Статті

Я

Як повернути передоплату за платну послугу за домовленістю зі споживачем

Медичне КНП уклало договір з фізичною особою на послуги — виконання 10 сеансів оздоровчого масажу — та отримало передоплату за ці послуги. Проте після 8 сеансу масажу споживач та масажист дійшли висновку, що бажаний результат отримано, тому фізособа звернулася до КНП для повернення авансу. Як потрібно оформити таке повернення з огляду на те, що оплата була здійснена готівкою та зареєстрована через апаратний РРО, а замовник хоче її повернення готівкою?

13 травня, 2021
Тема:

Статтю взято з газети "Медична бухгалтерія " № 10/2021

Ірина Шевчук, експертка газети

Розірвання договору Почнемо з правових аспектів повернення передоплати споживачу. Так, згідно з ч. 1 ст. 651 ЦКУ1 за згодою сторін допускається зміна або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно, у сторін договору про надання послуг масажу — медичного КНП та споживача — є право за згодою розірвати цей договір. Чим вони й скористалися.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 653 ЦКУ в разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються, тобто замовник має право звернутися до КНП за поверненням залишку передоплати.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654 ЦКУ).

Як приймання готівки в оплату послуг, так і її видача в ході повернення коштів (авансу) за ненадану послугу є розрахунковою операцією в розумінні ст. 2 Закону про РРО2. Тож незважаючи на те, чи було розірвання договору вчинено в письмовій формі, повернення готівки треба провести через касовий апарат.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Зауважимо, що на підтвердження оплати послуг споживач мав отримати розрахунковий документ в паперовій чи електронній формі. У суб’єкта — виконувача послуги є право зажадати його як підтвердження оплати.

Як треба проводити передоплату за товари чи послуги? На жаль, Закон про РРО чи Порядок № 5473 не дають відповіді на це запитання. На наш погляд, у цьому випадку КНП було зручно провести її за запрограмованим найменуванням послуги («сеанс масажу» тощо) та кількістю сеансів. Хоча податківці в роз’ясненні в категорії 109.02 ЗІР радять зазначати «предоплата» (як окреме найменування). Втім, незалежно від того, як було проведено через РРО аванс за послуги, алгоритм повернення через РРО буде ідентичний. Він прописаний у пп. 7 та 8 розд. III Порядку № 547.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом МФУ від 14.06.2016 № 547.

Реєстрація видачі коштів Відповідно до ст. 2 Закону про РРО розрахунковою операцією є видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а якщо такий товар був оплачений платіжною карткою (електронним платіжним засобом), то це оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару чи відмови від послуги здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), повинні надавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі з відтворюванням на дисплеї QR-коду, та/або надсиланням на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Тож при реєстрації від’ємної суми роздруковують і видають покупцю фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек, ф. № ФКЧ-2). Згідно з п. 7 розд. III Положення № 134 в такому чеку перед сумою виданих коштів може друкуватися знак «–» (мінус). Приклад фіскального касового чека видачі коштів (ф. № ФКЧ-2) наведено в додатку 2 до Положення № 13.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом МФУ від 21.01.2016 № 13.

Акт про видачу коштів Якщо сума коштів, виданих при рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, що безпосередньо здійснює розрахунки, складає акт про видачу коштів (п. 8 розд. III Порядку № 547).

В акті довільної форми необхідно зазначити:

  • дані документа, що встановлює особу споживача, який відмовився від послуги;
  • відомості про послугу;
  • суму виданих коштів;
  • номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю отримання послуги.

Якщо сума коштів, виданих при рекомпенсації раніше оплаченої послуги, менша за 100 грн, то складати акт не потрібно. На наш погляд, достатньо службової записки. Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії для зберігання протягом строку, що становить не менше ніж 3 роки.

ДО ВІДОМА. Відповідальність за нескладання акта про видачу коштів або незазначення в ньому необхідних відомостей в разі повернення товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги чинним законодавством не передбачена.

Касовий чек, виданий при придбанні товару чи послуг, як правило, прикріплюють до акта. Якщо він містить інформацію про інші товари/послуги, які були придбані особою, то на ньому роблять позначку про повернення і віддають покупцю.

Водночас, в п. 8 розд. III Порядку № 547 нічого не сказано про те, що виконавець зобов’язаний залишити в себе касовий чек (ф. № ФКЧ-1), виданий покупцю. Робити це чи ні, він має вирішити самостійно (зважаючи на правила внутрішнього обліку) або за згодою з покупцем.

Приклад акта про видачу коштів при рекомпенсації послуги

У скриньці РРО недостатньо готівки Як вчинити касиру, який не може видати покупцю гроші за рекомпенсовану послугу через відсутність потрібної суми готівкою у скриньці РРО? У цій ситуації можна отримати бракуючу суму в основній (центральній) касі підприємства на підставі розрахункового касового ордера (РКО) і внести готівку в скриньку РРО операцією «службове внесення».

Якщо сплачено банківською карткою У разі сплати банківською карткою алгоритм рекомпенсації ненаданої послуги, за яку було сплачено електронним платіжним засобом, буде такий самий, як і при її оплаті готівкою. Однак виникає запитання: чи можна в такому разі виплатити споживачу готівку або слід повертати гроші тільки на його платіжну картку через термінал?

На думку податківців, повернення коштів у такому випадку здійснюється через РРО (з видачею розрахункового документа), але без видачі готівки (на поточний (картковий) рахунок покупця) (роз’яснення в категорії 109.02 ЗІР). Така операція реєструється через РРО, але гроші покупцю на місці проведення розрахунків не видаються, тому такі операції доцільно відокремлювати.

Календар бухгал­тера
29.06.21

ЄСВ з зарплати (доходу) за травень 2021 року (гірничі підприємства)

30.06.21

ПДВ за травень 2021 року

Акцизний податок за травень 2021 року

ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень 2021 року

ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу травень 2021 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку