.

Як оподатковувати та відображати в обліку оплату перших п’яти днів хвороби й допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, знайдете на с. 22 № 8/2019 газети «Медична бухгалтерія».

Працівник помер внаслідок профзахворювання На жаль, коронавірусна хвороба може мати летальні наслідки. У такому разі підприємство може зазнати витрат на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги, а згодом ФСС відшкодує ці витрати. При цьому проводять витрати на саме поховання; придбання одягу, взуття, інших предметів для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення пам’ятників та огорож тощо.

Механізм проведення ФСС витрат КНП-роботодавцю, яке поховало працівника в разі його смерті від професійного захворювання, на організацію поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги установлений Порядком № 826. Пам’ятайте, що витрати на поховання не можуть перевищувати граничні розміри, установлені постановою № 45. До речі, вони різняться за областями.

Для отримання відшкодування витрат від ФСС ЗОЗ повинен подати до управління (відділення) ФСС:

• заяву-розрахунок із заповненим додатком 1.5 до Порядку № 12;
• документи (довідки, рахунки тощо), які підтверджують понесені відповідні витрати на день поховання;
• акт за формою Н-1.

Страхові виплати медикам, інфікованим COVID-19

Законом № 588, який набрав чинності з 23.05.2020 р., внесено зміни до ст. 39 Закону № 1645. Вони передбачають забезпечення державою страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних ЗОЗ. При цьому медики, які під час карантину померли від коронавірусу, за статусом прирівнюються до військовослужбовців, які померли від поранення, контузії, каліцтва чи захворювань, пов’язаних зі службою.

Уряд Порядком № 498 (набрав чинності з 20.06.2020 р.) визначив механізм, за яким будуть здійснювати страхові виплати в разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням COVID-19, передбачені ст. 39 Закону № 1645, а також установив розміри цих виплат.

Зокрема, якщо встановлено медичному працівникові групу інвалідності та ступінь втрати працездатності протягом одного календарного року внаслідок захворювання на COVID-19, що настало під час виконання професійних обов’язків, виплату проведуть разово в таких розмірах:

• 400-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю І групи (810 800 грн);
• 350-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю ІІ групи (709 450 грн);
• 300-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю ІІІ групи (608 100 грн).

У разі смерті медичного працівника в таких випадках проведуть виплату в 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року (1 520 250 грн).

Страхові виплати призначатимуть і виплачуватимуть управління виконавчої дирекції ФСС в областях, м. Києві або їхні відділення протягом одного місяця з дня виникнення права на такі виплати за зверненням медичного працівника за зареєстрованим місцем проживання / перебування або за зверненням іншої особи, яка має право на виплату.

Відповідно до п. 4 Порядку № 498 право на отримання страхової виплати, пов’язаної з інвалідністю, настає з дня встановлення МСЕК групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності внаслідок захворювання медика на COVID-19.

Факт смерті медичного працівника з причин, пов’язаних з інфікуванням COVID-19 під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, установлює комісія зі спеціального розслідування та оформлює актом розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (порядок розслідування ми розглянули вище).

 

Використані документи

Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV.

Закон № 588 — Закон України «Про внесення змін до статті 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо додаткових гарантій прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей» від 07.05.2020 р. № 588-IX.

Закон № 1645 — Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III.

Інструкція № 374 — Інструкція про застосування переліку професійних захворювань, затверджена спільним наказом МОЗ, Академії медичних наук України, Мінпраці від 29.12.2000 р. № 374/68/338.

Наказ № 521 — наказ МОЗ «Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» від 25.02.2020 р. № 521.

Перелік професійних захворювань — Перелік професійних захворювань, затверджений постановою КМУ від 08.11.2000 р. № 1662.

Порядок № 11 — Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління ФСС від 19.07.2018 р. № 11.

Порядок № 12 — Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління ФСС від 19.07.2018 р. № 12.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Порядок № 337 — Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337.

Порядок № 826 — Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою КМУ від 11.07.2001 р. № 826.

Порядок № 498 — Порядок здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затверджений постановою КМУ від 17.06.2020 р. № 498.

Постанова № 394 — постанова КМУ «Про внесення зміни до переліку професійних захворювань» від 13.05.2020 р. № 394.

Постанова № 45 — постанова правління ФНВ «Про витрати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» від 03.10.2008 р. № 45.