Стрімкий ріст ціни на електроенергію: що з діючими договорами?
Постановою НКРЕКП від 30.07.2021 р. № 1227 внесено зміни до п. 5 постанови НКРЕКП від 08.04.2020 р. № 766, внаслідок чого відбулось підвищення ціни на електроенергію значно більше 10 %. Як бути замовникам з тендерними договорами?
По-перше, можна, звісно, застосувати п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон № 922) щодо збільшення ціни за одиницю товару на 10 %. Але нагадаємо, що незалежно від розміру коливання при застосуванні даної норми додатковою угодою можна підняти ціну не більше ніж на 10 % за одиницю товару (детальніше див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 45/2020, с. 15). Однак якщо раніше замовники укладали по декілька угод одразу, то наразі необхідно зважити, що п. 124 мотивувальної частини Постанови ВС у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 р. у справі № 927/491/19 встановлено, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Тобто, підвищення можливе не кожного разу (кожною додатковою угодою) не більше ніж на 10 %, а таке підвищення від кількості угод не залежить і в цілому не має перевищувати 10 % за весь період дії договору. Але що думає з цього приводу Мінекономіки, ми вже запитали та чекаємо на відповідь.
По-друге, застосувати п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону № 922 щодо зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Про можливість та порядок застосування зазначеної норми Мінекономіки розповіло у відповіді на запит 837/2021 на офіційному веб-сайті в розділі «Консультації з питань закупівель» та в листі від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06.
Якщо ж застосування жодної із зазначених норм не підходить і учасник відмовляється від виконання договору, то такий договір розривається і проводиться нова закупівля, на час якої замовник «випадає» на постачальника останньої надії (ПОН).
 
                     
                                 
                                 
                                    





 
 
    