Проблематика Нагадаємо, що в загальних випадках відповідно до положень п. 187.1 ПКУ дату виникнення податкових зобов’язань із ПДВ визначають за правилом «першої події». Тобто орієнтуватися треба на подію, що сталася раніше:
- або зарахування коштів від покупця (замовника);
- або відвантаження товарів (для послуг — оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг).
Утім, із цього правила є низка винятків. Зокрема, згідно з п. 187.7 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань із ПДВ в разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації в будь-якій іншій формі, включно зі зменшенням заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Отже, у разі оплати товарів / послуг за рахунок бюджетних коштів дату виникнення податкових зобов’язань визначають, орієнтуючись тільки на отримання компенсації (грошової або іншої) від покупця (замовника), незалежно від дати постачання.
Тож розпізнати «бюджетну оплату» постачальнику вкрай важливо, адже від цього залежить дата складання ПН (п. 201.1 ПКУ).
Своєю чергою, покупцю важливо, щоби ПН була складена правильною датою, інакше він ризикує втратити право на податковий кредит. Нагадаємо, що помилка в даті складання ПН критична й не підлягає виправленню.
При цьому ПКУ не містить вказівок щодо того, за яких умов оплату треба кваліфікувати як таку, що здійснюється «за рахунок бюджетних коштів». Тут і починається плутанина.
Положення БКУ Логічно було б звернутися до Бюджетного кодекса України від 08.07.2010 № 2456-VI (далі — БКУ), адже саме він містить визначення понять «бюджетні кошти», «розпорядник бюджетних коштів» та «одержувач бюджетних коштів»:
- бюджетні кошти — належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету (п. 11 ч. 1 ст. 2 БКУ);
- розпорядник бюджетних коштів — бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, узяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у межах державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я, середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї та боєприпасів і здійснення витрат бюджету (п. 47 ч. 1 ст. 2 БКУ);
- одержувач бюджетних коштів — суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (п. 47 ч. 1 ст. 2 БКУ).
На основі наведених норм можна припустити, що передбачені в п. 187.7 ПКУ правила формування ПЗ треба поширювати лише на розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Тобто нарахувати ПЗ «за касою» можуть лише ті постачальники, які є одержувачами бюджетних коштів та фактично отримали їх від розпорядника бюджетних коштів (бюджетної установи) з відповідного рахунку Держказначейства.
Роз’яснення податківців У категорії 101.16 ЗІР податківці зазначають, що підтвердженням того, що товари / послуги оплачують за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на постачання товарів / послуг умови, що оплачують постачені товари / послуги з відповідного рахунку Державного казначейства України.
Тобто податківці не звужують застосування п. 187.7 ПКУ лише до випадків, коли розрахунки відбуваються між розпорядником та одержувачем бюджетних коштів. Головне, на їхню думку, щоб оплата відбувалася з рахунку Держказначейства й це було передбачено в договорі постачання.
За такою логікою, положення п. 187.7 ПКУ поширюються також на операції між одержувачами бюджетних коштів та їхніми постачальниками.
У коментованій ІПК якраз і розглянуто питання визначення дати виникнення податкових зобов’язань із ПДВ у постачальників, коли їм оплачує підприємство — платник ПДВ, яке є одержувачем бюджетних коштів, з казначейського рахунку / рахунку держбанку, відкритого для отримання коштів від розпорядника.
На думку податківців, дата визначення податкових зобов’язань із ПДВ у постачальника залежить від джерела коштів:
- Якщо оплата йде за рахунок бюджетних коштів, які одержувач / розпорядник отримав НЕ як компенсацію вартості власних постачань, і під час їх отримання він не визначав податкових зобов’язань за п. 187.7 ПКУ — постачальник визначає податкові зобов’язання за п. 187.7 ПКУ (на дату перерахування коштів на його рахунок).
- Якщо підприємство-покупець розраховується з постачальником коштами, які отримало як оплату власних товарів / послуг, і на дату їх надходження підприємство вже визначило ПЗ за п. 187.7 ПКУ — постачальник застосовує п. 187.1 ПКУ («перша подія»).
Отже, щоб з’ясувати, який пункт ПКУ застосовувати для визначення дати нарахування податкових зобов’язань (п. 187.7 чи п. 187.1 ПКУ), постачальнику треба також установити, що саме є джерелом коштів, якими підприємство-покупець йому платить, — бюджетні кошти «на виконання програми» чи кошти, попередньо отримані покупцем як оплата власних постачань.
Світлана Куртенок, провідна експертка, ACCA DipIFR
