Чи застосовуються штрафи та пеня за несвоєчасне подання звітності та несплату податків за період від моменту смерті засновника, який був єдиною відповідальною особою підприємства(директор/бухгалтер), до прийняття спадщини спадкоємцем?
Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за несвоєчасне подання звітності та/або несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов’язань за період від моменту смерті засновника, який був єдиною відповідальною особою підприємства (директор/бухгалтер), до прийняття спадщини спадкоємцем?
Відповідно до п. 43 частини другої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань містяться, зокрема відомості про смерть засновника (учасника) юридичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, відомості про смерть керівника юридичної особи та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.
Статтями 1216 та 1218 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною першою та другою ст. 1220 ЦКУ спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п’ята ст. 1268 ЦКУ).
Частиною першою ст. 1270 ЦКУ визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Водночас абзацом першим частини першої ст. 1285 ЦКУ визначено, що, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, – відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (частина друга ст. 1285 ЦКУ).
Слід зазначити, що у договорі управління спадщиною на особу, яка управляє спадщиною, можна покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства.
Статтею 47 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, резиденти або нерезидент України, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Таким чином, до особи, яка управляє спадщиною відповідно до договору на управління спадщиною або спадкоємця, який заявив своє право на підприємство переходять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі обов’язок подання податкової звітності та сплати узгоджених грошових зобов’язань.
Тому, за несвоєчасне подання звітності та/або несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов’язань з моменту смерті засновника, який був єдиною відповідальною особою підприємства (директор/бухгалтер), до особи, яка управляє спадщиною відповідно до договору на управління спадщиною або спадкоємця, який заявив своє право на підприємство, незалежно від часу прийняття ним спадщини, застосуються штрафні санкції відповідно до ст.ст. 120, 124 ПКУ та пеня згідно зі ст. 129 ПКУ.
Водночас, зважаючи на те, що у кожній конкретній ситуації необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), пропонуємо Вам звертатись до контролюючих органів для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ з детальним описом ситуації та наданням копій документів.
