Новини

Національний банк очікує сповільнення інфляції та зростання економіки з наступного року – Інфляційний звіт
28.10.2022
Тема:

У 2022 році інфляція прискориться до 30%, а економіка скоротиться на майже 32% через руйнівні наслідки повномасштабної війни росії проти України. Водночас вже наступного року інфляція почне сповільнюватися, а економіка – зростати помірними темпами. Про це йдеться в щоквартальному Інфляційному звіті за жовтень 2022 року.  

Інфляція цього року прискориться до 30%, але такий рівень є достатньо помірним, ураховуючи виклики війни та рекордні за кілька десятиліть світові темпи зростання цін 

Основними чинниками зростання інфляції залишатимуться прямі та опосередковані наслідки війни, зокрема руйнування виробництв, порушення ланцюгів постачання та пов'язане з цим скорочення пропозиції товарів та послуг і збільшення витрат бізнесу. Надалі інфляція сповільнюватиметься: в наступному році до близько 21%, а у 2024 році – нижче 10%. Цьому сприятимуть поступове налагодження логістики та виробництва, зменшення світової інфляції, збереження облікової ставки на високому рівні та виважена економічна політика держави з відмовою від емісійного фінансування дефіциту бюджету наступного року. Відчутніше зниження інфляції стримуватимуть наслідки війни та високі темпи зростання адміністративних цін. У результаті повернення інфляції до цілі НБУ 5% очікується лише у 2025 році. 

У 2022 році економіка скоротиться майже на третину, а у 2023-2024 роках – зростатиме помірними темпами 

Причиною спаду економіки в цьому році є скорочення внутрішнього попиту, порушення логістики, значні втрати робочої сили та виробничого потенціалу через війну. Натомість відновленню економічної активності сприяють визволення окупованих земель, швидше пристосування бізнесу до роботи в умовах війни та запуск "зернового коридору" наприкінці липня. За прогнозом НБУ, економіка повернеться до зростання наступного року завдяки очікуваному зниженню безпекових ризиків, пожвавленню споживчого попиту та інвестиційної діяльності на тлі налагодження виробничих і логістичних процесів та збереження значних фіскальних стимулів. Але наслідки війни обмежуватимуть відновлення, тож у 2023-2024 роках темпи зростання ВВП становитимуть близько 4-5% на рік.  

Руйнування виробничих потужностей, значна міграція та структурні диспропорції гальмуватимуть відновлення ринку праці 

 Ситуація на ринку праці стабілізувалася, проте залишається складною. Кількість резюме на одну вакансію зменшилася, але все ще значно перевищує минулорічні показники. Безробіття цього року сягне майже 30%. Відновлення економіки в наступні роки сприятиме пожвавленню попиту на робочу силу та зниженню рівня безробіття. Втім, воно залишатиметься вищим за свій природний рівень через втрати економіки та поглиблення диспропорцій, пов’язаних із війною. Номінальні зарплати в цьому році знизяться на 12-13%, а в реальному вимірі (тобто з вирахуванням інфляції) – на чверть, зважаючи на зниження фінансової стійкості підприємств та значну конкуренцію між претендентами на роботу. Через збереження дефіциту кваліфікованої робочої сили в окремих секторах та значні диспропорції на ринку праці номінальні зарплати наступного року зростуть майже на третину та перевищать довоєнний рівень, а в 2024 році – ще на 28%. Однак, підвищення зарплат у реальному вимірі буде досить повільним, зважаючи на високу інфляцію та нижчу за довоєнну продуктивність.

 Головним джерелом фінансування бюджетних потреб залишатиметься міжнародна підтримка

 Фіскальна політика є безпрецедентно м’якою та до кінця 2024 року буде стимулюючою. Це підтримуватиме економіку під час війни та разом зі зменшенням безпекових ризиків сприятиме її відновленню. Дефіцит бюджету скорочуватиметься поступово – з 25% ВВП у 2022 році без урахування грантів до 12% ВВП у 2024 році. Основним джерелом покриття дефіциту бюджету та утримання макрофінансової стабільності залишатиметься міжнародне фінансування. Очікується, що емісійне фінансування буде повністю припинене з 2023 року. Ключовим припущенням прогнозу є суттєве зниження безпекових ризиків із середини 2023 року завдяки успішним діям української армії. 

Національний банк не прогнозує перебіг воєнних подій, але робить припущення щодо безпекової ситуації, враховуючи, що вона є визначальним чинником для стану економіки України. У прогноз Національного банку також закладене припущення щодо збереження активної міжнародної фінансової підтримки в наступні роки та укладення нової програми з МВФ. Водночас цей прогноз не враховує швидку реалізацію плану відновлення для України з відповідним припливом іноземних інвестицій та значними обсягами офіційного фінансування, зважаючи на невизначеність параметрів плану та його термінів. Його реалізація може прискорити економічне зростання до двознакового рівня, а також сприяти швидшому поверненню інфляції до цілі НБУ в 5%. 

Альтернативний сценарій прогнозу – за збереження високих безпекових ризиків до середини 2024 року економіка у 2023 році зросте лише на 2%, а інфляція довше відхилятиметься від цілі НБУ

Ключовим ризиком прогнозу НБУ є триваліший термін повномасштабної війни. Ураховуючи, вагомість цього ризику, центробанк розробив альтернативний сценарій макроекономічного прогнозу, який передбачає збереження безпекових ризиків до середини 2024 року. За реалізації такого сценарію у 2023-2024 роках темпи зростання ВВП будуть слабкими (близько 2-3% на рік), а повноцінне відновлення економіки розпочнеться лише з середини 2024 року. Сповільнення інфляції наступного року буде швидшим порівняно з базовим прогнозом (до 13,4%) через пригнічений споживчий попит та подовження дії мораторію щодо підвищення тарифів на комунальні послуги. Водночас у 2024 році інфляція різко прискориться через суттєве збільшення адміністративних цін унаслідок завершення дії мораторію. Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у жовтневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:

  • посилення світових фінансових умов: борговий дев’ятий вал.

Сукупність шоків, які охопили світову економіку внаслідок пандемії Covid-19, заходів боротьби з нею та вторгнення росії в Україну призвела до небаченого щонайменше кілька десятиліть пришвидшення інфляції. У відповідь більшість центральних банків прискорили посилення монетарної політики як шляхом підвищення ставок, так і згортання програм кількісного пом'якшення. Зважаючи на виклики, з якими стикнулася світова економіка за останні два роки, посилення фінансових умов матиме наслідки як для розвинених країн, так і країн із ринками, що розвиваються. Зросте, зокрема, вартість обслуговування боргу та залучення нових запозичень. Необхідність зниження боргового навантаження створюватиме виклики для економічного зростання у світі та потребуватиме виваженої економічної політики;  

  •  як ураховується зміна споживання в ІСЦ?

Індекс споживчих цін (ІСЦ) є загальноприйнятим показником, який відображає зміну загального рівня цін на товари та послуги, що споживає населення, у часі. Проте споживання змінюється з часом. Для врахування цих змін статистичні організації переглядають вагову структуру, як правило, один раз на рік, та споживчий набір – один раз на п’ять років. Водночас розрахунок ІСЦ здійснюється на основі методу ланцюгових індексів або так званих динамічних ваг. Це означає, що протягом року ті товари та послуги, які дорожчали швидше порівняно з іншими, набувають в ІСЦ більшої динамічної ваги, і навпаки. В умовах значних економічних та соціальних потрясінь, таких як війна чи пандемія, структура споживання змінюється дуже швидко. Однак розрахунки ІСЦ на актуалізованій структурі споживання під час пандемії свідчать про порівняно незначні відхилення. Отже, інфляційні процеси, виражені традиційним ІСЦ, залишаються актуальними й під час значних структурних змін; 

  • роль євро у валютній структурі розрахунків України.

Інтеграція України до ЄС супроводжується стабільним зростанням ролі євро у валютних розрахунках. Потужним стимулом такої динаміки стала Угода про Асоціацію з ЄС. Зокрема, протягом 2015–2021 років частка євро в розрахунках за експорт товарів зросла з 13% до вище 26%, а в розрахунках за імпорт товарів – із 31% до 49,5%. З початком повномасштабної війни роль євро ще більше посилилася з огляду на переорієнтацію транспортування до Європи та суттєву міжнародну допомогу від європейських партнерів. 

Після відновлення традиційних торгових шляхів частка євро дещо знизиться через відновлення доступу до неєвропейських ринків. Крім того, роль долара США залишатиметься значною, допоки зберігатиметься сировинна структура українського експорту. Проте євроінтеграційні процеси та нарощування виробництва товарів з вищою доданою вартістю сприятимуть поступовому зниженню ролі долара США у валютних розрахунках України.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку