«ПРАКТИКА МСФЗ»:
«…Постійний діалог та аналіз допомагають рухати професію вперед і можуть впливати на майбутні вдосконалення стандартів або практику їх застосування»

 

 

 

 

Шув Шломі, експерт з МСФЗ, засновник і генеральний директор IFRS Consulting Ltd.,
керівник програми з бухгалтерського обліку та заступник декана Школи бізнесу Арісон в Університеті Рейхмана

В IFRS Consulting ви спеціалізуєтеся на складних облікових питаннях. Які поширені виклики, пов’язані із застосуванням МСФЗ, компанії, на вашу думку, зазвичай недооцінюють?

Ш. Ш.: Один із найбільш суттєвих викликів, які компанії системно недооцінюють, — це фундаментальний перехід від підходу, що ґрунтується на правилах, до принципово орієнтованої системи, яка потребує значного професійного судження. Багато організацій підходить до впровадження МСФЗ з мисленням, зосередженим на дотриманні вимог, фокусуючись на технічних положеннях, а не на розумінні концептуальної основи, що лежить в основі цих стандартів.

Головний принцип МСФЗ — надавати інвесторам корисну інформацію, яка дає змогу ухвалювати обґрунтовані інвестиційні рішення. Така орієнтація на інвестора вимагає від компаній виходити за межі механічного застосування правил і враховувати економічну сутність операцій та їхній вплив на користувачів фінансової звітності. Однак перетворення цих високорівневих принципів на практичні дії — далеко не просте завдання.

Компанії часто недооцінюють складність послідовного застосування професійного судження в різних ситуаціях за одночасного дотримання вимог регуляторів. Це створює складну динаміку, коли суб’єкти звітності змушені балансувати між інтерпретаціями аудиторів і підходами регуляторних органів. Наша роль як консультантів з МСФЗ полягає в подоланні цих розривів: ми допомагаємо компаніям розуміти не лише те, що вимагають стандарти, а й те, як застосовувати базові принципи так, щоб ефективно задовольняти потреби всіх зацікавлених сторін.

Тут надзвичайно важливим є зв’язок із Концептуальною основою: без глибокого розуміння фундаментальних цілей фінансової звітності компанії схильні зосереджуватися на технічній відповідності, а не на змістовній фінансовій комунікації з інвесторами.

Як людина, глибоко залучена і в академічну, і в практичну діяльність, як ви бачите розвиток освіти з бухгалтерського обліку? Які навички й підходи найважливіші для підготовки наступного покоління фінансових директорів (CFO), головних бухгалтерів (CAO) та фінансових контролерів?

Ш. Ш.: Це справді серйозний виклик, особливо на тлі революції в галузі штучного інтелекту, що трансформує нашу професію. На мою думку, нам треба докорінно переосмислити підхід до викладання бухгалтерського обліку, повернувшись до його найпростішого визначення — як мови бізнесу.

На основі цього я вважаю, що найкраще в сучасній освіті з бухгалтерського обліку себе проявлять студенти, які мають потенціал стати завтрашніми бізнес-лідерами. Це означає, що, окрім технічних аспектів, навчання має розвивати ширший бізнес-розсуд і стратегічне мислення.

Своїм студентам в університеті я забезпечую не лише ґрунтовне опанування класичних дисциплін, а й знання з технологій, підприємництва, стратегії та інновацій поряд із традиційними курсами з фінансів і права. Такий мультидисциплінарний підхід потрібний, бо майбутні фінансові директори (CFO) та головні бухгалтери (CAO) мають розуміти, як облік інтегрується в загальну бізнес-стратегію та технологічний розвиток.

Мета — виховати фахівців, які мислять стратегічно щодо фінансової інформації, а не просто обробляють її. Вони мають розуміти, як нові технології впливають на бізнес-моделі, як підприємницькі проєкти створюють і вимірюють цінність, а також як стратегічні рішення трансформуються у вимоги до фінансової звітності. Така широка освітня база дає змогу діяти як справжні бізнес-партнери, а не лише як технічні спеціалісти.

Технологічна грамотність потрібна, але студенти мають уміти використовувати ці інструменти для підсилення професійного судження та стратегічного аналізу. Вони мають бути впевненими в роботі з аналітикою даних, новітніми технологіями та цифровою трансформацією і не втрачати при цьому фокусу на бізнес-наслідках і потребах зацікавлених сторін.

Професійне судження ключове для МСФЗ, але часто складно навчати його або стандартизувати. Як можна краще розвивати цю навичку в молодих фахівців і забезпечити її відповідальне використання на практиці?

Ш. Ш.: Мій підхід до цього виклику полягає в поглибленні розуміння основ бухгалтерського обліку та Концептуальної основи, а також у розвитку креативного та критичного мислення. Професійне судження не можна сформувати механічним заучуванням: воно потребує глибокого розуміння принципів у поєднанні з аналітичними навичками.

Я застосовую метод комплексного оцінювання на основі кейсів. Іспити складаються з десяти бізнес-ситуацій, яких студенти ніколи раніше не бачили (UNSEENS) і які потребують аналізу та визначення відповідного облікового підходу на основі базових принципів. Такий метод змушує студентів застосовувати концептуальне розуміння, а не спиратися на завчені правила чи прецеденти.

Це розвиває одразу кілька ключових компетенцій. По-перше, студенти вчаться визначати економічну сутність операцій, а не лише дотримуватися формальних вимог. По-друге, вони мають пояснити логіку свого рішення, розуміючи, як сформувати й комунікувати професійне судження. По-третє, вони набувають упевненості в застосуванні принципів до нових ситуацій, що критично важливо для практики.

Наголос на креативному та критичному мисленні ключовий, оскільки застосування МСФЗ часто потребує нестандартних підходів до унікальних обставин. Студенти вчаться ставити під сумнів припущення, розглядати альтернативні варіанти й оцінювати наслідки різних підходів для зацікавлених сторін. Ця аналітична база особливо корисна, коли вони стикаються зі складними питаннями, де стандартне керівництво обмежене або відсутнє.

Ваші статті на IFRS Ideas часто дають глибокий аналіз складних питань. Як ви обираєте теми для публікацій і який зворотний зв’язок отримуєте від практиків?

Ш. Ш.: Під час вибору тем для статей зазвичай зосереджуюся на актуальних проблемах, з якими я стикаюся на практиці або які є в порядку денному РМСБО (IASB). Я вважаю, важливо розглядати реальні виклики, особливо там, де чинні настанови недостатні або нові тенденції створюють невизначеність.

Для мене принциповим є конструктивний критичний підхід — не лише виявляти проблеми, а й пропонувати рішення. Я намагаюся робити внесок у професійну дискусію, пропонуючи практичні покращення чи альтернативні методи, які могли би підвищити якість фінансової звітності.

Відгуки з практики надзвичайно позитивні. Дуже часто мої статті торкаються викривлень чи труднощів, з якими щодня стикаються старші аудитори, фінансові спеціалісти та навіть регулятори. Це сильно відгукується у фахівців, які впізнають власний досвід, але рідко бачать його системно проаналізованим.

Найчастіше мене запитують, коли ці проблеми будуть вирішені. Я пояснюю, що процес розроблення стандартів тривалий і, як і в інших сферах життя, абсолютної досконалості ми, ймовірно, ніколи не досягнемо. Проте постійний діалог та аналіз допомагають рухати професію вперед і можуть впливати на майбутні вдосконалення стандартів або практику їх застосування.

У багатьох юрисдикціях національні стандарти (GAAP) та МСФЗ досі співіснують. Яка ваша думка щодо конвергенції та співіснування цих систем?

Ш. Ш.: Я вважаю доцільним, щоб національні стандарти для приватних компаній (як у нас в Ізраїлі) максимально узгоджувалися з принципами МСФЗ. З погляду співвідношення витрат і вигід логічно надавати певні послаблення чи спрощення, але при цьому має зберігатись узгодженість із концептуальною основою МСФЗ.

Цей підхід визнає, що приватні компанії можуть мати інші потреби у звітності та ресурсні обмеження, але водночас зберігає концептуальну цілісність, яка підвищує якість і порівнюваність фінансової інформації. Спрощення мають ґрунтуватися на реальних співвідношеннях вигоди й витрат, а не на принципових розбіжностях з МСФЗ.

В Ізраїльському інституті стандартів бухгалтерського обліку ми саме так і працюємо — забезпечуємо, щоб локальні стандарти для приватних компаній узгоджувалися з МСФЗ, але враховували специфічні обставини та потреби таких суб’єктів. Це дає змогу меншим компаніям користуватися спрощеними вимогами, зберігаючи при цьому концептуальний фундамент, який робить звітність змістовною та порівнюваною.

Ключове — щоби будь-які відмінності чи спрощення були обґрунтованими, чітко задокументованими та застосовувалися послідовно. Це забезпечує прозорість і зберігає довіру до системи фінансової звітності, одночасно визнаючи практичні обмеження.

І нарешті, якби у вас була можливість реформувати один аспект МСФЗ сьогодні — технічний чи структурний, що ви обрали б і чому?

Ш. Ш.: Якби я міг реформувати один аспект МСФЗ сьогодні, я зосередився б на найбільшій, на мою думку, слабкості чинних стандартів — обліку нематеріальних активів, особливо тих, що не відображаються в балансі.

Неприпустимо, що баланс пояснює лише невелику частину економічних активів сучасних компаній. У нинішній економіці знань найціннішими активами часто є нематеріальні: інтелектуальна власність, вартість бренду, відносини з клієнтами, технологічні можливості, людський капітал — і нинішня модель обліку майже не відображає цих ключових драйверів цінності.

У публікаціях на IFRS Ideas1 я писав про концепції, які можуть суттєво покращити ситуацію, зберігаючи вірність базовим принципам обліку. Наприклад, я досліджував можливості визнання активів, пов’язаних із витратами на дослідження та розроблення, які наразі обліковуються непослідовно та часто не відображають їхньої економічної сутності.

Також аналізував потенційне застосування принципів push-down accounting, які можуть дати кращі інструменти для визнання та оцінювання нематеріальних активів у процесах об’єднання бізнесу та реструктуризацій. Такі підходи можуть зменшити розрив між бухгалтерськими оцінками та економічною реальністю, не втрачаючи надійності та перевірюваності, що критично важливо для довіри до звітності.

Завдання полягає в розробленні методів визнання й оцінювання, які зберігають облікову дисципліну, але краще відображають економічні активи, що створюють цінність у сучасному бізнесі. Це потребує інноваційного мислення щодо того, як надійно та послідовно ідентифікувати, вимірювати й відображати нематеріальні активи, щоб надавати корисну для ухвалення рішень інформацію інвесторам та іншим користувачам.

Така реформа стала б суттєвим кроком уперед у підвищенні релевантності фінансової звітності, зберігши при цьому акцент Концептуальної основи на правдивому поданні та корисності для ухвалення рішень.