Яким чином відображається актив з права користування за договором оренди, який визнано згідно з МСФЗ як нематеріальний актив?

Фахівці Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляють, що у разі використання міжнародних стандартів фінансової звітності нормативним документом, що регламентує принципи визнання, оцінки, подання оренди та розкриття інформації про неї є Міжнародний стандарт фінансової звітності 16 "Оренда" від 30.06.2017 (далі – МCФЗ 16).

Суб'єкт господарювання застосовує цей стандарт до всіх видів оренди, включаючи оренду активів з права користування в суборенду, крім, прав, утримуваних орендарем за ліцензійними договорами, що належать до сфери застосування МСБО 38 Нематеріальні активи на такі види продукції, як кінофільми, відеозаписи, п'єси, рукописи, патенти й авторські права (пп. ґ п. 3 МCФЗ 16).

Орендар може, але не зобов'язаний, застосовувати цей стандарт до оренди нематеріальних активів, окрім тих, що зазначені в пп. ґ п. 3 (п. 4 МCФЗ 16).

Згідно з параграфом 22 МCФЗ 16 на дату початку оренди орендар визнає актив з права користування та орендне зобов'язання.

Отже, операції з активами з права користування за договорами оренди, визнаними орендарем як нематеріальні активи згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку без застосування коригуючих різниць згідно з п.п. 138.1 - 138.3 Податкового кодексу України.