«БУХГАЛТЕРІЯ: БЮДЖЕТ»:
Охорона праці: організаційні питання

Алла Головко, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»

Охорона праці в установі: основи

Загальні моменти Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулювання відносин між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища визначає Закон про охорону праці1.

У контексті норм Закону про охорону праці під роботодавцем слід розуміти власника установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання (ст. 1 Закону про охорону праці).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Отже, на всі установи (у тому числі держоргани та місцеві ради) поширюється дія Закону про охорону праці.

Відповідно до ст. 13 Закону про охорону праці роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, зокрема створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання (абз. 2 і 3 ст. 13 Закону про охорону праці). Відповідні служби діють згідно з вимогами Типового положення № 2552.

Як це можна організувати, визначено в ч. 1 ст. 15 Закону про охорону праці та в п. 1.4 Типового положення № 255 — див. табл. 1. нижче.

Таблиця 1. Можливі способи організації охорони праці в установі

Кількість працюючих в установі	Спосіб організації охорони праці
50 і більше осіб	Роботодавець створює службу охорони праці відповідно до Типового положення № 255
Менше 50 осіб	Функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку
Менше 20 осіб	Для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку

Працюючі Типовому положенню № 255 вже більше 20 років, і змін до нього було внесено не так багато. Втім, зважаючи на такий поважний вік, не завадило б це зробити, аби уточнити певні норми. Подивімося. З п. 1.4 Типового положення № 255 випливає, що спосіб організації охорони праці в установі залежить від «кількості працюючих» (див. табл. 1).

Виникає таке запитання: від чого все-таки відштовхуватися:

• від кількості посад згідно зі штатним розписом, тобто в тому числі з урахуванням вакансій,
• чи суто від кількості зайнятих посад, тобто фактично працюючих?

На нашу думку, логічно відштовхуватися від кількості посад згідно зі штатним розписом, тобто в тому числі з урахуванням вакансій, адже фактична кількість працюючих може змінюватися (навіть протягом одного місяця), що не дає змоги точно визначити спосіб організації охорони праці, тим паче якщо кількість таких працюючих завжди коливається на межі 50 осіб. Втім за додатковими роз’ясненнями ми звернулися до Держпраці.

Служба в листі від 13.03.2026 № 952/3/3.4-26а також констатувала, що законодавством про охорону праці не визначено, яка чисельність (штатна або фактична) враховується під час розрахунку кількості працюючих для створення служби охорони праці. Разом із тим запропонувала в цьому питанні відштовхуватися від облікової кількості штатних працівників, яку визначає Інструкція № 2683.

А такий показник враховує саме працівників, які уклали трудовий договір, тобто вакансії не враховуються.

І за такого підходу, звісно, виникає ще більше запитань. На яку дату рахувати кількість працівників, аби визначитися зі способом організації охорони праці? Добре, якщо кількість працюючих в установі становить значно більше або менше 50 (20) осіб, — і тоді звільнення та прийняття протягом місяця певної кількості працівників на вирішення питання не впливає.

А як вчинити в ситуації читача, коли за штатним розписом є 63 шт. од., але фактично працює від 48 до 55, тобто протягом року кількість працюючих змінюється. Вважаємо, що на дату затвердження штатного розпису (це зазвичай початок бюджетного року) слід визначити відповідну кількість працюючих, відповідно до якої визначити спосіб організації служби охорони праці. Якщо протягом року відбуваються якісь зміни, то це не є підставою для його перегляду.

Положення Відповідно до п. 1.2 Типового положення № 255 на основі цього документа з урахуванням специфіки діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці відповідної установи, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцеві.

Навчання Відповідно до п. 1.6 Типового положення № 255 щодо працівників служби охорони праці проводяться навчання та перевірка знань з питань охорони праці в установленому законодавством порядку під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки.

Далі розберемо кожен зі способів організації охорони праці окремо.

Якщо працюючих 50 осіб і більше

Роботодавець створює службу охорони праці й призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці.

Обов’язки та права працівників служби охорони праці та їх відповідальність за виконання покладених на них функцій доцільно затвердити в посадових інструкціях таких працівників.

Установи Відповідно до п. 1.5 Типового положення № 255 назви посад (професій) установлюються відповідно до Класифікатора професій4, а кваліфікаційні вимоги — відповідно до розд. 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців» Довідника № 3365. Зазначимо, що Класифікатором професій передбачено такі професійні назви робіт:

• інженер з охорони праці (код КП — 2149.2);
• начальник відділу охорони праці (код КП — 1232).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Тож, за задумом законодавців, має бути саме служба з охорони праці (структурний підрозділ — відділ, служба тощо), тобто керівник і підлеглі. Втім варто зазначити, що ні в Законі про охорону праці, ні в Типовому положенні № 255 не визначено мінімальної чисельності працівників у складі служби з охорони праці (наприклад, 2 особи). Однак функції служби охорони праці можуть бути покладені на одну особу, якщо того вимагають типові штати. Далі в табл. 2 покажемо детальніше.

Таблиця 2. Введення до штатного розпису посади працівника, відповідального за охорону праці, і умови встановлення посадового окладу

Вид установи	Кількість та назва посади	Порядок встановлення посадового окладу
Заклад загальної середньої освіти	Типовими штатами № 12051 передбачено, що вводиться посада «фахівець з охорони праці» за нормативами, визначеними Типовим положенням № 255. Підкреслимо: відповідно до Класифікатора професій посада має іменуватися як «інженер з охорони праці» Типові штатні нормативи закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН від 06.12.2010 № 1205.	Встановлюється згідно з додатком 11 до наказу № 5572, а саме: Наказ МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557. провідним встановлюється 10 тарифний розряд; ІІ категорії — 9 тарифний розряд; І категорії — 8 тарифний розряд; без категорії — 7 тарифний розряд
Заклади дошкільної освіти	Типовими штатами № 8443 передбачено, що вводиться посада «інженер з охорони праці». Кількість штатних одиниць розраховується згідно з Типовим положенням № 255 Типові штатні нормативи закладів дошкільної освіти, затверджені наказом МОН від 12.06.2025 № 844.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! По-перше, як бачимо, не йдеться про створення підрозділу, де є керівник і підлеглі, бо передбачено введення тільки однієї посади. По-друге, хоча в типових штатах і зазначено, що кількість шт. од. розраховується відповідно до Типового положення № 255, але цей документ не визначає конкретної чисельності таких працівників. Ним передбачено створення служби, але, скільки саме шт. од. посади інженера з охорони праці має бути (2 шт. од., чи 1 шт. од., або взагалі вистачить 0,75 чи навіть 0,5), не сказано. Оскільки Типове положення № 255 відповіді не дає, то це рішення слід ухвалювати керівнику разом із засновником.
Позашкільні заклади освіти	Відповідно до Типових штатів № 12304 вводиться посада «інженер з охорони праці» не більше 1 шт. од. на заклад Типові штатні нормативи закладів позашкільної освіти, затверджені наказом МОН від 31.10.2012 № 1230.	Встановлюється згідно з додатком 11 до наказу № 557, а саме: провідним встановлюється 10 тарифний розряд; ІІ категорії — 9 тарифний розряд; І категорії — 8 тарифний розряд; без категорії — 7 тарифний розряд
Заклади професійної освіти	Типовими штатами № 12045 встановлено, що вводиться 1 шт. од. посади «інженер з охорони праці» Типові штатні нормативи закладів професійної (професійно-технічної) освіти, затверджені наказом МОН від 06.12.2010 № 1204.
Заклади фахової передвищої освіти	Тільки в Типових штатах № 606 враховано вимогу щодо наявності саме служби з охорони праці, тому що передбачено введення посади: Типові штатні нормативи вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, затверджені наказом МОН від 23.01.2014 № 60. «керівник підрозділу з охорони праці». Посада відповідно до Класифікатора професій має іменуватися як «начальник відділу з охорони праці». Вводиться 1 шт. од. посади за наявності контингенту від 800 осіб; «інженер з охорони праці». Вводиться 1 шт. од. на заклад; «інженер з протипожежної профілактики». Вводиться 1 шт. од. на заклад	Посадовий оклад начальника відділу охорони праці визначається відповідно до додатка 3 до наказу № 557, а саме встановлюється 10–12 тарифний розряд. Зверніть увагу: згідно з приміткою до цього додатка тарифні розряди начальника відділу охорони праці поширюються на всі типи закладів вищої освіти; кваліфікаційних категорій зазначені працівники не мають, отже конкретний тарифний розряд визначає керівник установи в межах фонду оплати праці за погодженням із засновником. Щодо встановлення посадового окладу інженеру з охорони праці див. вище
Заклади вищої освіти	Не мають типових штатів, отже вирішують це питання самостійно
ДЮСШ	Згідно з Типовими штатами № 377 посада «інженер з охорони праці» вводиться в штати ДЮСШ вищої категорії за нормативами, визначеними Типовим положенням № 255, але не більше 1 шт. од. на школу Типові штатні нормативи дитячо-юнацьких спортивних шкіл, затверджені наказом Мінмолодьспорту від 30.07.2013 № 37.	Відповідно до додатка 14 до наказу Мінмолодьспорту від 23.09.2005 № 2097: провідним встановлюється 9–10 тарифний розряд; ІІ категорії — 9 тарифний розряд; І категорії — 8 тарифний розряд; без категорії — 7 тарифний розряд
ДО ВІДОМА. А що робити ДЮСШ інших категорій? Виходить, що вдаватися до інших варіантів організації охорони праці, навіть якщо чисельність працюючих становить більше 50 осіб, хоча це суперечить Типовому положенню № 255. Але згідно з п. 4 Типових штатів № 37 з метою забезпечення безпеки життя та здоров’я вихованців, дотримання норм законодавства про працю та охорону праці, техніки безпеки керівник ДЮСШ за погодженням із засновником (власником) або уповноваженим ним органом може в разі виробничої потреби змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити додаткові посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для цього закладу, у межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками про бюджетні асигнування та кредитування на відповідний період. Заміна посад працівників може здійснюватись лише в межах однієї категорії (тренерсько-викладацького, господарсько-обслуговуючого тощо) персоналу.
Заклади культури	Не мають загальних типових штатів, тож вирішують це питання самостійно разом із засновником	Згідно з наказом Мінкультури від 18.10.2005 № 745: провідним встановлюється 10 тарифний розряд; І категорії — 8–9 тарифний розряд; ІІ категорії — 7–8 тарифний розряд; без категорії — 7–6 тарифний розряд
Установи соцзахисту (терцентри)	Згідно з Типовими штатами № 7538 вводиться посада інженера з охорони праці залежно від кількості осіб, які обслуговують терцентр Типовий штатний норматив чисельності працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затверджений наказом Мінсоцполітики від 12.07.2016 № 753.	Згідно з п.п. 2.2.21 Умов, затверджених спільним наказом Мінсоцполітики та МОЗ від 05.10.2005 № 308/519: провідним встановлюється 11 тарифний розряд; І категорії — 10 тарифний розряд; ІІ категорії — 9 тарифний розряд; без категорії — 8 тарифний розряд

Отже, як бачимо, в більшості випадків створити саме службу охорони праці не вийде.

ОМС Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону про охорону праці керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і зарплатою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Тобто загалом не йдеться про здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій, які притаманні саме посадовим особам ОМС.

Тож при введенні посади до штатного розпису хто це має бути: посадова особа чи службовець?

Відповімо: остаточне рішення за ОМС. Зважаючи на специфіку завдань та обов’язків, які стоять перед представником служби охорони праці, особа, яка буде обіймати відповідну посаду в раді, може бути посадовою особою або службовцем. Перелік посад:

• посадових осіб в ОМС міститься в додатках 48–54 до постанови № 2686
• службовців в ОМС — у додатку 55 до постанови № 268.

Якщо ви вводите посаду з числа посадових осіб, то це буде «спеціаліст» (провідний спеціаліст або спеціаліст I чи ІІ категорії). Класифікатором професій передбачено професійну назву роботи «спеціаліст державної служби (місцевого самоврядування)» (професійне угруповання 2419.3 «Професіонали державної служби та місцевого самоврядування») — саме на цю посаду необхідно орієнтуватися. Відповідно до примітки 2 до додатка В до Класифікатора професій назви посад можуть бути розширені за потреби термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності, тобто, наприклад, «спеціаліст із охорони праці».

Якщо ви вводите посаду з числа службовців ОМС, то оклад визначається на рівні відповідних службовців (п.п. «ґ» п. 2 постанови № 268).

Варто зазначити, що ні в Законі про охорону праці, ні в Типовому положенні № 255 не визначено мінімальної чисельності працівників у складі служби з охорони праці. Звісно, саме поняття «служба» передбачає наявність декількох посад. Однак, вважаємо, не буде порушенням, якщо функції служби охорони праці будуть покладені на одну особу.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Згідно з п. 5.5 Типового положення № 255 працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених Законом про охорону праці та Типовим положенням № 255.

Держслужба Тут так само: особа, яка буде обіймати відповідну посаду в держоргані, не обов’язково повинна бути посадовою особою. Це підкреслило й Мінекономіки в листі від 14.03.2026 № 4703-05/25001-09: «Нормативно-правові акти у сфері охорони праці не містять вимоги, що працівники служби охорони праці обов’язково повинні бути посадовими особами державного органу». Отже, це може бути і працівник, який виконує функції з обслуговування.

Якщо менше 50 осіб (20–49 осіб)

У такому разі законодавець передбачив можливість здійснювати таку роботу на умовах сумісництва. У ст. 15 Закону про охорону праці та в абз. 2 п. 1.4 Типового положення № 255 не уточнено щодо виду сумісництва — зовнішнє чи внутрішнє. Фахівці Мінсоцполітики в листі від 27.04.2018 № 83/0/103-18/283 стверджують, що тут можливі обидва варіанти.

Щодо цього зазначимо:

• по-перше, типові штати не розрізняють порядку визначення кількості шт. од. посади «інженер з охорони праці» залежно від кількості працюючих (за винятком терцентрів);
• по-друге, чим керувались законодавці, запроваджуючи саме умови сумісництва в цьому випадку, сказати складно. І ніхто вже не згадає, бо документ був ухвалений давно. Тому вважаємо, що треба брати за основу обставини, що склалися. Так, якщо є можливість запровадити сумісництво (наприклад, секретар керівника може на умовах внутрішнього сумісництва працювати на посаді інспектора з охорони праці), то таке сумісництво запроваджують. Якщо ж здійснити таке немає можливості, то інженер з охорони праці може бути й основним працівником.

ОМС та держслужба Посадовим особам заборонено працювати за сумісництвом. Для них робота на відповідній посаді — єдине основне місце роботи. Тож у малочисельних радах (органах), якщо ви не впевнені, чи зможете знайти кандидата на посаду «спеціаліст з охорони праці» (посадова особа), доцільно вводити посаду «інспектор з охорони праці» (службовець ОМС або працівник, що виконує функції з обслуговування держоргану).

Тож можливість працювати на умовах сумісництва можлива лише за посадою службовця ОМС (працівника, що виконує функції з обслуговування держоргану). Тоді службовець ОМС, наприклад діловод ради, може на умовах внутрішнього сумісництва працювати на посаді інспектора з охорони праці. Або ж на цю посаду інспектора з охорони праці (службовець) може бути прийнята людина на умовах зовнішнього сумісництва.

Якщо менше 20 осіб

У такому разі для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися на договірних засадах сторонні спеціалісти, які мають відповідну підготовку. Про що йдеться?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Чим керувалися законодавці, відокремлюючи установи з чисельністю 20 осіб, зараз сказати складно, але й немає підстав стверджувати, що в цьому випадку йдеться виключно про договір цивільно-правового характеру (далі — договір ЦПХ).

Тобто можна залучати як на підставі строкового трудового договору, так і на підставі договору ЦПХ.

Фінансування охорони праці

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону про охорону праці в установах, що утримуються за кошти бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється в колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Пунктом 26 розд. VI БКУ7 передбачено, що ч. 4 ст. 19 Закону про охорону праці застосовуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Слід зазначити, що відповідний порядок і розміри Кабміном досі не затверджені, тож діють норми фінансування, зазначені в колдоговорі.

Які саме витрати роботодавця належать до витрат з охорони праці? Це визначено в Переліку заходів та засобів з охорони праці, затвердженому постановою КМУ від 27.06.2003 № 994. Відповідно до нього до витрат з охорони праці, зокрема, належать:

• усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх рівня на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
• проведення атестації робочих місць;
• проведення навчання і перевірки знань з охорони праці;
• забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям або засобами індивідуального захисту відповідно до норм, передбачених законодавством, або до норм, визначених колективним договором;
• забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою;
• проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.

Відповідальність

Питанням відповідальності за порушення законодавства про охорону праці присвячено ст. 43 та 44 Закону про охорону праці.

Згідно зі ст. 43 Закону про охорону праці за порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб Держпраці роботодавці притягаються Держпраці до сплати штрафу. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5 % середньомісячного фонду зарплати за попередній рік. При цьому сплата штрафу не звільняє від усунення виявлених порушень у визначені строки.

Згідно зі ст. 44 Закону про охорону праці за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності за законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 КпАП8 порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб ради в розмірі від 20 до 40 нмдг9 (від 340,00 грн до 680,00 грн).

Зокрема, у ч. 1 ст. 271 ККУ10 визначено, що порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб’єктом господарювання, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, карається штрафом від 1000 до 2000 нмдг (від 17 000,00 грн до 34 000,00 грн) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого (ч. 2 ст. 271 ККУ).

Виникає питання: якщо відповідно до п. 1.4. Типового положення № 255 для виконання функцій служби охорони праці залучено сторонніх спеціалістів на умовах договорів ЦПХ, то хто в такому разі несе кримінальну, адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці — керівник установи чи сторонній залучений спеціаліст? У листі від 27.04.2018 № 83/0/103-18/283 фахівці Мінсоцполітики стверджують, що в такій ситуації відповідальність має нести особа, винна в порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів. Тож якщо відповідальною за дотримання вимог з охорони праці є залучена за договором ЦПХ особа, то вона й повинна нести таку відповідальність. Тож у договорі ЦПХ, який укладаєте з такою особою, доцільно прописати розділ «Відповідальність», посилаючись на КпАП та ККУ.