«Карантинна» доплата фахівцю із соціальної роботи: чи можна встановити?
Чи можна встановити «карантинну» доплату фахівцю із соціальної роботи?
Версія для друку
Статтю взято з газети "Бухгалтерія: бюджет" № 22/2020
Людмила Сабадаш, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»
Постановою КМУ від 29.04.2020 р. № 375 (далі — постанова № 375) визначено порядок виплати «карантинних» доплат деяким працівникам. У газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 20/2020, с. 10 ми розглянули нюанси їх встановлення.
Мінсоцполітики наказом від 22.05.2020 р. № 321 затвердило перелік посад працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, яким може бути встановлено доплату (далі — Перелік). Серед них є і посада «фахівець із соціальної роботи».
Суть доплати Відповідно до п. 1 постанови № 375 «карантинна» доплата встановлюється працівникам, які внаслідок виконання своїх обов’язків мають безпосередній контакт із населенням. Доплата виплачується пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. Тобто обіймання посади, передбаченої Переліком, не є єдиною підставою для отримання доплати — працівник повинен відпрацювати у відповідних умовах.
Завдання та обов’язки Для посади «фахівець із соціальної роботи» завдання та обов'язки визначено Довідником № 5181.
Більшість з них не пов’язано з безпосереднім контактом з населенням. Але є і такі: надання в зоні соціального обслуговування базового комплексу соцпослуг (консультування, представництво інтересів, посередництво та інші), надання отримувачам соцпослуг допомоги в оформленні запитів до відповідних інстанцій, заяв, документів для отримання всіх видів допомоги, тобто серед завдань фахівця із соціальної роботи є такі, що можна віднести до безпосереднього контакту з населенням.
Втім, Довідник № 518 містить загальні рекомендації, конкретні ж обов’язки працівника, орієнтуючись на специфіку установи, де введена така посада, вказуються в його посадовій інструкції. Тому для вирішення питання слід подивитися:
- чи входить до посадових обов’язків фахівця із соціальної роботи саме вашої установи безпосередній контакт із населенням;
- чи дійсно такий контакт із населенням відбувався в період карантину.
Якщо контакт дійсно був, то встановити доплату цілком правомірно. Для цього керівнику відповідної установи слід внести працівника до персонального переліку працівників, яким встановлюється доплата, як того вимагає абз. 2 п. 4 постанови № 375.
Встановлення У постанові № 375 не сказано, за який саме обсяг роботи встановлюється доплата, — важливий сам факт такої роботи. А вже керівник, залежно від обсягу та інтенсивності такої роботи, може визначити конкретний розмір доплати (у межах граничного 100-відсоткового).
Не сказано, і як саме проводити облік часу, відпрацьованого в умовах, які дають право на «карантинну» доплату. Але! Зарплату працівники отримують за відпрацьовані робочі дні, а не години, тому дробити робочий час на відпрацьовані години (в умовах безпосереднього контакту з населенням) немає підстав (як і неможливо точно визначити такий час). Тому доцільно припустити, що в п. 1 постанови № 375 під поняттям «відпрацьований час» маються на увазі не години, а період роботи, а він, як відомо, вимірюється в днях.
Отже, під час нарахування «карантинної» доплати потрібно орієнтуватися на кількість робочих днів, коли працівник працював в умовах, що дають право на доплату. При цьому в Табелі використання робочого часу2 можна ввести спеціальне позначення відпрацьованого часу в таких умовах.
