Як змінилася система охорони здоров’я
Cтаттю взято з газети "Медична бухгалтерія"№4
✓ 76,6 % українців задоволені своїм сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром
Про це свідчать результати дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у жовтні 2018 року. Наразі декларації із сімейними лікарями, терапевтами чи педіатрами підписали понад 25 мільйонів українців — більше половини громадян. Ця цифра є значно більшою, ніж очікували українські і закордонні експерти, і свідчить про потужний запит на зміни, який є в суспільстві.
Минулого року українські пацієнти і лікарі отримали чіткий список послуг первинної медичної допомоги, які для кожного пацієнта є безоплатними. Сімейний лікар, терапевт чи педіатр діагностує захворювання, призначає лікування та виписує рецепти, за якими в тому числі можна отримати препарати за програмою «Доступні ліки», виписує лікарняні, видає довідки. Також лікарі первинки мають у своєму арсеналі 8 базових лабораторних та інструментальних досліджень.
У 2019 році гарантований пакет послуг не зміниться. Крім того, з другої половини 2019 року працюватиме програма «Безкоштовна діагностика». За направленням вашого сімейного лікаря ви зможете проходити декілька видів рентгенів, УЗД, мамографію, ехокардіографію серця, аналізи та інші діагностичні дослідження за вашим вибором у будь-якому медзакладі, який бере участь у програмі. Оплачуватиме послуги в програмі Національна служба здоров’я.
✓ Суттєво вищі зарплати медиків у медзакладах, що долучилися до трансформації
Медичні заклади, що вже уклали договори з Нацслужбою здоров’я, почали отримувати оплати за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Ефективні комунальні заклади первинної медичної допомоги отримали оплати від НСЗУ до двох разів більше, ніж це було за старої моделі фінансування. Лише у січні Нацслужба здоров’я оплатила медзакладам за договорами 1,35 млрд грн за надані пацієнтам послуги первинної допомоги.
Передусім зміна у фінансуванні відобразилася на зарплатах медиків. Рівень зарплат визначається згідно з колективним договором. За умови, що керівник закладу відповідним чином виставляє пріоритети, лікарі і медсестри отримують високі зарплати. Наприклад, лікарям Хмельницького центру первинної медичної допомоги № 1 у грудні нараховано заробітну платню близько 25 тис. грн, найбільше — 30 тис. за умови 1 800 підписаних декларацій для сімейного лікаря і 900 — для педіатра. А в усіх вінницьких центрах первинної медичної допомоги лікарям нараховують до 25–29 тис. грн.
У ЦПМСД Нової Каховки на Херсонщині заробітна плата лікарів становить 15–16 тис. грн, а зарплата медсестер зросла до 10 тис. грн.
✓ Українці вдвічі рідше дають хабарі медикам
Українці рідше дають хабарі: у жовтні 2018 року 7 % українців «віддячували» в кишеню лікарю, за чотири місяці до того, у червні, — 15 %, а в серпні 2017 року — 20 %.
Так само сходить нанівець культура віддяки подарунком: якщо у червні 27 % респондентів «дякували» лікарям та медсестрам подарунками, то в жовтні — 14 %. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2018 року.
Будь-які примусові збори коштів — неприпустиме явище в медзакладах. Так само обов’язковими для сплати не можуть бути благодійні внески. Крім того, на сайті кожного обласного департаменту неодмінно має бути вичерпна інформація про наявність та вартість лікарських засобів та медичних виробів, закуплених за кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел у закладах охорони здоров’я України. Тобто кожен українець зможе перевірити, чи є в медзакладі потрібний та безоплатний для пацієнтів препарат, і побачити, за якою вартістю конкретні ліки закупили. Це можна буде легко зробити в онлайн-режимі, навіть не виходячи з дому. Регіональні департаменти також повинні моніторити залишки ліків і вакцин у кожному медзакладі області і за потреби оперативно перерозподіляти їх між закладами.
Буде розроблено електронну систему управління запасами ліків. Ця платформа дозволить налагодити процес моніторингу залишків препаратів у лікарнях та зробить інформацію про ліки абсолютно відкритою і насправді доступною для пацієнтів.
МОЗ України продовжує системну боротьбу з корупцією в охороні здоров’я. Наша мета — створити нову екосистему, в якій стануть неможливими самі причини корупції завдяки зрозумілим, прозорим, чітким і чесним новим правилам і процедурам, однаковим для всіх.
✓ Наявні абсолютно всі вакцини за Національним календарем щеплень
Вакцини за Національним календарем щеплень — це єдиний надійний захист від 10 інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту і хіб-інфекції. Вакцини якісні та ефективні, мають прекваліфікацію Всесвітньої організації охорони здоров’я — гарантію якості найавторитетнішої організації в галузі охорони здоров’я у світі.
Вакцини для України за кошти державного бюджету закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).
Більше інформації щодо кількості закуплених вакцин читайте на сайті МОЗ.
Зробити щеплення вакцинами, закупленими за державний кошт, можна лише в комунальних (які часто називають «державними») закладах охорони здоров’я, що надають первинну допомогу. Це ті медичні заклади, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри. Не варто шукати вакцини, закуплені за державний кошт, у приватних клініках або аптеках. Якщо ви підписали декларацію з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром із приватної клініки чи лікарем — ФОП, вакцинацію ви можете пройти в будь-якому комунальному закладі охорони здоров’я («державній» амбулаторії).
Якщо у вашому медзакладі немає вакцини, зверніться до головного лікаря медзакладу для з’ясування причини. Якщо головний лікар не може надати необхідну інформацію, зверніться в департамент/управління охорони здоров’я у вашій області. Саме обласні департаменти є відповідальними, щоби в кожному кабінеті щеплення області були вакцини від усіх хвороб за календарем.
✓ Держава закуповує в декілька разів більше ліків для дорогого лікування важких хвороб
Завдяки ефективності державних закупівель через міжнародні організації за чотири роки вдалося значно розширити кількість позицій, які закуповує держава для лікування онкохворих. Це означає, що ще більше українців отримали дорогі препарати безоплатно. За даними звіту Центру протидії корупції кількість препаратів у переліку ліків, які закуповує держава через міжнародні організації для дітей і дорослих з онкозахворюваннями, зросла на 30–40 % залежно від програми. Цього вдалося досягнути, передусім, завдяки підвищенню конкуренції, здійсненню закупівель безпосередньо у виробників, формуванню довіри до закупівельників та самої процедури закупівель в іноземних та українських постачальників, виходу на ринок генеричних виробників, а також підписанню довгострокових контрактів із виробниками, позиції яких є монопольними на ринку.
Програма онкології загалом стала одним із найуспішніших прикладів, де забезпеченість ліками значно зросла. 90 % препаратів із програми дорослої онкології сьогодні закуповують дешевше, ніж 2014 року. Так, наприклад, ціну на «Бікалутамід» вдалося знизити у 19 разів, «Доцетаксел» — у 6 разів, а на «Гемцитабін» — у 4 рази. У 2017 році було куплено в 6 разів більше Нілотинібу, ніж МОЗ закуповувало у 2014 році. Також ПРООН вдалося закупити препарат «Іматиніб» для пацієнтів із хронічним мієлоїдним лейкозом у 67 разів дешевше, ніж це робило міністерство до впровадження закупівель через міжнародні організації.
У минулому році оптимізація процесів дозволила МОЗ України вдвічі збільшити фінансування дорослої онкології: завдяки ефективності державних закупівель через міжнародні організації до передбачених за цим напрямом 709 млн грн вдалося додати ще 910 млн грн. Закупівлі на загальну суму близько 1,6 млрд грн дозволяють забезпечити високий відсоток покриття потреби в препаратах, що наявні в державних закупівлях. Це означає, що удвічі більше пацієнтів отримають ліки для лікування раку безоплатно. На дитячу онкологію в державному бюджеті 2019 року закладено 631 млн грн, а на дорослу — 1,3 млрд грн.
У 2019 році також вдалося ще на 10 % збільшити фінансування дорослої онкології, для лікування гемофілії, розсіяного склерозу, а також фінансування низки дитячих програм (муковісцидоз, нанізм, дитячий церебральний параліч, гепатит та інші), закупівель ліків для громадян з орфанними захворюваннями (хвороба Гоше, легенева артеріальна гіпертензія, бульозний епідермоліз, муковісцидоз дорослих). Окрім того, у 2019 році вперше заплановано кошти для дорослих з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА) і первинними імунодефіцитами (ПІД), оскільки раніше пацієнти із цими діагнозами після 18 років не отримували від держави життєво важливих ліків.
Загалом за 40 напрямами державної програми закуповують близько 500 препаратів та більше 700 медичних виробів.
✓ На 17 тисяч разів менше викликали швидку пацієнти із серцево-судинною недостатністю, критичними станами бронхіальної астми та діабету 2 типу
Пацієнти з цими захворюваннями — серцево-судинними, діабетом 2 типу і бронхіальною астмою — уже більше року отримують ліки безоплатно чи з незначною доплатою за програмою «Доступні ліки». Нині — це 258 препаратів (з них 64 — безоплатно), які можна отримати на підставі рецепта лікаря в кожній третій аптеці України (на кінець 2018 року у програмі брала участь 7 501 аптека).
У 2018 році пацієнти отримали ліки за 18 млн рецептів на суму понад 1 млрд грн, а за час роботи програми (із квітня 2017 року) — за понад 32 млн рецептів на суму понад 1,6 млрд грн. Урядова програма спонукає українців систематично відвідувати лікарів. Це дає можливість терапевтам контролювати перебіг хронічних захворювань, вчасно коригувати лікування та запобігати можливим ускладненням.
Регулярний прийом ліків та відвідування лікаря суттєво вплинули на зменшення кількості критичних станів у пацієнтів. Так, результати дослідження у травні минулого року показали, що за рік роботи програми «Доступні ліки» кількість пацієнтів з нормалізованим цукром у крові при діабеті 2 типу збільшилася на 6,5 %. Кількість викликів швидкої допомоги з підозрою на інсульт чи інфаркт зменшилася на 4,2 %. Майже на 6 % менше українці викликали швидку через напади бронхіальної астми.
✓ Врятовано 612 пацієнтів із гострим інфарктом міокарда в новостворених реперфузійних центрах
Завдяки урядовій програмі розвитку регіональних реперфузійних центрів за 2018 рік вдалося врятувати 612 пацієнтів із гострим інфарктом міокарда у 7 новостворених реперфузійних центрах. А в таких містах, як Одеса, Вінниця, Івано-Франківськ, Черкаси кількість маніпуляцій з невідкладного стентування при гострому інфаркті зрівнялася із середнім показником у країнах ЄС, а саме 300 на 1 млн населення.
Минулого року вперше за всю історію незалежної України держава забезпечила потребу у стент-системах для екстреної допомоги пацієнтам з елевацією сегмента ST (тих пацієнтів з інфарктом міокарда, які потребують негайної допомоги) на 100 %. Тобто кожен українець із гострим інфарктом міокарда у критичній ситуації одержує стент безоплатно. Завдяки ефективним закупівлям через міжнародні організації Україна закуповує фактично у 2,5–3 рази більше стентів, ніж у попередні роки. Наприклад, якщо раніше стент для України коштував 280 доларів, то зараз — 130, а ціна на стандартні стенти знизилася втричі і становить близько 70 доларів. Це кошти, які держава сплачує за стенти, для пацієнтів у невідкладному стані (при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST) стенти є безоплатними.
Роком раніше в 11 областях України смертність від гострого інфаркту міокарда знизилася на 20 % порівняно з 2015 роком. Це ті області, де вже працюють реперфузійні центри.
Реперфузійний центр — це відділення в закладі охорони здоров’я, де безоплатно проводять коронарне стентування (відновлення руху крові по артерії серця) при гострому інфаркті міокарда. Інакше кажучи, це лікарня, де є апаратура для проведення ехокардіографії, відділення кардіології та інтенсивної терапії з відповідним оснащенням, лабораторія для визначення специфічних кардіологічних тестів крові та спеціалісти, які мають належний досвід, — інтервенційні кардіологи. Такі центри працюють у режимі 24/7/365. Наразі в Україні — 34 таких центри. Ще 6 відділень приймають пацієнтів із гострим інфарктом міокарда, але не цілодобово. У 2019 році буде закуплено додатково 13 ангіографів для 11 адміністративно-територіальних одиниць.
✓ Вперше до медуніверситетів відбирали серед найсильніших абітурієнтів
Минулого року вступити на спеціальності «Стоматологія», «Медицина» і «Педіатрія» вперше змогли лише ті абітурієнти, які набрали понад 150 балів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з конкурсних предметів: біології, хімії або математики. Встановлення порогового бала дозволило відібрати найкращих абітурієнтів. Наприклад, середній бал ЗНО з біології минулорічних абітурієнтів на контракті спеціальності «Медицина» становив 170, а на «Стоматології» — 177. Також високу мотивацію першокурсників уже відзначили викладачі медуніверситетів.
Встановлення порогу для вступу в заклади вищої освіти є важливою частиною стратегії розвитку медичної освіти в державі. Це дозволить значно підвищити якість медичних послуг, яка залежить від освіти медпрацівників.
✓ Потужне підсилення інституційної спроможності охорони здоров’я
У 2018 році створено принципово нові інституції та значно підсилено діяльність стратегічних. Серед основних здобутків:
1. Розпочала роботу Національна служба здоров’я України. На початок 2019 року 97 % медичних закладів приєдналися до трансформації первинної ланки та уклали договори з НСЗУ (близько 20 % з них — приватні заклади). Ці заклади вже перейшли на нову модель фінансування «гроші йдуть за пацієнтом», коли держава оплачує кошти за конкретні послуги, надані пацієнтам, які обрали свого лікаря в цьому медичному закладі. За договором Національна служба здоров’я у 2018 році виплатила закладам 3,5 мільярда гривень, у січні 2019 року — 1,35 млрд грн.
2. Запрацювало ДП «Електронне здоров’я» — розробник технічного ядра електронної системи охорони здоров’я в Україні. Запуск цієї системи технічно дозволив реалізувати принцип «гроші йдуть за пацієнтом»: кожна декларація про вибір лікаря зафіксована в надійно захищеній системі, на її підставі пацієнти отримують послуги у свого лікаря, а медзаклад — кошти від НСЗУ за обслуговування кожного пацієнта. У 2019 році завдяки новим можливостям електронної системи розпочнеться перехід на електронний документообіг медичних закладів: паперові медичні картки, рецепти, направлення, лікарняні і довідки поступово будуть змінені на електронні. Це дозволить спростити процеси роботи лікарів із документами, а держава отримає прозорість ведення медичної документації та виключить можливість підробляння документів.
3. Створили національну агенцію медичних закупівель — ДП «Медичні закупівлі України», яке поступово перейматиме закупівельні практики, напрацьовані міжнародними партнерами. Ключові завдання ДП — підвищити ефективність медичних закупівель на національному і регіональному рівнях, створити єдиний державний центр компетенції в медичних закупівлях. У 2018 році ДП отримало затверджений штатний розпис та набрало перших членів команди, почало розбудову офісної інфраструктури, програму професіоналізації працівників, підготовку пілотного електронного каталогу для медичних закупівель у системі ProZorro. У січні 2019 року «Медичні закупівлі України» оголосили свої перші тендери. Планується, що вже з 2020 року — почне функціонувати як повноцінна центральна закупівельна організація й проводити закупівлі за кошти державного бюджету, в тому числі за допомогою рамкових угод та електронних каталогів.
4. Підсилено спроможність Центру громадського здоров’я МОЗ України, який відповідає за збереження і зміцнення здоров’я українців, зокрема за профілактику захворюваності, боротьбу з епідеміями, епідеміологічний нагляд, біологічну безпеку, стратегічне управління у сфері громадського здоров’я. Минулого року завдяки високим стандартам роботи центру, відзначених ВООЗ, Україна долучилася до Глобальної системи епіднагляду та реагування на грип. Вперше розроблено національний план боротьби з неінфекційними захворюваннями, запущено трирічне планування в закупівлі вакцин, що дозволить забезпечити постійну наявність вакцин у всіх регіонах, повністю забезпечено необхідним лікуванням людей із туберкульозом і ВІЛ, затверджено стандарт освіти у сфері громадського здоров’я. Упродовж цього року система ЦГЗ має сформувати мережу: центри працюватимуть у кожному регіоні країни та допомагатимуть державним підрозділам охорони здоров’я на місцевому рівні.
