Про відповідальність податкового агента, якщо перевіркою встановлено, що під час виплати авансу найманому працівнику нараховано та утримано зменшену суму ПДФО
Яка відповідальність передбачена до податкового агента, якщо перевіркою встановлено, що під час виплати доходу (авансу) найманому працівнику нараховано та утримано зменшену суму ПДФО?
Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Згідно з п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У разі, якщо дані перевірок податкового агента щодо утримання податків у джерела виплати свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених ПКУ, у тому числі ПДФО, то до такого податкового агента застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст. 127 ПКУ.
Пунктом 127.1 ст. 127 ПКУ передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Разом з цим, ст. 129 ПКУ визначено порядок нарахування і сплати пені, відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 якої при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня.
На суми грошового зобов’язання, визначеного, зокрема п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Крім того, відповідно до ст. 1634 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X, неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів, перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
