Новий (черговий) проєкт Трудового кодексу України — тепер від Мінекономіки

Нещодавно на сайті СПО об’єднань профспілок оприлюднено для обговорення черговий проєкт Трудового кодексу України (https://spo.fpsu.org.ua/laws/proekt-trudovogo-kodeksu-ukrayiny-78/). Розробником є Мінекономіки. Тож обґрунтування необхідності прийняття цього документа розміщено на його сайті 05.01.2024 (https://www.me.gov.ua/News/Detail? lang=uk-UA&id=38694410-223d-4be2-a5d1-de6ac3294218&title=NoviiTrudoviiKodeksTaZmina).

КЗпП застарів і вже було декілька спроб розробити його замінник. Про це ми писали і у 2016 році (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 15/2016 (с. 20) та № 16/2016 (с. 10)), і у 2020 році (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 5/2020, с. 5).

Завдання розробити новий проєкт перед Кабміном ставив Закон України «Про дерадянізацію законодавства України» від 21.04.2022 № 2215-IX (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 10/2022, с. 6).

Профспілки вже опрацювали цей проєкт і навіть видали свою реакцію на нього у листі СПО об’єднання профспілок від 23.01.2024 № 01-12/48-СПО (https://spo.fpsu.org.ua/wp-content/uploads/2024/01/48-spo-pro-proyekt-tku.pdf). На їхню думку, він потребує доопрацювання.

Оскільки це вже не перша спроба у нашій країні прийняти документ на заміну КЗпП, детально аналізувати цей проєкт сенсу не має, бо, по-перше, він в ході обговорення може зазнати значних змін, а по-друге, цей проєкт може і не дожити до прийняття, як його попередники.

Наведемо декілька цікавих новел з проєкту Кодексу.

1. Трудовий договір укладається в письмовій формі державною мовою у двох примірниках (по одному примірнику для кожної зі сторін трудового договору), якщо інше не передбачено законом. Трудовий договір може бути перекладено іншою мовою.

2. Трудовий договір, укладений в електронній формі із накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, за допомогою технічних засобів електронних комунікацій, вважається укладеним у письмовій формі.

3. Збережено правила допуску до роботи, а саме, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, видання наказу чи розпорядження роботодавця про прийняття на роботу та повідомлення центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ. Нова норма: роботодавець інформує працівника про таке повідомлення протягом 7 днів з дня його направлення у спосіб, визначений трудовим договором.

4. Визначено зміст трудового договору — це його умови, що визначають взаємні права й обов’язки його сторін. У трудовому договорі зазначаються обов’язкові та факультативні умови.

5. Збережено випробування при прийнятті на роботу. Максимум — 3 місяці.

6. Види трудового договору:

1) безстроковий трудовий договір;

2) строковий трудовий договір;

3) трудовий договір про сезонну роботу;

4) трудовий договір з нефіксованим робочим часом;

5) учнівський трудовий договір;

6) трудовий договір з домашнім працівником;

7) трудовий договір про надомну роботу;

8) трудовий договір про дистанційну роботу.

7. Прописано порядок зміни умов трудового договору. Зокрема, зміна умов трудового договору оформлюється шляхом викладення трудового договору в письмовій формі в новій редакції або внесенням змін до діючого шляхом укладення додаткової угоди, яка є невід’ємною частиною трудового договору, у двох примірниках (по одному примірнику для кожної зі сторін) або більше (у кількості примірників трудових договорів).

8. Прописано призупинення дії трудового договору — це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Випадки призупинення дії трудового договору:

1) виконання працівником державних або громадських обов’язків;

2) застосування до працівника запобіжного заходу, що виключає можливість виконання ним роботи;

3) відсторонення працівника від роботи. Підстави відсторонення працівника від роботи встановлюються цим Кодексом та законом;

4) відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності більше ніж 3 робочих дні/зміни;

5) навчання працівника за направленням роботодавця;

6) законний страйк, якщо працівник бере участь у такому страйку у порядку, передбаченому законом;

7) вирішення трудового спору про розірвання трудового договору у зв’язку з порушенням його умов;

8) призов на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, військову службу за призовом осіб із числа резервістів або прийняття на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду;

9) попередження про звільнення з ініціативи роботодавця працівника, якому на підставі медичного висновку робота протипоказана. Протягом строку попередження за працівником зберігається заробітна плата;

10) інші випадки тимчасового звільнення працівника від виконання роботи (посадових обов’язків), передбачених законом або колективним, трудовим договором;

11) неможливість однієї або обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором, у зв’язку із загрозою поширення пандемії, необхідність самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації, спричиненої катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

9. Передбачаються такі види відпусток:

1) щорічна основна оплачувана відпустка (ст. 95 Кодексу) та інші щорічні додаткові оплачувані відпустки, передбачені законом;

2) відпустки у зв’язку з навчанням (ст. 97 Кодексу);

3) соціальні відпустки:

• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 98 Кодексу);
• відпустка для догляду за дитиною (ст. 99 Кодексу);
• відпустка працівникам, які усиновили дитину (дітей) (ст. 100 Кодексу);
• відпустка при народженні дитини (ст. 101 Кодексу);
• відпустка працівникам, які мають дітей, повнолітніх сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 102 Кодексу);

4) відпустки без збереження заробітної плати (ст. 105 Кодексу).

10. Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 28 к. дн. за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

11. Особам віком до 18 років надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 31 к. дн.

12. Особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 к. дн. Для групи ІІІ збільшена тривалість не передбачена.

13. Порядок та умови надання щорічної відпустки, у тому числі і її поділу на частини, визначається колективним договором (угодою) або трудовим договором.

14. Ненадання роботодавцем або відмова роботодавцем у наданні працівникові щорічної оплачуваної відпустки впродовж робочого року є грубим порушенням трудового законодавства.

15. Відкликання з щорічної оплачуваної відпустки допускається лише у виняткових випадках, що передбачені у трудовому договорі та/або колективному договорі.

16. Порядок визначення розміру заробітної плати для оплати відпусток та компенсації за невикористані відпустки встановлюється Кабінетом Міністрів України. Тобто фактично це буде Порядок № 100 або аналог такого документа.

17. Передбачено не працювати в 11 святкових днів.

18. Підставами припинення трудового договору є:

1) закінчення строку дії трудового договору;

2) згода сторін;

3) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. 64, 65 Кодексу);

4) розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (ст. 66-72 Кодексу);

5) не залежні від волі сторін трудового договору обставини (ст. 75-79 Кодексу);

6) підстави, передбачені трудовим договором (ст. 80 Кодексу);

7) інші підстави, передбачені законом.

19. Передбачено вирішення колективних трудових спорів про права трудовим арбітражем.