Новини

Судом за позовом контролюючого органу скасовано державну реєстрацію установчих документів Товариства та припинено юридичну особу

10.07.2024
Тема:

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 17.05.2024 у справі  № 420/7924/24 позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства про скасування державної реєстрації установчих документів та припинення юридичної особи задовольнив; рішення суду набрало законної сили.

Так, відповідно до пп. 20.1.37 п 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПК України або ПКУ) контролюючі органи, серед іншого, мають право звертатися до суду, у тому числі щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до абзацу п'ятого частини першої ст. 51 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV, із змінами та доповненнями (далі - ГКУ), підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених ГКУ та іншими законами.

Головним управлінням ДПС в Одеській області отриманий вирок районного суду м. Києва від 18.10.2023 у справі за обвинуваченням Особи1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205-1 (Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб–підприємців) Кримінального кодексу України, яка за грошову винагороду, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність стала засновником та керівником ТОВ; зазначений вирок набрав законної сили 21.11.2023.

Вироком встановлено, що Особа1 наміру здійснювати діяльність як керівник та засновник ТОВ не мала, при цьому розуміла, що вона вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації вищевказаної юридичної особи, оскільки Особа1 та невстановлена слідством особа, домовились, що вона буде значитися як керівник та засновник, проте до діяльності юридичної особи не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю будуть займатись інші особи.

Згідно з п.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 42 ГКУ визначено, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі статтею 55-1 ГКУ, ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є: реєстрація (перереєстрація) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; нереєстрація в державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; реєстрація (перереєстрація) та провадження фінансово- господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Таким чином, ст. 55-1 ГК України містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 року у справі №826/25343/15 (№К/9901/31854/18).

Відповідно до статті 56 ГКУ суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Отже, зміст вказаних правових норм дає підстави для висновку, що спрямованість наміру особи, яка реєструє юридичну особу, на здійснення господарської діяльності є однією з основоположних засад підприємництва.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV» (далі - Закон №755-IV) (в редакції станом на момент здійснення реєстрації юридичної особи) установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству.

При цьому, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 28 Закону №755-IV підставою для відмови у державній реєстрації є документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Відповідно до частини 1 статті 238 ГКУ за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі статтею 247-248 ГКУ у випадках, встановлених законом, до суб'єкта господарювання може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді його ліквідації за рішенням суду. У разі ліквідації суб'єкта господарювання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вноситься відповідний запис.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що наявні достатні підстави для визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єкта господарювання ТОВ та припинення ТОВ, з урахуванням обставин, встановлених вироком суду.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку