«НОВИЙ БЮДЖЕТНИЙ ОБЛІК»:
Обліковуємо придбання, безоплатне отримання генератора
Реальність сьогодення така, що в умовах дефіциту електроенергії для безперебійної роботи установи доводиться шукати альтернативні способи забезпечення електроенергією. Одним із найпоширеніших варіантів є використання генератора. Деякі установи купують генератори, а деякі отримують безоплатно — часто як гуманітарну допомогу. Тож, що це за об’єкт обліку, як його обліковувати, як відобразити споживання пального для роботи генератора, розглянемо у статті.
Лідія Безкоровайна, експертка газети
Оргмоменти
Дозвіл на установлення та використання Усі ми чули, що генератор — непростий прилад і його безпечне використання передбачає дотримання багатьох умов. Тож чи можна просто установити генератор і користуватися ним, чи потрібно отримати спеціальний дозвіл на користування ним? Одразу зазначимо, що жодних дозволів для цього не потрібно, та про все по черзі…
Електрогенератор — спеціальний пристрій, який механічну енергію перетворює на електричну. Генератори можуть бути різними за потужністю, за видом пального, що використовується для роботи (дизель, бензин, газ), за строком корисного використання тощо. Для експлуатації генератора напругою менше ніж 1 000 В дозвільних документів не потрібно, бо він не належить до машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. А от обладнання напругою понад 1 000 В, згідно з Порядком № 1107, є машинами та механізмами підвищеної небезпеки, користування якими передбачає отримання дозволу від територіального органу Держпраці за місцем реєстрації установи.
Як правило, вихідна напруга генераторів, що їх використовують установи, становить від 220 до 380 В, тож зрозуміло, що для їх роботи дозвіл не потрібен. Та перевірте технічну документацію на генератор, щоби питання про необхідність дозволу вас не турбувало.
Ще одне законодавче обмеження стосовно експлуатації генераторів — це наявність декларації відповідності на пристрій, яку вимагає Техрегламент № 1067. Однак постанова № 1288 дозволяє тимчасово (до припинення або скасування воєнного стану та протягом наступних 90 к. дн.) не застосовувати до генераторів номінальної напруги від 50 до 1 000 В та від 75 до 1 500 В постійного струму вимоги про наявність декларації про відповідність і маркування знаком відповідності технічним регламентам.
Дозвіл на викиди Звісно, під час споживання пального генератори здійснюють викиди в повітря, тож згідно із ч. 1 ст. 1 Закону № 2707 генератор є джерелом викидів.
ЦИТАТА. «Джерело викиду — об’єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин».
(абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону № 2707)
Відповідно до ст. 11 Закону № 2707 здійснювати викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами дозволено тільки після отримання дозволу на викиди. А згідно з роз’ясненням, розміщеним на ЗІР (категорія 117.06), податківці зазначають, що до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори та мініелектростанції, які працюють на пальному, під час спалювання якого утворюються та викидаються в атмосферу забруднюючі речовини або суміш таких речовин.
Однак на сьогодні вже є чинним Закон № 2836, який доповнив розд. IX «Прикінцеві положення» Закону № 2707 пунктом 1 2. У цьому пункті зазначено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано, дозволено експлуатувати генератори, системи безперебійного електроживлення, електрогенераторні установки без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, крім випадків, коли вони є невід’ємною частиною об’єкта нерухомого майна, введеного в експлуатацію до 24 лютого 2022 року.
Екологічний податок Оскільки генератор є джерелом викидів забруднюючих речовин у повітря, його використання передбачає сплату екологічного податку, особливо якщо йдеться про стаціонарні генератори. Та зміни, внесені Законом № 2836 до п. 46 підрозд. 5 розд. XX ПКУ, дозволяють тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, не вважати стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному в пп. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, а відповідно, не сплачувати екоподаток.
Ліцензія на зберігання пального Для забезпечення роботи генератора установі потрібно придбавати та тримати в запасі певну кількість пального. Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону № 481 зберігання пального передбачає отримання суб’єктом господарювання відповідної ліцензії. Водночас для установ та організацій, що утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету, ліцензія на право зберігання пального не потрібна (ч. 19 ст. 15 Закону № 481).
Отже, з основними законодавчими вимогами щодо експлуатації генераторів ознайомились, а тепер розглянемо, як його правильно обліковувати.
Генератор як об’єкт обліку
Субрахунок Визначаючи, до якого об’єкта обліку віднести генератор, врахуємо той факт, що очікуваний строк корисного використання генератора, як правило, буде більше ніж рік. А це означає, що генератор слід обліковувати у складі необоротних активів. Залежно від вартісного критерію, який зафіксовано в обліковій політиці установи, генератор обліковують у складі основних засобів (далі — ОЗ) (субрахунок 1014 «Машини та обладнання») або малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА) (субрахунок 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»).
Витрати, пов’язані із придбанням генератора та доведенням його до стану, придатного до використання, накопичують відповідно на субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби» або 1312 «Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи».
Документальне оформлення Оприбутковуючи генератор, комісія установи складає акт приймання-передачі основних засобів (якщо генератор отримано як гуманітарну допомогу) та акт введення в експлуатацію основних засобів (якщо придбаний генератор зараховують до складу ОЗ або вводять в експлуатацію безоплатно отриманий генератор). Типові форми документів затверджено наказом № 818.
Під час зарахування генератора на баланс установи складають інвентарну картку, у якій зазначають назву та характеристику об’єкта.
Якщо установа отримує генератор безоплатно від благодійника, то має бути укладено договір дарування, як зазначено у ст. 717 ЦКУ. Або можна надіслати благодійнику лист-клопотання з проханням передати генератор, благодійник надає письмову згоду, а установа видає наказ (розпорядження) про отримання благодійної допомоги.
Не слід забувати про необхідність подати до органів Казначейства довідку про надходження в натуральній формі. Це потрібно зробити не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому отримали генератор.
Первісна вартість Первісну вартість генератора визначають залежно від способу його отримання. Так, у разі придбання генератора за плату, його первісна вартість дорівнює вартості придбання. У разі отримання генератора без оплати від фізичних чи юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору) його первісна вартість дорівнюватиме справедливій вартості. Якщо ж генератор отримано від суб’єкта державного сектору без оплати, то тоді первісна вартість генератора дорівнює первісній (переоціненій) вартості, зазначеній у відповідних супровідних документах.
Відповідно до п. 5 розд. ІІ НС 121 «Основні засоби» первісна вартість генератора в разі його придбання складається із суми, яку сплачують постачальникам, а також додаткових витрат, які пов’язані з транспортуванням, установленням, монтажем, налагодженням тощо. Усі ці витрати капіталізуються на субрахунку 1311 або 1312, а потім включаються до первісної вартості об’єкта: Дт 1014 — Кт 1311 або Дт 1113 — Кт 1312.
Якщо під час оприбуткування генератора потрібно визначити його справедливу вартість, то здійснити це мусить комісія установи (хоча можна залучити і професійного оцінювача). Таку комісію затверджує керівник установи (це може бути постійна комісія установи). Зауважимо, що для дотримання формальностей доречно прописати у внутрішньому розпорядчому документі про повноваження такої комісії норму, за якою оцінювання майна буде входити в її обов’язки. До складу комісії потрібно включити представника бухгалтерії, оскільки така вимога міститься в абз. 4 п. 5 розд. ІІІ МР з обліку ОЗ.
Якщо комісія в установі не створена або в її повноваженнях не передбачено проводити оцінку майна, може виникнути потреба видати окремий наказ керівника про оцінювання окремо визначеного майна установи.
Результати оцінювання майна внутрішньою комісією установи можна оформлювати документом довільної форми, адже нормативно закріпленої такої форми немає. Єдине, що рекомендуємо щодо оформлення такого документа, — відобразити в ньому всі реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік як обов’язкові для первинного документа.
На жаль, щодо порядку визначення справедливої вартості також жодних вказівок вітчизняна нормативка не містить, окрім того, що, враховуючи визначення справедливої вартості, наведене в НС 121 «Основні засоби», відштовхуватися слід від імовірної ціни продажу. Якщо ж таку ціну установити неможливо, то потрібно визначити ймовірну ціну придбання такого активу в аналогічному стані. Для цього використовують інформацію з мережі «Інтернет», періодичних видань та інших джерел про теперішні ціни.
Однак якщо в договорі дарування або в супровідних документах на генератор зазначено його вартість, то саме її й можна визнати справедливою.
Справедливу вартість безоплатно отриманого від благодійників генератора включають до доходів від необмінних операцій (субрахунок 7511) та збільшують на цю вартість унесений капітал установи.
Амортизація Під час експлуатації генератора його вартість систематично розподіляють протягом строку корисного використання, тобто амортизують. Для генераторів, які обліковуються у складі ОЗ, застосовують прямолінійний метод. Для його застосування потрібно установити ліквідаційну вартість і строк корисного використання генератора. Періодичність нарахування амортизації (щокварталу чи раз на рік) визначають у наказі про облікову політику установи.
Ліквідаційну вартість генератора має визначити комісія установи під час уведення його в експлуатацію. Беруть цю вартість у сумі, яку установа очікує отримати від реалізації (ліквідації) генератора після закінчення строку його корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією).
Ліквідаційна вартість може дорівнювати нулю, якщо установа не може достовірно визначити суму, яка очікується від реалізації (ліквідації) генератора після закінчення строку корисного використання (експлуатації) (п. 1 розд. V МР з обліку ОЗ).
Типові строки корисного використання ОЗ наведено в додатку 1 до МР щодо облікової політики. Генератори належать до групи «Машини та обладнання» підгрупи 1 «Силові машини та обладнання». Рекомендований строк їх корисного використання становить 10 років, однак установа може визначити й інший строк корисного використання, зазначивши його в розпорядчому документі про облікову політику.
Для генераторів, які обліковуються у складі МНМА, амортизацію нараховують у першому місяці передання у використання об’єкта в розмірі 50 % його первісної вартості та решти 50 % первісної вартості — у місяці його вилучення з активів (списання з балансу).
Відображають нарахування амортизації за дебетом субрахунку 8014 або 8114 «Амортизація» залежно від сфери використання генератора (для виконання бюджетних програм чи надання послуг, виконання робіт) і кредитом субрахунку 1411 «Знос основних засобів» або 1412 «Знос інших необоротних матеріальних активів».
Під час нарахування амортизації на безоплатно отриманий генератор, окрім нарахування витрат (Дт 8014, 8114 — Кт 1411, 1412), потрібно також відобразити дохід: Дт 5111 — Кт 7511 (п. 1.21 Типової кореспонденції).
Ремонти й поліпшення Про відмінність ремонту та поліпшення ми вже неодноразово писали на сторінках нашої газети. Тому лише нагадаємо, що ремонт передбачає здійснення робіт, які забезпечують підтримання об’єкта у придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання.
Натомість поліпшення передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об’єкта, сприяє розширенню його технологічних властивостей до рівня сучасних технічних і технологічних вимог, досягненню економії ресурсів, поліпшенню умов праці.
Прикладами поліпшення генератора є:
1) модифікація, модернізація генератора з метою подовжити термін його корисної експлуатації або збільшити його виробничу потужність;
2) заміна окремих частин генератора для підвищення якості роботи;
3) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити витрати.
Проведення ремонтних робіт у бухобліку відображають як витрати установи, натомість поліпшення — як капінвестиції, які збільшать первісну вартість об’єкта основних засобів. Принциповою різницею для такого розмежування є те, чи покращуються характеристики генератора (поліпшення), чи відбувається просто відновлення його працездатності (ремонт).
Практичні приклади Далі на прикладах розглянемо придбання установою генератора. Нагадаємо, що придбати його можна за рахунок спецфонду, причому такі видатки згідно з Порядком № 590 належать до другої черги. За рахунок загального фонду придбати генератор можливо лише для потреб, зазначених в абз. 3 пп. 2 п. 19 Порядку № 590, серед яких — облаштування споруд цивільного захисту (укриття, бомбосховища тощо), облаштування місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб тощо. Такі видатки загального фонду належать до другої черги.
Приклад 1. Бюджетна установа за рахунок спецфонду придбала генератор вартістю 44 953,00 грн. Транспортування, монтаж і налагодження генератора здійснив постачальник. Вартість цих послуг становила 6 000,00 грн. Оплату постачальнику здійснили загальною сумою за рахунок доходів звітного періоду. Після налаштування генератор увели в експлуатацію.
В обліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією субрахунків, наведеною в табл. 1.
Таблиця 1. Придбання генератора за рахунок спецфонду
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн |
Меморіальний ордер |
|
дебет |
кредит |
|||
1. Відображено отримання коштів спецфонду |
2313 |
7111 |
50 953,00 |
№ 3 та № 14 |
2. Придбано генератор |
1311 |
6211 |
44 953,00 |
№ 6 |
3. Відображено витрати на транспортування, монтаж і налагодження генератора |
1311 |
6211 |
6 000,00 |
№ 6 |
4. Відображено вилучення сум, що включаються до первісної вартості генератора, з доходу звітного періоду |
7111 |
5411 |
50 953,00 |
№ 17 |
5. Перераховано постачальнику кошти за генератор та його транспортування й налаштування |
6211 |
2313 |
50 953,00 |
№ 3 та № 6 |
6. Введено генератор в експлуатацію |
1014 |
1311 |
50 953,00 |
№ 17 |
7. Відображено зміни в капіталі |
5411 |
5111 |
50 953,00 |
№ 17 |
1. Якщо генератор буде придбано за кошти загального фонду, то перша кореспонденція рахунків буде Дт 2313 — Кт 5411, а вилучення сум із доходу (операція 4) відображати не потрібно. |
Приклад 2. Бюджетна установа отримала цільову благодійну допомогу для придбання генератора в сумі 320 000,00 грн. Генератор придбали в постачальника за 310 760,00 грн. Доставку та монтаж генератора здійснила стороння організація, вартість послуг якої становить 9 240,00 грн. Генератор увели в експлуатацію.
Ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією субрахунків, наведеною в табл. 2.
Таблиця 2. Придбання генератора за рахунок благодійної допомоги
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн |
Меморіальний ордер |
|
дебет |
кредит |
|||
1. Отримано цільову благодійну допомогу |
2313 |
7511 |
320 000,00 |
№ 3 та № 14 |
2. Відображено придбання генератора |
1311 |
6211 |
310 760,00 |
№ 6 |
3. Перераховано постачальнику кошти за генератор |
6211 |
2313 |
310 760,00 |
№ 3 та № 6 |
4. Відображено витрати на доставку та монтаж генератора |
1311 |
6211 |
9 240,00 |
№ 6 |
5. Оплачено послуги з доставки та монтажу генератора |
6211 |
2313 |
9 240,00 |
№ 3 та № 6 |
6. Вилучено з доходів від необмінних операцій кошти, використані для придбання генератора |
7511 |
5411 |
320 000,00 |
№ 17 |
7. Введено генератор в експлуатацію |
1014 |
1311 |
320 000,00 |
№ 17 |
8. Відображено зміни в капіталі |
5411 |
5111 |
320 000,00 |
№ 17 |
Приклад 3. Бюджетна установа отримала безоплатно від благодійника генератор. Його вартість згідно із супровідним документом становить 61 499,00 грн.
У бухгалтерському обліку безоплатне отримання генератора буде відображене кореспонденцією субрахунків, наведеною в табл. 3.
Таблиця 3. Безоплатне отримання генератора
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн |
Меморіальний ордер |
|
дебет |
кредит |
|||
1. Відображено вартість безоплатно отриманого генератора |
1014 |
6211 |
61 499,00 |
№ 6 |
2. Відображено дохід від безоплатно отриманого генератора |
2313 |
7511 |
61 499,00 |
№ 3 та № 14 |
3. Відображено збільшення внесеного капіталу на суму безоплатно отриманого генератора |
7511 |
5111 |
61 499,00 |
№ 17 |
4. Відображено касові видатки |
6211 |
2313 |
61 499,00 |
№ 3 та № 6 |
Приклад 4. У січні 2023 року бюджетна установа отримала через внутрішньовідомче переміщення генератор. Первісна вартість генератора — 40 000,00 грн. Станом на 01.01.2023 сума нарахованого зносу становила 2 000,00 грн.
Ці господарські операції в бухобліку будуть відображені кореспонденцією субрахунків, наведеною в табл. 4.
Таблиця 4. Отримання генератора в результаті внутрішнього переміщення
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн |
Меморіальний ордер |
|
дебет |
кредит |
|||
1. Отримано генератор |
1014 |
5111 |
40 000,00 |
№ 17 |
2. Відображено нараховану суму зносу генератора в попередньому звітному періоді |
5512 |
1411 |
2 000,00 |
№ 17 |
Пальне для генератора
Норми витрат Одразу зазначимо, що законодавчо установлених норм списання пального для забезпечення роботи генератора немає. Ба більше, не існує законодавчо затвердженого обов’язку установлювати норми витрат пального для машин та обладнання, до яких належить генератор.
Тож чи потрібно визначати такі норми? Вважаємо, що так. Визначити й затвердити норми витрат пального доцільно, і зробити це має сама установа. Це забезпечить підконтрольність використання ресурсів та обґрунтує списання в обліку пального.
Визначаючи норми витрат пального, установи можуть узяти за основу технологічні норми, визначені виробником і наведені в техдокументації, або зробити контрольні заміри витрат пального на годину роботи обладнання (не менше ніж 3 заміри). Визначаючи норми витрат на підставі контрольних замірів, доцільно установити декілька норм з урахуванням погодних умов, характеру використання тощо. Результати проведених замірів має оформити комісія установи і скласти відповідний акт проведення замірів витрачання пального для роботи генератора в довільній формі.
Затвердити визначені норми витрат пального потрібно розпорядчим документом керівника установи. Крім того, слід затвердити порядок дій у разі перевищення норм споживання пального.
Також в установі необхідно розробити й затвердити первинні документи, які підтверджуватимуть факт використання пального. Такими документами можуть бути звіти про витрати пального, складені на підставі службових записок та/або проведених замірів працівниками, відповідальними за експлуатацію генератора, журнал обліку роботи генератора тощо. Головне, щоб такі документи відповідали вимогам ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік щодо наявності всіх обов’язкових реквізитів первинного документа.
Бухоблік Згідно з Порядком № 1219 на субрахунку 1514 «Пально-мастильні матеріали» ведуть облік усіх видів палива, яке придбавають чи заготовляють для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. На цьому субрахунку також обліковують нафтопродукти, газ, закуплені й передані на зберігання та які будуть відпускатися за талонами і смарткартками.
Під час вибуття пальне можуть оцінювати за методами:
- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
- середньозваженої собівартості;
- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) (п. 4 розд. IV НС 123 «Запаси», п. 2.15 розд. 2 МР з обліку запасів).
Під час використання пального для забезпечення роботи генератора його вартість списують на субрахунок 8013 або 8113 залежно від сфери використання генератора. Наприклад, у поточному місяці для роботи генератора використали 50 л бензину загальною вартістю 2 550,00 грн. У бухобліку цю господарську операцію відображають кореспонденцією субрахунків Дт 8013 — Кт 1514 на суму 2 550,00 грн.
Детально про особливості обліку пального читайте в газеті «Новий бюджетний облік», № 8/2020, с. 16.