Чи сплачують резиденти ЮО – платники ЄП при виплаті нерезиденту – ЮО доходів із джерелом їх походження з України податок з таких доходів та яку звітність подають?
Чи сплачують резиденти ЮО – платники ЄП при виплаті нерезиденту – ЮО доходів із джерелом їх походження з України податок з таких доходів та яку звітність подають такі особи у разі виплати таких доходів?
Відповідно до п. 297.5 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розд. III ПКУ.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку й за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ (п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок із таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
З урахуванням положень п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ резидентами є, зокрема, юридичні особи, які утворені й провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами.
Поряд із цим положеннями міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування щодо повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, які згідно з п. 3.1 ст. 3 ПКУ є складовою податкового законодавства України, не передбачено винятків щодо порядку звільнення від оподаткування зазначених вище доходів для суб’єктів господарювання – резидентів України, які сплачують єдиний податок.
Підпунктом 141.4.3 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізує державну фінансову політику, встановлює порядок надання резидентами або постійними представництвами нерезидента розрахунку податкових зобов’язань нерезидентів та звітів про справляння та внесення до відповідного бюджету податків, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або в разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку й звітності (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період, відображається у рядку 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу МФУ від 28.04.2017 № 467) .
Розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, здійснюється у додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Згідно з п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені) встановлюється річний податковий (звітний) період.
Отже, з урахуванням положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ у разі виплати на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якого доходу (прибутку) з джерелом походження з України юридичні особи – платники єдиного податку повинні утримувати й перераховувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента, а також за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року, подавати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію та Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України як додаток до неї.
