Декларантам до відома: НАЗК доповнило роз’яснення щодо застосування фінансового контролю

Наказом НАЗК від 08.02.2019 р. № 368 доповнено п. 3 Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених наказом НАЗК від 11.08.2016 р. № 3 (далі — Роз’яснення № 3) в частині обов’язку е-декларування посадових осіб юридичних осіб публічного права.

Зокрема, в п. 3.2 Роз’яснень № 3 наведено критерії для розмежування осіб публічного і приватного права, засновником яких є держава, територіальна громада. Вказане має значення для визначення суб’єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII, які підлягають декларуванню. До таких критеріїв належать:

1) створення юридичної особи на підставі розпорядчого акта Президента України, органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, а у випадках, встановлених законом, — і на підставі установчого документа;

2) визначення порядку створення та правового статусу юридичної особи Конституцією України або законом України, який є відмінним від ЦК України, та Законів України, що прийняті у відповідності до ЦК України;

3) метою та основним видом діяльності юридичної особи є реалізація останньою публічних функцій держави чи територіальної громади, які покладені на них Конституцією України та законом;

4) наявність у юридичної особи не загальної, а спеціальної правоздатності;

5) відсутність у юридичних осіб публічного права майна, закріпленого на самостійному речовому праві;

6) допоміжний характер підприємницької діяльності юридичної особи публічного права до її основної діяльності;

7) покладення юридичної відповідальності на державу, АР Крим, органи місцевого самоврядування за діяльність такої юридичної особи.

При цьому НАЗК вважає, що підприємству не обов’язково мають бути притаманні всі перелічені ознаки в сукупності, і радить при вирішенні питання про декларування посадових осіб підприємства аналізувати статутні та законодавчі документи, які визначають правовий статус безпосередньо конкретної юридичної особи (об’єднання).