«МЕДИЧНА БУХГАЛТЕРІЯ»:
Облік придбання комп’ютерної техніки та прокладання мережі «Інтернет» в амбулаторії

Версия для печати

09 мая, 2023

Тема: Учет необоротных активов Другие объекты учета, общие вопросы учета

Лідія Безкоровайна, експертка газети

Придбання комп’ютерної техніки Для нормальної роботи амбулаторії її треба оснастити медичним обладнанням, меблями, а також комп’ютерною технікою.

Під час придбання комп’ютерної техніки визначаємо первісну вартість, за якою зараховуємо її на баланс КНП. Спираємося при цьому на п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби»1 та п. 11 розд. 3 Методрекомендацій № 5612. Від суми первісної вартості залежить правильність віднесення відповідного активу до основних засобів чи малоцінних необоротних матеріальних активів. При цьому вартісний критерій розмежування активів має бути затвердженим у наказі про облікову політику КНП (найчастіше це 20 000 грн).

Отже, якщо вартість придбаного активу перевищує вартісний критерій, то такий об’єкт зараховують до складу основних засобів, а якщо не перевищує — до МНМА.

Бухоблік Щоб відобразити в обліку надходження необоротних активів у результаті придбання або створення та визначити їхню первісну вартість, використовують рахунок 15 «Капітальні інвестиції». Надходження основних засобів відображають на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», а МНМА — на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». Нагадаємо, що під час придбання необоротних активів використовувати ці субрахунки треба обов’язково. А от у разі безоплатного отримання Методрекомендації № 561 не радять цього робити, а радять одразу зараховувати актив на рахунки обліку активів — 10 або 11.

Коли комп’ютерна техніка стає придатною для використання, її слід увести в експлуатацію та оприбуткувати на субрахунок 104 «Машини та обладнання» або 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» відповідно. Для основних засобів можна оформлювати акт введення в експлуатацію, форма якого затверджена наказом № 8183, або інший аналогічний документ, затверджений наказом про організацію бухгалтерського обліку на КНП. У процесі використання комп’ютерної техніки необхідно нараховувати амортизацію та відображати її в обліку.

НАГАДАЄМО. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання та введений в експлуатацію (абз. 2 п. 25 НП(С)БО 7 «Основні засоби», абз. 2 п. 26 Методрекомендацій № 561). Метод нарахування амортизації підприємство обирає самостійно й затверджує його в наказі про облікову політику. Амортизацію необоротних матеріальних активів можуть нараховувати в розмірі 50 % вартості об’єкта в першому місяці використання та решти 50 % — у місяці його вилучення з активів (списання з балансу) або 100 % його вартості в першому місяці використання об’єкта (п. 27 НП(С)БО 7 «Основні засоби»).

Далі на прикладі розглянемо, як відобразити в обліку придбання та зарахування на баланс амбулаторії комп’ютерної техніки.

Приклад 1. Для оснащення амбулаторії за кошти місцевого бюджету за програмою підтримки ЗОЗ-КНП (платник ПДВ) придбав комп’ютер вартістю 25 290,00 грн, у т. ч. ПДВ — 4 215,00 грн, і багатофункціональний пристрій вартістю 9 960,00 грн, у т. ч. ПДВ — 1 660,00 грн. Заборгованість погасили однією сумою. Активи зарахували на баланс КНП. Для нарахування амортизації МНМА застосовують метод 50/50 %.

ЗОЗ надає лише послуги, звільнені від оподаткування ПДВ.

Відображення цих господарських операцій на рахунках обліку наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Бухоблік придбання комп’ютерної техніки

Зауважте: якщо сталося так, що ви придбали комп’ютер чи ноутбук без установленого програмного забезпечення, то цьому легко зарадити, звернувшись у сервісний центр для його встановлення. При цьому витрати на встановлення операційної системи, що є невід’ємною частиною комп’ютера, доцільно включати до його первісної вартості. Якщо ж вам установлюють прикладні програми, від яких не залежить робота комп’ютера в цілому, то витрати на їх установлення доцільно включити до витрат поточного періоду.

Під’єднання до інтернету Отже, необхідну комп’ютерну техніку придбали, та цього недостатньо для ефективної роботи лікаря амбулаторії, надто для укладення декларацій з пацієнтами. Треба ще під’єднатися до інтернету. У цьому питанні не обійтися без допомоги спеціалістів, які можуть запропонувати вам найоптимальніший варіант з усіх можливих, урахувавши фінансові можливості закладу.

Сума витрат, пов’язаних із під’єднанням до інтернету, суттєво залежатиме від наявності прокладеної мережі в населеному пункті. Тут можливі кілька варіантів:

• перший варіант, найбільш простий, — у населеному пункті, де розташована амбулаторія, вже прокладено мережу «Інтернет» і необхідно лише створити локальну мережу, тобто в межах конкретного приміщення;
• другий, теж простий, — використання безпровідного інтернету (придбання 3G-модема та пакету послуг у мобільного оператора); однак для сільської місцевості цей варіант хоч і простий, але не оптимальний, адже забезпечити стабільний якісний зв’язок у віддалених місцевостях оператори поки що не в змозі;
• третій варіант, більш складний, — у населеному пункті, де розташована амбулаторія, немає мережі «Інтернет», тому треба прокласти власну лінію, тобто побудувати телекомунікаційну мережу. Таке будівництво мають здійснювати в установленому законодавством порядку, прокладаючи кабельні підземні, підводні та надземні лінії телекомунікацій через мости, тунелі, колектори, вулиці, шляхи, будівлі, ліси й води, а також використовуючи для цього опори ліній електропередачі та опори інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики (п. 6 ст. 25 Закону № 10894). Побудувати телекомунікаційну мережу під силу не багатьом КНП, оскільки ця справа складна й надто витратна. Для її виконання, як правило, залучають спеціалізовані організації, або ж інтернет-провайдер бере цей клопіт на себе задля розширення мережі абонентів і підвищення власних доходів. Тож не думаємо, що спеціально для амбулаторії будуватимуть телекомунікаційну мережу;
• четвертий — «космічний» і в прямому, і в переносному сенсі — супутниковий зв’язок. Звісно, якість його буде на висоті, однак і вартість також прагнутиме злетіти «до зірок».

Тож далі розглядатимемо найреалістичніший «сценарій» — прокладання локальної мережі в приміщенні амбулаторії. Прокладає мережу інтернет-провайдер, з яким укладають договір на виконання робіт із монтажу локальної мережі. До договору також додають кошторис із переліком робіт, що їх виконуватимуть, і списком використаних під час монтажу витратних матеріалів. Факт виконання робіт із монтажу й налагодження локальної мережі підтверджують актом виконаних робіт.

Щодо витратних матеріалів, вважаємо за необхідне пояснити: прокладаючи мережу «Інтернет», можуть використовувати активне й пасивне мережеве обладнання. Нормативні документи не містять визначення цих понять, але на практиці вважається, що до активного належить обладнання, яке може існувати самостійно. За потреби його можна від’єднати й перенести в інше місце, приміщення. Характерною рисою активного мережевого обладнання є його здатність не тільки передавати сигнали, а й обробляти їх за спеціальними алгоритмами (підсилювати, перетворювати з одного виду в інший). До такого обладнання можна віднести модеми, маршрутизатори (роутери) тощо.

До пасивного обладнання належить обладнання, яке не може існувати самостійно й не може бути перенесене в інше місце (мережеві кабелі, конектори, мережеві розетки, роз’єднувачі тощо). Основною функцією такого обладнання є проста передача сигналу на фізичному рівні.

Необхідність ділити обладнання на активне та пасивне викликана також різними КЕКВ для здійснення витрат на його придбання, якщо таке придбавають за бюджетні кошти. Так, витрати на закупівлю пасивного мережевого обладнання здійснюють за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» (пп. 8 пп. 2.2.1 Інструкції № 3335). А витрати на придбання активного мережевого та телекомунікаційного обладнання здійснюють за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (пп. 10 пп. 3.1.1 Інструкції № 333).

Витрати ж на під’єднання до мережі «Інтернет», придбання стартових пакетів, а також щомісячну плату за послуги інтернет-провайдерів з користування інтернетом слід планувати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (пп. 28 пп. 2.2.4 Інструкції № 333).

Бухоблік Одразу хочемо звернути вашу увагу на те, що створену локальну мережу «Інтернет» не беруть на облік як окремий об’єкт, оскільки вона не відповідає визначенню об’єкта основних засобів, наведеному в п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби».

Відображаючи в обліку прокладання мережі «Інтернет», вартість придбаного активного мережевого обладнання відображаємо як окремий об’єкт основних засобів чи МНМА (їх придбання підтверджують накладні). Спочатку його вартість зараховуємо на субрахунок 152 або 153 залежно від вартості, а під час уведення в експлуатацію відносимо відповідно на субрахунок 104 «Машини та обладнання» або 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Витрати, пов’язані з прокладанням локальної мережі, а також вартість пасивного обладнання відображаємо як фактичні витрати звітного періоду. Якщо всі витрати, пов’язані з роботою амбулаторії, відображають на рахунку 91, то й ці витрати також слід відобразити на цьому рахунку.

Далі розглянемо порядок відображення операції з під’єднання до мережі «Інтернет» у бухобліку на прикладі.

Приклад 2. Після оснащення амбулаторії комп’ютерною технікою за власні кошти під’єднали до мережі «Інтернет». Для цього було укладено договір із провайдером. Згідно з умовами договору провайдер використовує для під’єднання власне мережеве обладнання та витратні матеріали. Загальна вартість послуги з під’єднання до інтернету становить 2 400,00 грн, у т. ч. ПДВ — 400,00 грн.

Вартість послуги складається з:

1) вартості мережевого обладнання та витратних матеріалів:

• мережевий кабель — 891,00 грн (50 м × 17,82 грн), у т. ч. ПДВ — 148,50 грн;
• роутер — 849,00 грн, у т. ч. ПДВ — 141,50 грн;

2) вартості монтажно-налагоджувальних робіт — 660,00 грн, у т. ч. ПДВ — 110,00 грн.

Виконання робіт підтверджено актом виконаних робіт. Для нарахування амортизації МНМА застосовують метод 50/50 %.

ЗОЗ надає лише послуги, звільнені від оподаткування ПДВ.

В обліку ці операції слід відобразити так.

Таблиця 2. Бухоблік прокладання локальної мережі «Інтернет»