У який строк слід звільняти працівника, який працює на місці мобілізованого? Думка правозахисників

Фахівці департаменту правового захисту апарату Федерації професійних спілок України на офіційному сайті (https://www.fpsu.org.ua/ → «Напрями діяльності» → «Правовий захист») роз’яснили, у який строк необхідно звільнити працівника, який працює на посаді мобілізованого працівника, який виявив бажання стати до роботи одразу після демобілізації.

Зокрема, правозахисники зазначили, що відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи й посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у ФОП, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.

У разі якщо особу було мобілізовано на військову службу, то на її місце роботодавець може прийняти іншого працівника, уклавши із ним строковий трудовий договір на час перебування основного працівника на військовій службі.

Згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Обов’язковою умовою строкового трудового договору є строк, на який він укладається. У разі якщо строк не буде встановлений, то такий договір буде вважатися укладеним на невизначений строк, тобто безстроковим. Однак визначити, на який строк необхідно укласти такий трудовий договір, є питанням складним.

Ба більше, законодавством не передбачено написання мобілізованим працівником заяви про бажання повернення до роботи після звільнення з військової служби.

У такому разі строковий трудовий договір можна укласти, зазначивши закінчення строку (настання конкретної події) — день звільнення мобілізованого працівника з військової служби. Зазначене відповідатиме припису ч. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9, яким передбачено, що при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами й доглядом за дитиною; особи, яка звільнилася з роботи у зв’язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).