Мін'юст: За сексизм у рекламі – штраф
Безбар'єрність – це не лише про подолання фізичних перешкод (облаштування пандусів і підіймачів). Це поняття значно ширше і стосується, без перебільшення, кожного.
Так, наприклад, гендерна безбар'єрність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
8 січня 2022 року в Україні набрав чинності Закон від 10 вересня 2021 року №1750-IX «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» (далі – Закон).
Дискримінаційна реклама
Реклама дуже важлива у нашому житті. Вона не просто відображає, але й формує соціальні відносини, створює інформаційне середовище, яке транслює настанови соціальної поведінки. І дискримінаційні меседжі в рекламі – це заклики до неповаги, твердження про переваги або меншовартість певної групи людей.
Відтепер в Україні штрафуватимуть за демонстрацію у рекламі будь-якої переваги однієї статі над іншою, стереотипних ролей жінок та чоловіків, насильства за ознакою статі, тіла людини лише як сексуального об’єкта.
У рекламі заборонено:
- розміщувати твердження або зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;
- розміщувати твердження або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою, щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки (за винятком соціальної реклами);
- принижувати гідність людини за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
- демонструвати насильство за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
- використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання (за винятком соціальної реклами).
У рекламі про вакансії забороняється:
- пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі;
- висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).
Кого і за що штрафуватимуть
У разі порушення вимог щодо реклами із послуг працевлаштування рекламодавець сплачуватиме до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення.
Відтепер роботодавець отримає штраф за:
- вказання віку кандидатів;
- пропозицію роботи лише жінкам/чоловікам (виняток − специфічна робота, яку може виконувати виключно особа певної статі);
- висування вимог, що надають перевагу жінкам або чоловікам, представникам певної раси, кольору шкіри (виняток – випадки, визначені законодавством, та випадки специфічної роботи, яку може виконувати виключно особа певної статі), а також щодо політичних, релігійних та інших переконань тощо.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
- Рекламодавці, винні:
- у замовленні рекламної продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
- у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
- у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
- у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
- у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.
- Виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами.
- Розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
У разі виявлення ознак дискримінації у рекламі за захистом своїх прав можна звернутися до:
- Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (https://www.ombudsman.gov.ua або за телефоном 0800501720);
- органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
- Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (https://dpss.gov.ua);
- Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (можна залишити звернення на сайті https://www.nrada.gov.ua або надіслати електронне звернення на адресу nrada@nrada.gov.ua);
- до суду;
- до системи безоплатної правової допомоги (https://linktr.ee/legalaid.gov.ua).
