Практика МСФЗ 18.02.2019

(коментар до роз’яснення ФПБАУ від 18.01.2019 р. № 2)

(коментар до роз’яснення ФПБАУ від 05.02.2019 р. № 3)

(коментар до ІПК ДФСУ від 08.11.2018 р. № 4730/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

(коментар до ІПК ДФСУ від 23.10.2018 р. № 4521/6/99-99-15-02-01-15/ІПК)

У червні 2017 року Комітет з тлумачень міжнародних стандартів (далі — Комітет) затвердив КТМФЗ (IFRIC) 23 «Невизначеність в обліку податків на прибуток» (Uncertainty over Income Tax Treatments). Згідно з першим параграфом другого додатка до КТМФЗ 23 цю Інтерпретацію застосовують для складання річних звітів, які починаються з 01.01.2019 р. чи пізніше.
З огляду на національні особливості фіскальних тлумачень, практичне застосування цієї Інтерпретації може стати для українського бізнесу надзвичайним викликом. Тому ми вирішили запропонувати нашим читачам докладний коментар КТМФЗ 23.

У практиці орендних відносин зміни умов угоди доволі поширене явище. До набуття чинності МСФЗ 16 «Оренда» в системі міжнародної стандартизації не було описів механізмів обліку модифікацій орендних договорів. Натомість в МСФЗ 16 є докладні приписи щодо того, як саме слід обліковувати зміни (модифікації) договорів оренди. Поява докладних вказівок у новому стандарті вважається його значною перевагою. Ось як коментують це аудитори КПМГ: «Для многих компаний появление — впервые в рамках МСФО — подробных указаний по учёту модификаций договоров аренды будет как нельзя кстати. Несколько лет этот вопрос был реальной практической проблемой по мере того, как компании стали всё чаще прибегать к пересмотру условий договоров аренды в изменяющихся экономических обстоятельствах»1. Проаналізуємо відповідні вимоги МСФЗ 16.

Наразі продовжує діяти ціла низка підзаконних актів, які ускладнюють складання фінансової звітності за МСФЗ.
Розглянемо проблеми, пов’язані з такою традиційною бухгалтерською процедурою, як інвентаризація.

Під час первісної оцінки орендного зобов’язання головбух часто виходить з багатьох припущень, які на мові бухобліку називаються обліковими оцінками. До них належать, наприклад, оцінки щодо строку оренди (припущення стосовно майбутнього використання/невикористання опціонів на продовження/припинення оренди) або оцінки щодо суми орендного платежу, коли вона прив’язана до якихось змінних величин (індексу інфляції, ставки НБУ тощо).
Якщо після первісного визнання орендного зобов’язання облікова оцінка тих чи інших його параметрів змінюється, суму зобов’язання слід змінити. Фактично це означає, що заборгованість з оренди буде підлягати переоцінці.
Як відобразити наслідки такої переоцінки в бухобліку?

Кооператив переходить на МСФЗ. У звітності за ПСБО суми паїв відображено у складі капіталу.
Чи потрібно в Балансі, складеному за МСФЗ, переносити суми паїв зі складу капіталу до складу зобов’язань кооперативу?

Для того щоб забезпечити транспортний доступ до свердловини, видобувне підприємство укладає договір сервітуту із власником земельної ділянки для прокладання дороги, що веде до свердловини, та для користування такою дорогою.
Чи слід до такого сервітуту застосовувати вимоги МСФЗ 16 «Оренда»?

Інструкція з бухобліку ПДВ1наказує списувати на витрати поточного періоду суми ПДВ, вказані в незареєстрованих податкових накладних, граничний термін реєстрації в ЄРПН2яких закінчився.
Чи можна провести таке списання за податковими накладними, за якими втрачено право на податковий кредит, якщо звітність складають за МСФЗ?

У світі МСФЗ 2018 рік відзначився першим обов’язковим застосуванням нових стандартів МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» та МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами», а також підготовкою до впровадження МСФЗ 16 «Оренда» з 1 січня 2019 року. Втім, для багатьох українських підприємств, які внаслідок змін законодавства саме зараз починають застосовувати МСФЗ вперше, мабуть, найважливішим стандартом, на який слід звернути увагу, є МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності». Саме з цього зовсім не нового стандарту починається підготовка фінансової звітності за МСФЗ, і саме його застосування значною мірою визначає вигляд фінансової звітності та її показники на багато років наперед.

У «Практиці МСФЗ», № 1/2019, у статті «Трансфертна агрегація» (с. 56) ми розглядали проблему згортання деяких статей доходів та витрат з позиції дотримання вартісного критерію застосування трансфертно-податкових обмежень.
Тепер проаналізуємо судову практику з цього питання.

Орендодавці дуже часто укладають з орендарями такі угоди, які передбачають з боку останніх окрему компенсацію комунальних витрат, пов’язаних з орендованим майном. Роль орендодавця в таких операціях дещо схожа на роль посередника: він оплачує підприємствам — постачальникам комунальних послуг вартість таких послуг, а потім відшкодовує ці суми за рахунок компенсаційних надходжень від орендаря.
Ключове питання: чи необхідно орендодавцю відображати відповідні платежі як доходи та витрати? Воно не має однозначної відповіді і потребує судження.

Розрізнення фінансових зобов’язань та капіталу має принципове значення для користувачів фінансової звітності, оскільки це забезпечує структуру звітів про фінансовий стан через розділення величин капіталу та зобов’язань за окремими категоріями. Крім того, зміни у фінансових зобов’язаннях відповідають визначенню доходів та витрат, а отже, додаються до Звіту про фінансові результати.

Закон про бухоблік поклав на українські підприємства обов’язок складати та подавати абсолютно новий звіт — Звіт про управління. Те, що додаткові звіти цілком вдало вписуються в систему МСФЗ, ви дізналися зі статті «Додаткові звіти в системі МСФЗ: чи мають право на життя?» // «Практика МСФЗ», № 1/2019, с. 60.
Поговоримо про те, як складати цей звіт відповідно до вимог українського законодавства. І причина в нас для цього поважна: Мінфін наказом від 07.12.2018 р. № 982 затвердив Методичні рекомендації зі складання звіту про управління (далі — Методрекомендації № 982).

Те, що корупція є ахілесовою п’ятою української дійсності, не новина. Всесвітнє дослідження економічних злочинів та шахрайства 2018 року, проведене компанією PwC, виявило цікаві результати: «хабарництво та корупція залишається одним із основних видів економічних злочинів, негативний вплив яких зазнають українські організації — 73 % респондентів відповіли, що їхні організації стали жертвами випадків хабарництва та корупції протягом останніх двох років». Судячи з усього, найближчим часом деяким вітчизняним підприємствам доведеться зіштовхнутися з необхідністю оприлюднити свої підходи до подолання корупції. Як це робити?
У цій статті ми спробуємо в загальних рисах ознайомити бухгалтерів із варіантами «антикорупційного» звітування.

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України
Роз’яснення від 18.01.2019 р. № 2

Документ до матеріалу:

• "Модифікація форм фінзвітності: додати можна, скоротити — ні" // «Практика МСФЗ», 2019, № 2

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України
Роз’яснення від 05.02.2019 р. № 3

Документ до матеріалу:

• "Оренда державних та комунальних земель: облік" // «Практика МСФЗ», 2019, № 2

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 08.11.2018 р. № 4730/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (витяг)

Документ до матеріалу:

• "Запаси та податок на прибуток: резерв ≠ забезпечення" // «Практика МСФЗ», 2019, № 2

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 23.10.2018 р. № 4521/6/99-99-15-02-01-15/ІПК

Документ до матеріалу:

• "Уточнена фінзвітність та МСФЗ" // «Практика МСФЗ», 2019, № 2