Статті

І

Інвентаризаційні перепони застосуванню МСФЗ в Україні

Наразі продовжує діяти ціла низка підзаконних актів, які ускладнюють складання фінансової звітності за МСФЗ.
Розглянемо проблеми, пов’язані з такою традиційною бухгалтерською процедурою, як інвентаризація.

25 лютого, 2019

Сергій Голов, професор МІМ-Київ
 

Згідно зі ст. 10 Закону про бухоблік, щоб забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряють і документально підтверджують їх наявність, стан та оцінку. Проте окремі вимоги щодо інвентаризації можуть створити труднощі для підприємств, що застосовують МСФЗ.

Зокрема, у п. 7.2 Положення про інвентаризацію1передбачено, що під час інвентаризації всім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки з аналітичних рахунків про їхню заборгованість, які надають інвентаризаційній комісії для підтвердження заборгованості. Підприємства-дебітори мають підтвердити заборгованість або заявити своє заперечення.

Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом МФУ від 02.09.2014 р. № 879.

Ця норма є рудиментом соціалістичної системи, коли всі підприємства були елементами єдиного народногосподарського комплексу. Але в разі застосування МСФЗ не завжди дебіторська і кредиторська заборгованості за окремою операцією будуть ідентичними на певну дату.

Розглянемо це на прикладі, в якому для спрощення розрахунків не беремо до уваги ПДВ.

Приклад

Першого листопада підприємство-продавець відвантажило підприємству-покупцю товари в кількості 10 000 одиниць за ціною 100,00 грн за одиницю. За умовами угоди продавець надав покупцю відстрочення платежу на 12 місяців.

Отже, продавець має оцінити цю операцію за справедливою вартістю на підставі альтернативної ставки за депозитом (припустимо, 24 % річних, тобто 2 % на місяць): 1 000 000,00 × (1 : (1 + 0,02)12) = 788 493,00 грн.

З урахуванням цього в обліку продавця буде зроблено такий запис, грн:

Дебет рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» — 1 788 493,00
Кредит рахунку 70 «Доходи від реалізації» — 788 493,00

В обліку покупця кредиторська заборгованість первісно також буде відображена за справедливою вартістю, але на підставі ринкової ставки за доступним кредитом на термін 1 рік, яка в нашому випадку, припустимо, становила 27 % річних (2,25 % на місяць).

Тоді: 1 000 000,00 × (1: (1 + 0,0225)12 )= 765 667,00 грн.

В обліку покупця цю операцію відображатимуть таким записом, грн:

Дебет рахунку 28 «Товари» — 765 667,00
Кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — 765 667,00

Станом на 1 грудня в обліку продавця і покупця, відповідно, дебіторська і кредиторська заборгованості будуть відображені за амортизованою собівартістю, а саме:

  • дебіторська заборгованість: 788 493,00 + (788 493,00 × 0,02) = 788 493,00 + 15 770,00 = 804 263,00 (грн);
  • кредиторська заборгованість: 765 667,00 + (765 667,00 × 0,0225) = 765 667,00 + 17 228,00 = 782 895,00 (грн).

Такі коригування заборгованості будуть відображені відповідними записами:

  • у продавця:

Дебет рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» — 15 770,00
Кредит рахунку 73 «Інші фінансові доходи» —15 770,00

  • у покупця:

Дебет рахунку 95 «Фінансові витрати» — 17 228,00
Кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — 17 228,00

Зрозуміло, що в разі проведення інвентаризації станом на 1 грудня фактичні суми на аналітичних рахунках продавця і покупця не збігатимуться. Тому єдине, що можуть зробити ці контрагенти, — це підтвердити, що вартість погашення за такою операцією в обох сторін становить 1 000 000,00 грн.

У розглянутій ситуації проблеми обох сторін можуть не обмежуватися лише інвентаризацією.

Зокрема, податкові органи можуть звернути увагу на невідповідність ціни товару, зафіксованої в договорі (100,00 грн за одиницю), ціні, за якою фактично оприбутковано (або реалізовано) цей товар.

Повертаючись до теми інвентаризації, нагадаємо, що згідно з Положенням про інвентаризацію основні засоби, нематеріальні активи, які виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходів майбутніх періодів.

Така норма прямо суперечить МСФЗ, оскільки доходи майбутніх періодів є зобов’язанням. Проте, в цьому випадку, жодного зобов’язання не виникає, а тому збільшення активу означає одночасне збільшення доходу підприємства.

Отже, передумовою успішного застосування МСФЗ в Україні є перегляд наявної нормативної бази з метою усунути норми, що обмежують або ускладнюють ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за МСФЗ.

Календар бухгал­тера
28.05.19

ЄСВ з зарплати (доходу) за квітень 2019 року (гірничими підприємствами)

30.05.19

ПДВ за квітень 2019 року

ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2019 року

Авансовий внесок з турзбору за травень 2019 року

ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2019 року

Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку