«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Працівника прийняли, а податкову не повідомили: чим загрожує така забудькуватість роботодавцю? Чи є воєнні послаблення?
Наше підприємство забуло подати до податкової повідомлення про прийняття працівника на роботу, схаменулись лише зараз 
.
Чи маємо ми подати повідомлення із запізненням? Чи загрожує підприємству штраф? Чи є якісь послаблення з огляду на війну?
Версія для друку
Законодавчі вимоги Відповідно до ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення ДПС України про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
Порядок подання Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (далі — Повідомлення) 1 визначено постановою № 413 2(цією ж постановою затверджено форму Повідомлення). Нагадаємо, що Повідомлення відповідно до постанови № 413 подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізособою та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів ДПС України за місцем обліку їх як платника ЄСВ до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу. Якщо технічно неможливо подати Повідомлення засобами електронного зв’язку, таке повідомлення слід подати у формі документа на папері разом із копією в електронній формі.
Єдиною вимогою щодо строків подання Повідомлення є те, що воно має бути подане до початку роботи працівника. Більш конкретних строків ані КЗпП, ані постанова № 413 не визначають. На практиці роботодавці зазвичай подають Повідомлення або в день напередодні початку виконання працівником своїх посадових обов’язків (тобто сьогодні — Повідомлення, завтра — початок роботи), або за кілька днів. Отже, якщо Повідомлення було подане після допуску працівника до роботи, воно є поданим несвоєчасно.
Відповідальність Зауважимо, що ані в ст. 265 КЗпП, ані в КпАП немає відповідальності саме за таке порушення як «неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПС України про прийняття працівника на роботу».
Водночас абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачає відповідальність юросіб та ФОП, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! За порушення, встановлені абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, до юросіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками ЄП груп 1–3, застосовується попередження, але лише в разі першого вчинення порушення. В разі ж повторного порушення протягом двох років із дня виявлення порушення всім без винятку винуватцям загрожуватиме штраф вже у 30-кратному розмірі МЗП (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Також за аналогічне порушення передбачено адмінвідповідальність для посадових осіб підприємств, установ і організацій, ФОП, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в розмірі від 8 500 до 17 000 грн (ч. 3 ст. 41 КУпАП).
Кілька років тому Держпраці прирівнювало несвоєчасне подання Повідомлення до фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору / контракту (див. лист Держпраці від 29.04.2016 № 5043/4/4.1ДП-16). А ми пам’ятаємо, що ст. 24 КЗпП передбачає два окремих обов’язки роботодавця: 1 — укласти трудовий договір (оформити наказ), 2 — повідомити податкову. Отже, неповідомлення (несвоєчасне повідомлення) податкової за умови належним чином оформленого трудового договору не має призводити до драконівських штрафів, передбачених абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
На щастя, таку саму позицію поділяють і суди. Зокрема, в постанові Другого апеляційного адмінсуду від 04.07.2019 у справі № 2040/5442/18 про визнання неправомірною та скасування постанови управління Держпраці суд, проаналізувавши надані роботодавцем документи, дійшов висновку, що працівник був допущений до роботи на підставі підписаного обома сторонами трудового договору та за нього був сплачений ЄСВ, а отже, у Держпраці не було підстав для притягнення роботодавця до відповідальності за порушення ст. 24 КЗпП.
Ще цікавіша ситуація з адмінвідповідальністю. Так, у постанові Миргородського міськрайонного суду Полтавської обл. від 16.04.2020 у справі № 552/1355/20 суд зазначив, що відповідальність за ч. 3 ст. 41 КпАП настає, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а диспозиція ч. 3 ст. 41 КпАП не передбачає відповідальності за неповідомлення податкової про прийняття працівників на роботу.
Тож виходить, що такі дії, як неповідомлення (несвоєчасне) повідомлення податкової про прийняття працівника на роботу, слід кваліфікувати як «порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абз. 2–9 ч. 2 ст. 265 КЗпП», що може загрожувати роботодавцю (окрім єдинників груп 1–3) штрафом у розмірі 1 МЗП 3(абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
ДО ВІДОМА. З 01.01.2023 МЗП у місячному розмірі становить 6 700 грн (ст. 8 Закону про держбюджет-2023 4).
Звісно, розмір штрафу — не три копійки, але, погодьтеся, і не 67 тис. грн як за порушення, встановлене абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
До речі, у цьогорічному роз’ясненні фахівці Східного міжрегіонального управління Держпраці зазначили, що за неподання повідомлення передбачено штраф у розмірі 1 МЗП за кожного працівника, стосовно якого скоєно це порушення. Отже, під тиском судових справ позиція перевіряльників стала справедливою 
.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! В разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, передбачених абз. 4–6, 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються (ч. 6 ст. 265 КЗпП).
Щодо адміністративної відповідальності, то, на нашу думку, адмінштраф на посадових осіб юрособи та ФОП може бути накладений не за порушення, передбачені ч. 3 ст. 41 КпАП, а за інші порушення вимог законодавства про працю (ч. 1 ст. 41 КпАП). Розмір штрафу в такому разі становить від 510 грн до 1700 грн.
Нюанси воєнного часу Відповідно до Указу № 64/2022 5з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває й досі. Через це звертаємо увагу на таке:
1. ТППУ 9листом від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) — військову агресію російської федерації проти України — та підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізосіб за договором, окремим податковим та/або іншим зобов’язанням / обов’язком, виконання яких /якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання, відповідно, яких / якого у встановлений термін стало неможливим внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
ВАЖЛИВО! Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦКУ). Отже, само собою запровадження в Україні воєнного стану, так само як і видання згаданого листа ТППУ, не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності. Вбачається, що слід довести вплив форс-мажору на вчинення конкретного порушення. Водночас навіть звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок форс-мажорних обставин не звільняє від виконання самого зобов’язання.
2. У період дії воєнного стану в разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX 6з урахуванням змін, внесених Законом № 2352-IX 7.
Як після війни перевіряльники дивитимуться на порушення, вчинені у воєнний час, поки що достеменно невідомо. Але обіцяють розглядати обставини, що спричинили порушення, та надавати достатньо часу на їх усунення. І лише в разі невиконання припису про усунення порушень буде розглядатися питання передачі матеріалів інспекційного відвідування до суду з відповідним накладенням штрафу, що передбачено ст. 265 КЗпП.
Резюме Підсумовуючи, зазначимо, що підприємство має, хоч і з запізненням, повідомити податкову про прийняття працівника на роботу, надіславши відповідне Повідомлення. В разі якщо перешкодою для подання Повідомлення стали обставини, пов’язані із воєнним станом (евакуація, відсутність зв’язку, яка була спричинена бойовими діями та/або їх наслідками, тощо), про всяк випадок доцільно забезпечити себе відповідними доказами наявності таких обставин.
Катерина Литвиненко, юристка
