Статті

З

З позначкою «терміново»: оплата праці держслужбовців, звіт про укладений договір, оплата експертизи ПКД

Cтаттю взято з газети  "Бухгалтерія: бюджет"№9 

Обмеження преміального фонду в держоргані: для всіх працівників чи тільки для держслужбовців?

Обмеження розміру фонду преміювання, визначені ч. 6 ст. 52 Закону про держслужбу, поширюються тільки на держслужбовців чи також на працівників патронатної служби і працівників, які виконують функції з обслуговування?

Дійсно, з 01.01.2019 р. набули чинності обмеження щодо преміювання, передбачені ст. 50 та ст. 52 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу).

По-перше, загальний розмір премій, які може отримати держслужбовець за рік, не може перевищувати 30 % фонду його посадового окладу за рік (абз. 4 ч. 3 ст. 50 Закону про держслужбу). Без сумнівів, це обмеження стосується тільки держслужбовців.

По-друге, фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 % загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці (ч. 6 ст. 52 Закону про держслужбу). А ось тут як раз і заковика.

Як розуміти вираз «державного органу»: він стосується тільки держслужбовців чи також працівників патронатної служби, працівників, що виконують функції з обслуговування, а також робітників (водій, прибиральниця), адже вони теж є працівниками держоргану? Відповідь на запитання можна розглядати під різними кутами.

Підхід перший Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону про держслужбу його дія не поширюється на працівників патронатної служби, працівників з обслуговування, а також робітників. Отже, формально виходить, що і обмеження розміру фонду преміювання, встановлені ч. 6 ст. 52 Закону про держслужбу, застосовуються виключно до держслужбовців. Тобто фонд преміювання держслужбовців формують, орієнтуючись тільки на посадові оклади держслужбовців відповідного держоргану. Отже, і використовувати такий фонд можна тільки на преміювання держслужбовців.

Для інших працівників (патронатної служби, працівників з обслуговування, а також робітників) обмежень щодо фонду преміювання немає. Виходить, що в держоргані будуть два фонди преміювання: один — для держслужбовців, другий — для всіх інших працівників.

Підхід другий Дійсно, Закон про держслужбу не поширюється на працівників патронатної служби, працівників з обслуговування, а також робітників.

Але сама вказівка ч. 6 ст. 52 Закону про держслужбу адресована керівникам держоргану, а саме встановлює їх повноваження при визначенні фонду преміювання усього державного органу (тобто, в який входять всі працівники). Формальне підтвердження знаходимо в умовах оплати праці працівників патронатних служб та працівників з обслуговування, визначених постановою КМУ «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18.01.2017 р. № 15. Так, в них керівнику надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах фонду преміювання відповідного державного органу. За таким підходом фонд преміювання формують, орієнтуючись на посадові оклади як держслужбовців, так і усіх інших працівників держоргану (працівників патронатних служб, працівників з обслуговування, робітників). Відповідно, і використовують його кошти для преміювання всіх працівників, виконуючи при цьому вимогу абз. 4 ч. 3 ст. 50 Закону про держслужбу: загальний розмір премій, які може отримати держслужбовець за рік, не може перевищувати 30 % фонду його посадового окладу за рік. Для інших працівників обмежень у розмірі премій теоретично немає. Але ж якщо фонд преміювання буде формуватись у розмірі 20 % всіх окладів, а держслужбовцям премія встановлюватиметься в розмірі 30 %, то на премії для працівників інших категорій коштів залишається менше 20 % їх окладів (про економію фонду оплати праці не говоримо, її може і не бути).

Який же підхід правильний? Це ми перепитаємо у Мінсоцполітики. А поки що нам ближче перший підхід. Він дозволяє справедливо використовувати фонд преміювання (при другому підході є вірогідність використання фонду преміювання тільки на премії держслужбовців).

Людмила Линник, юрист газети

Держслужбовці на військовій службі: коригуємо середній заробіток

Держслужбовець з 16.10.2017 р. перебуває на військовій службі. З 01.01.2019 р. підвищено посадові оклади. Чи треба коригувати середній заробіток і якщо так, то як правильно це зробити?

Відповідно до абз. 1 п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, у разі підвищення посадових окладів як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, зарплата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт їх підвищення.

Отже, якщо держслужбовець на момент підвищення посадових окладів знаходиться на військовій службі зі збереженням середнього заробітку, то на коефіцієнт підвищення слід відкоригувати його середню зарплату. Виходячи з відкоригованої середньої зарплати оплачуються робочі дні згідно з графіком роботи з 01.01.2019 р.

Приклад. Працівник призваний на військову службу 16.10.2017 р. (посадовий оклад становив 3200,00 грн). Середній заробіток на момент призову складав 175,00 грн. Посадовий оклад підвищувався:

  • 01.01.2018 р. — 4100,00 грн;
  • 01.01.2019 р. — 4900,00 грн.

1. Коефіцієнт коригування у січні 2018 року складав 1,2813 (4100,00 грн : 3200,00 грн). Відкоригований середній заробіток з 01.01.2018 р. — 224,23 грн (175,00 грн × 1,2813). За цим середнім заробітком оплачували робочі дні з 01.01.2018 р.

2. Коефіцієнт коригування у січні 2019 року складає 1,1951 (4900,00 грн : 4100,00 грн). Відкоригований середній заробіток з 01.01.2019 р. — 267,98 грн (224,23 грн × 1,1951). За цим середнім заробітком оплачували робочі дні з 01.01.2019 р.

Людмила Сабадашексперт газети

Звіт про укладений договір оприлюднили, але з запізненням: чи є відповідальність?

Звіт про укладений договір оприлюднили з запізненням. Яка відповідальність?

Звіт про укладений договір (далі — Звіт) має бути оприлюднено в системі електронних закупівель протягом одного дня з моменту його укладення, як того вимагає абз. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

А згідно зі ст. 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X (далі — КпАП) за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства передбачена адміністративна відповідальність, а саме накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 11900, 00 до 17000,00 грн.

Отже якщо Звіт не оприлюднено вчасно, це може бути розцінено перевіряючими як порушення встановленого законом порядку оприлюднення інформації про закупівлю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КпАП протоколи про правопорушення за ст. 16414 КпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів державного фінансового контролю та Рахункової палати. А отже порушення має бути виявлене цими органами під час заходів контролю.

Зазначимо, що адміністративне стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (ст. 38КпАП).

Людмила Линник, юрист газети

Оплата експертизи ПКД: загальний фонд чи бюджет розвитку?

Потрібно оплатити експертизу проектно-кошторисної документації. Чи маємо ми право проводити видатки з коштів загального фонду? Або ж це повинен бути лише спеціальний фонд — бюджет розвитку?

Відповідно до п.п. 5.8.15 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 видатки на проведення експертизи проектно-кошторисної документації (далі — ПКД) включаються до глави 12 «Проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд» зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. Тобто вартість експертизи ПКД є складовою загальної вартості робіт.

А згідно з п.п. 3.1.4 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом МФУ від 12.03.2012 р. № 333, видатки на експертизу проектної документації здійснюються за тим кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюються роботи, якщо це обумовлено кошторисом проведених робіт, та є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт. Отже, експертиза ПКД — це капітальні видатки.

Капітальні видатки, крім капітальних видатків, що здійснюються за рахунок визначених пп. 2–13 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів, здійснюються за рахунок бюджету розвитку, який є складовою частиною спеціального фонду бюджету (п. 2 ч. 2 ст. 71 БКУ). Тож оплачувати за рахунок загального фонду експертизу ПКД не можна.

Любов Крута, експерт газети

Календар бухгал­тера
Завтра

ПДВ за травень 2019 року

ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу, за травень 2019 року

Авансовий внесок з турзбору за червень 2019 року платниками, які сплачують турзбір авансами щомісяця

ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу, за травень 2019 року

Плата за землю за травень 2019 року

Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку