Статті

«

«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Особливості українського правосуддя в умовах воєнного стану

Чи актуальні судові спори, коли країна потерпає від військової агресії?
Чи взагалі працюють суди?
Що тут відповісти?
Насправді ситуація в регіонах України різна, хоча воєнний стан введено всюди. Водночас правосуддя у воєнні часи має свої особливості, які ми розглянемо в цьому матеріалі.

31 травня, 2022

Законодавчі приписи та судові поради

Нагадаємо, що 24.02.2022 р. на всій території України був введений воєнний стан 1, який згодом продовжувався (до 25.04.2022 р. 2, до 25.05.2022 р. 3та останнє продовження до 23.08.2022 р.4 ).

Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022 та Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”» від 24.02.2022 р. № 2102-IX.
Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 р. № 133/2022 та Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”» від 15.03.2022 р. № 2119-IX.
Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 р. № 259/2022 та Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”» від 21.04.2022 р. № 2212-IX.
Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 р. № 341/2022 та Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”» від 22.05.2022 р. № 2263-IX.

Очевидно, що головним питанням для багатьох українців (і судді — не виняток) у цей час стало збереження свого життя, евакуація в безпечне місце, а вже потім усе інше, зокрема й судові справи. Хоча, попри щоденну непередбачуваність воєнної ситуації, є території, де велися та поки що ведуться активні бойові дії, території, тимчасово окуповані, і буває, що від приміщень судів майже нічого не залишилось. Та водночас є території, де господарське та звичайне життя протягом останніх місяців триває майже як зазвичай.

Але, перш ніж перейти до судових реалій сьогодення, подивимося на законодавчі приписи з приводу здійснення правосуддя в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 10 та 122 Закону про ВС 5у період воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені та обмежені. Окрім цього, ст. 26 зазначеного закону передбачає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами 6, а скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIII.
На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

ВАЖЛИВО! Якщо суди, які діють на території, де введено воєнний стан, не можуть здійснювати правосуддя, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку може бути змінене місцезнаходження судів (ч. 3 ст. 26 Закону про ВС).

Окрім цього, 03.03.2022 р. був ухвалений Закон № 2112 7, який відредагував ч. 7 ст. 147 Закону про судоустрій 8, яка відтепер передбачає, що коли суд не може здійснювати правосуддя з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, то може бути змінено територіальну підсудність судових справ, які розглядаються в такому суді, шляхом її передачі до суду, що територіально є найближчим до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. Якщо Вища рада правосуддя не може здійснити такого повноваження, то воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі всіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Закон України «Про внесення зміни до ч. 7 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо визначення територіальної підсудності судових справ» від 03.03.2022 р. № 2112-IX.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII.

Отже, в умовах воєнного стану гарантоване Конституцією України право на судовий захист не припиняється та не обмежується, проте може здійснюватися з певними особливостями.

З початку військової агресії рф територіальна підсудність судових справ змінювалася неодноразово для багатьох судів, про що Голова Верховного Суду видавав відповідні розпорядження (з ними можна ознайомитися, зокрема, на сайті та фейсбук-сторінці Верховного Суду). Так, наприклад, розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 р. № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи те, що суди не завжди можуть здійснювати правосуддя під час воєнного стану, було змінено, зокрема, територіальну підсудність Херсонського та Луганського апеляційного судів (справи передано до Дніпровського апеляційного суду).

Окрім цього, не залишилися осторонь ситуації РСУ 9та ДСА 10.

Рада Суддів України.
Державна судова адміністрація України .

Так, на засіданні РСУ 24.02.2022 р. було розглянуто питання щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП 11та воєнного стану у зв’язку зі збройною агресією з боку рф. Серед іншого РСУ звернула увагу всіх судів України, що в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежене конституційне право людини на судовий захист. А 02.03.2022 р. РСУ опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з них основні такі:

Вища рада правосуддя.
  • визначаючи умови роботи суду у воєнний час, керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні;
  • у разі загрози життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ;
  • визначити мінімальну кількість осіб, які мають знаходитися в приміщенні суду протягом робочого дня, чітко розподілити між ними обов’язки;
  • припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду, роз’яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;
  • обмежити допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;
  • якщо можливо, відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди можуть подати заяву про відкладення розгляду справи через те, що вони залучені до функціонування критичної інфраструктури, через вступ до лав ЗСУ 12, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв’язку з небезпекою для життя;
  • справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження;
  • зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою);
  • в разі якщо провадження розглядається колегіально і колегія суддів не може зібратись в одному приміщенні, то допусти΄мо розглядати справи з різних приміщень судів, використовуючи власні технічні засоби.
Збройні сили України.

Майже такі самі рекомендації опублікував на своїй офіційній сторінці і Верховний Суд, зокрема зазначивши, що:

  • навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим;
  • у разі загрози життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно ухвалюватимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом;
  • з метою забезпечення безпеки учасників судових процесів і відвідувачів судів припиняється проведення особистого прийому громадян керівництвом суду й обмежується допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;
  • якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів можуть подати заяву про відкладення розгляду справ у зв’язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

ДО ВІДОМА. За період з 24.02.2022 р. по 02.05.2022 р. судами ухвалено та надіслано до ЄДРСР 769 650 рішень, в режимі відеоконференцзв’язку проведено 16 324 судових засідання (за інформацією пресслужби ДСА про здійснення правосуддя в умовах війни станом на 02.05.2022 р.). За інформацією Мін’юсту від 05.05.2022 р. за період з 24.02.2022 р. господарськими судами відкрито 65 справ про банкрутство (неплатоспроможність) боржників, з яких 35 справ щодо неплатоспроможності фізосіб.

Отже, як бачимо, навіть у складних для багатьох районів нашої країни умовах судочинство продовжує здійснюватися, справи розглядаються, рішення виносяться. І хоча формат роботи судів зазнав змін, зумовлених особливостями воєнного стану, але кожного дня все більше судів адаптуються до функціонування в умовах воєнного стану.

Судова система на військових рейках

На сьогодні українські суди умовно можна поділити на ті, що взагалі не можуть працювати (їхні справи передано до інших судів, що знаходяться на більш безпечних територіях), й ті, що працюють фактично у штатному режимі, але водночас дотримуються рекомендацій щодо відкладення судових засідань, уникаючи їх проведення навіть в режимі відеоконференції, окрім невідкладних справ.

Отже, в період воєнного часу правосуддя здійснюється з урахуванням таких нюансів:

  • зміна територіальної підсудності справ (справи судів, які тимчасово не працюють, розглядатимуться в новому регіоні судом, визначеним розпорядженням голови ВС 13);
  • проведення судових справ в режимі відеоконференції (якщо це можливо для всіх учасників процесу);
  • відкладення розгляду судових справ (можливе як за ініціативою суду, так і за клопотанням учасників процесу);
  • розгляд справи судом за відсутності учасника (ів) справи (для чого слід подати відповідне клопотання / заяву).
Верховний Суд.

ДО ВІДОМА. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 196 ГПК 14, ч. 3 ст. 211 ЦПК 15, ч 4 ст. 194 КАСУ 16).

Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-XII.
Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618-IV.
Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.

Водночас слід зауважити, що до процесуальних кодексів (КАСУ, ЦПКГПК) жодних змін, пов’язаних із воєнним станом, досі не внесено. Хоча є зареєстрований законопроєкт від 26.04.2022 р. № 7316 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану)», який передбачає низку процесуальних інструментів, серед яких:

  • повідомлення учасників процесу про дату, час і місце першого судового засідання будь-якими можливими засобами, зокрема, телефонограмою, СМС-повідомленням, у месенджерах тощо;
  • розгляд апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження);
  • повідомлення про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в ЄДРСР (копія судового рішення, засвідчена судом, надсилається або видається в найкоротший термін, але не пізніше 30 днів після закінчення воєнного чи надзвичайного стану за заявою учасника справи);
  • у разі введення воєнного чи надзвичайного стану за умови, що відсутня об’єктивна можливість виконання процесуальних дій у строки, визначені відповідним кодексом, процесуальні дії мають бути проведені невідкладно за наявності можливості, але не пізніше ніж через 20 днів після припинення чи скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Але поки що цей законопроєкт не став законом, тож правосуддя в умовах воєнного стану здійснюється за нормами чинних процесуальних кодексів, а також із врахуванням рекомендацій ВС, РСУ, ДСА.

До речі, зауважимо (як би недоречно це не звучало), що наразі триває ковідний карантин (згідно з постановою № 229 17його було продовжено до 31.05.2022 р., а згідно з повідомленням Прем’єр-міністра України у його телеграм-каналі 18за результатами засідання Уряду 27.05.2022 р. був схвалений проєкт постанови щодо продовження на території України карантину та режиму надзвичайної ситуації з метою запобігання поширенню СOVID-19 до 31.08.2022 р.). Отже, учасники судового процесу та суд також можуть скористатися карантинними процесуальними нормами.

Постанова КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 і від 29 червня 2021 р. № 677» від 23.02.2022 р. № 229.
Першоджерелом зазначеної інформації є офіційний телеграм-канал Прем’єр-міністра України.

Так, під час дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (в разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених КАСУ), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами КАСУ, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином (суд може поновити відповідний строк як до, так і після його завершення). Також суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином (п. 4 розд. VI КАСУ).

Аналогічні норми містяться і в п. 4 розд. X ГПК та п. 3 розд. XII ЦПК. Кодекси також передбачають право учасників справи під час дії карантину брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, використовуючи власні технічні засоби (ч. 4 ст. 212 ЦПК, ч. 4 ст. 197 ГПК, ч. 4 ст. 195 КАСУ). Водночас ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Власне тому суди в період воєнного стану воліють саме відкладати судові справи, адже якісний зв’язок під час проведення відеоконференції в приміщенні суду не завжди можна забезпечити.

ДО ВІДОМА. Голова ВС зазначив, що воєнний стан є поважною причиною пропуску строків, але кожен суддя буде оцінювати цю причину індивідуально, в межах справи, яка розглядатиметься. Отже, слід зважати на те, що законодавчої норми щодо поважності пропуску строків у період війни поки що немає, водночас якщо ситуація дійсно цього потребує, то не слід нехтувати можливістю заявити відповідне клопотання про відновлення пропущеного строку та бути готовим обґрунтувати неможливість своєчасного подання документів (вчинення процесуальної дії).

Для прикладу візьмемо сумну справу про розлучення . Як не дивно, але дописи у соцмережах, зокрема в профільних групах, свідчать, що під час війни люди не тільки одружуються, але й бажають розірвати шлюбні відносини.

Зазначені справи розглядаються за правилами цивільного судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК), а отже, під час подачі позову та розгляду справи слід керуватися нормами ЦПК (звісно, якщо доручити цю справу адвокату, цими питаннями можна не перейматися).

Щодо підсудності, то у позивача є вибір, адже позов про розірвання шлюбу може пред’являтися до суду за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача (ч. 2 ст. 27 ЦПК) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача в разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо позивач не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. Також за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ч. 2 ст. 28 ЦПК).

Розмір судового збору за подання позову про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру ПМПО 19(зараз це 992,4 грн 20). Водночас в разі подання позову про поділ майна при розірванні шлюбу розмір судового збору складає 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру ПМПО та не більше 3 розмірів ПМПО (п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону про судовий збір 21).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від ПМПО, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому заява або скарга подається до суду (ч. 1 ст. 4 Закону про судовий збір).
Відповідно до ст. 7 Закону про держбюджет на 2022 рік ПМПО з 01.01.2022 р. становить 2 481,00 грн.
Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Щодо безпосередньої участі в судових засіданнях, то тут вирішуйте відповідно до ситуації або це питання вирішить суд (відкладення, відеоконференція, розгляд без вашої участі тощо).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Як повідомляє ДСА для запобігання загрози життю та здоров’ю суддів та учасників судового процесу в період воєнного стану доступ до ЄДРСР, сервісів «Стан розгляду справ» та «Список справ, призначених до розгляду» тимчасово призупинено, а про дату та час судових засідань слід дізнаватися в оперативному порядку за телефонами суду чи з використанням інших засобів зв’язку.

Водночас деякі суди публікують розклад судових засідань. Так, наприклад, на сайті Оболонського районного суду міста Києва у вкладці «Громадянам» можна ознайомитися зі «Списком справ, призначених до розгляду», обравши конкретну дату (наприклад, станом на 17.05.2022 р. судові справи «розписані» вже на середину липня 2022 р.). Також суд оприлюднює інформацію про «Виклики до суду» (так само у вкладці «Громадянам»). Так, 17.05.2022 р. опубліковано оголошення про виклик до суду як відповідачки (ПІБ) у цивільній справі (№ справи) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (після опублікування оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи).

Також актуальна інформація щодо справ, призначених до розгляду, міститься на сайті Північного апеляційного господарського суду (цей суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах апеляційного округу, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ). Ця інформація стане в пригоді ФОП та юрособам.

Від редакції

Отже, підіб’ємо стислі підсумки щодо можливості реалізувати в період воєнного стану гарантоване Конституцією України право на судовий захист.

По-перше, звертатися до суду можна. Але слід враховувати можливу зміну територіальної підсудності судових справ і пересвідчитися на сайті Верховного Суду про наявність відповідного розпорядження, щоб звернутися за правильною адресою (також це можна зробити на сайті конкретного суду, до якого плануєте звертатися). А на сайті ДСА (можна дізнатися про суди, які не здійснюють правосуддя (так, ДСА опублікувала інформацію 22, що станом на 02.05.2022 р. правосуддя не здійснює 136 апеляційних та місцевих судів).

Cтаном на 02.09.2022 р.

Подати до суду позови, апеляційні, касаційні скарги, заяви тощо можна поштою (в тих регіонах, де це є можливим, але наразі це не найкращий варіант), електронною поштою, через підсистему ЄСІТС 23— «Електронний суд» для цього слід оформити КЕП 24).

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Кваліфікований електронний підпис.

ДО ВІДОМА. ДСА повідомила про новий функціонал — КЕП «Дія.Підпис», що дозволить підписувати документи для подачі матеріалів до суду за допомогою системи «Електронний суд». Цей функціонал дає можливість громадянам, які вимушено покинули територію країни і не мають можливості отримати КЕП від атестованих в Україні АЦСК, зареєструватися в Електронному суді та отримати доступ до правосуддя.

По-друге, додаткових пільг або звільнення від сплати судового збору у зв’язку із введенням воєнного стану законодавство наразі не передбачає. Тож, визначаючи суму судового збору, слід, як і раніше, керуватися нормами Закону про судовий збір.
Про деякі пільгові нюанси щодо сплати судового збору ми писали в матеріалах:

По-третє, слід бути готовими до того, що строки розгляду вашої судової справи будуть довшими ніж в мирні часи, адже серед судів популярним наразі є перенесення (відкладення) розгляду справ. До речі, «посприяти» перенесенню навіть призначеної для розгляду справи можуть бойові дії, які не можуть бути «заплановані» заздалегідь, адже військова агресія російської федерації поки що, на жаль, триває sad.

ДО ВІДОМА. Заяви до суду (зокрема й про відкладення розгляду справи) можуть бути направлені в паперовій формі поштою (де це можливо), а також в електронній формі на електронну адресу суду на офіційному вебпорталі судової влади України бо через особистий кабінет в системі «Електронний суд».

Також зауважимо, що начебто зручний та такий, що набув особливої популярності за часів карантину, режим відеоконференції наразі має певні складнощі, адже для нормального проведення судового засідання потрібно не 5–10 хвилин, а набагато більше часу (залежно від складності справи), а зараз в багатьох регіонах, на жаль, відсутнє повністю безпечне місце, звідки можна було б спокійно брати участь у судовому засіданні, не очікуючи сигналу сирени, що передбачає потребу особи переміститися в укриття, а це означатиме, що потрібно перервати судове засідання. Очевидно, що про повноцінне судове засідання в такому разі говорити важко, а отже, час усіх учасників процесу буде витрачений марно і врешті-решт все одно розгляд справи доведеться відкладати.

Ну і не зайвим, на нашу думку, буде нагадати про призупинення строків давності на період карантину та воєнного стану. Так, відповідно до Закону № 540 25під час дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), були продовжені на строк дії такого карантину строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 ГКУ, а також строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ (серед цих строків — загальний трирічний та скорочені строки позовної давності). А от відповідно до Закону № 2120 26на строк дії воєнного, надзвичайного стану в Україні продовжуються строки, визначені ст. 257–259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ. Зверніть увагу, що строки, визначені ГКУ на період воєнного стану, не продовжені, а отже, із закінченням карантину їх перебіг відновиться.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р. № 540-IX.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2120-IX.

Звісно, ці строки не стосуються процесуальних строків, але вони знадобляться при обчисленні строків, в межах яких особа (позивач) може звернутися до суду в разі порушення її прав. Це ми до чого? До того, що, можливо, не в кожному випадку варто поспішати до суду, принаймні під час війни smiley.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку