Версія для друку
Людмила Линник, юрист газети «Бухгалтерія: бюджет»
Як відомо, закупівельні правила на період воєнного стану врегульовані постановою № 1691.
З моменту прийняття цього документа до нього вже не раз вносили зміни, останнього разу — постановою № 4372, яка набрала чинності 14.04.2022 р. (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 9/2022, с. 10 та № 15/2022, с. 12).
Зібравши до купи всі зміни, Мінекономіки видало чергову узагальнену консультацію щодо закупівель у період воєнного стану — лист, що коментується. Чи на всі питання, які наразі хвилюють закупівельників у «гарячих» регіонах та регіонах з більш спокійною обстановкою, відповіло міністерство — розкажемо далі детальніше.
Постанова чи Закон: коли який документ обрати?
Почнемо з питання, яке хвилює закупівельну спільноту чи не найбільше: чи можна здійснювати наразі річні закупівлі, тобто укладати договори з терміном дії до 31.12.2022 р., та яким нормативно-правовим актом при цьому користуватись?
Одразу зазначимо, що ні в коментованому листі, ні у відповідях на аналогічні питання, розміщених на офіційному сайті Мінекономіки в розділі «Консультації з питань закупівель», конкретної відповіді на зазначене питання ви не знайдете. Втім, певні висновки зробити все-таки можна.
Закупівлі на період воєнного стану Нагадаємо, що п. 1 постанови № 169 визначає порядок закупівель в умовах воєнного стану. Про це ж загалом мова в назві постанови № 169 і, на нашу думку, у цілі її прийняття.
При цьому воєнний стан оголошено на всій території України. Наразі він діє до 25.05.2022 р. (хоча, скоріш за все, його буде продовжено). А це означає, що в умовах воєнного стану є окремий документ, що регулює закупівлі. І це постанова № 169. Все, що купують замовники в умовах воєнного стану на всій території України, наразі охоплюється виключно цією постановою.
В умовах воєнного стану спланувати та передбачити закупівлі, їх фінансування і «життєздатність» тої чи іншої установи в довготривалій перспективі вкрай складно. Крім того, потреби мирного і воєнного часу можуть відрізнятись. Тому, повторимось, на нашу думку, наразі слід обережно підходити до цього процесу та затверджувати перелік найнеобхідніших закупівель і проводити їх із застосуванням постанови № 169.
В умовах воєнного стану алгоритм закупівель виглядає таким чином.
1. Переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного часу визначаються рішеннями замовників (п.п. 2 п. 1 постанови № 169). Вони мають включати всі закупівлі, у тому числі закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тис. грн.
ДО ВІДОМА. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до Порядку № 7083. Вартість закупівлі визначається в момент її здійснення, виходячи з наявної поточної потреби. На це звертає увагу Мінекономіки у відповідях на запити на офіційному сайті в розділі «Консультації з питань закупівель» (див., наприклад, відповідь на запит 261/20224). За роз’ясненнями міністерства предмет закупівлі, визначений для потреб воєнного стану згідно з постановою № 169, виступатиме новим предметом окремого договору про закупівлю і новим предметом закупівель. Тобто із закупівлями з річного плану за Законом № 9225 закупівлі воєнного стану не «сумуються», навіть якщо в них співпадають коди Єдиного закупівельного словника.
Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 р. № 708.Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.
2. Замовники визначають відповідальних за проведення в умовах воєнного стану закупівель осіб. Це може бути будь-яка посадова особа замовника, у тому числі й уповноважена особа.
3. Після затвердження переліків та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного часу замовники можуть укладати прямі договори без використання електронної системи закупівель (далі — ЕСЗ), дотримуючись принципів здійснення публічних закупівель, визначених ст. 5 Закону № 922.
4. До річного плану закупівлі за постановою № 169 не включаються.
5. За результатами здійснення закупівель:
- понад 50 тис. грн в ЕСЗ замовник/державний замовник не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, та договір про закупівлю та всі додатки до нього;
- до 50 тис. грн — відомості не оприлюднюються ні під час, ні після закінчення воєнного стану (про них трохи нижче — детальніше).
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦКУ6 та ГКУ7.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Однак строк дії договору, укладеного за результатами закупівлі із застосуванням постанови № 169, не може перевищувати строку дії воєнного стану.
На це звертає увагу Мінекономіки в листі, що коментується. Тобто такий договір не можна укласти до 31.12.2022 р. чи до будь-якої іншої дати після 25.05.2022 р.
Так само не можна укласти договір за постановою № 169 зі строком, що починається раніше дати введення воєнного стану. Винятки становлять тільки договори про закупівлю, що укладаються відповідно до абз. 1 пп. 1 п. 1 постанови 169 (тобто закупівлі від 50 тис. грн), у разі, якщо на момент набрання чинності постановою № 169 у замовника за закупівлею предмета закупівлі, передбаченого договором про закупівлю, були наявні умови:
1) для застосування переговорної процедури закупівлі, визначені пунктами 2, 4, 5 ч. 2 ст. 40 Закону № 922, або
2) для не застосування порядку проведення спрощених закупівель, визначені пунктами 2, 4, 5 ч. 7 ст. 3 Закону № 922.
Тобто йдеться, зокрема, про такі закупівлі:
1) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків (предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання, укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу, відсутність конкуренції з технічних причин, яка може бути підтверджена замовником);
2) якщо після укладення договору про закупівлю в замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару, аналогічних робіт чи послуг у того самого постачальника.
За таких обставин сторони можуть встановити, що умови такого договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до набрання чинності постановою № 169. Детальніше про це можна прочитати в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 15/2022, с. 12.
Водночас вчергове нагадаємо, що в листі від 09.03.2022 р. № 3304-04/9472-06 Мінекономіки зазначало, що процедури закупівель та спрощені закупівлі, розпочаті до введення правового режиму воєнного стану в Україні, завершуються в порядку, визначеному Законом № 922. Тож, якщо в замовника і постачальника була можливість завершити процедуру та укласти договір, вони могли це зробити.
І лише якщо замовники, які розпочали процедури закупівлі до зазначеної події, не мають можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку з обставинами, що не залежать від замовників, то вони можуть визнати тендер таким, що не відбувся, відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону № 922.
У такому разі, як зазначає Мінекономіки в коментованому листі, у протоколі замовник може вказати серед підстав для прийняття такого рішення запровадження правового режиму надзвичайного стану відповідно до Указу Президента.
Після визнання закупівлі такою, що не відбулася, для належного забезпечення потреб під час дії правового режиму воєнного стану замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг, керуючись постановою № 169.
Закупівлі на рік Війна війною, а життя, як то кажуть, триває. І регіони, де не ведуться активні бойові дії, намагаються безперебійно працювати, у тому числі й бюджетні установи, і комунальні підприємства. Тож цілком може бути, що доведені їм кошториси не зазнали суттєвих змін і вони не хочуть щомісяця укладати нові договори. Чи можуть такі замовники скористатись нормами Закону № 922 та проводити річні закупівлі відповідно до нього? Це питання (не знайшовши на нього відповіді в листі, що коментується) ми задали Мінекономіки на його офіційному сайті в розділі «Консультації з питань закупівель».
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Міністерство, відповідаючи на наш запит 358/20228, зазначило, що рішення щодо способу здійснення закупівель для належного забезпечення потреб приймається замовником самостійно з урахуванням норм чинного законодавства.
Із зазначеного випливає, що річні закупівлі за вимогами Закону № 922 проводити можна. Але кожен замовник має зважити на предмет закупівлі, вжиття заходів безпеки і економії. Тому що в умовах війни все ж таки важко будувати далекоглядні плани. І, аби не вносити зміни до договорів чи пояснювати стороні неможливість виконання зобов’язань форс-мажором, ми наполегливо радимо, обираючи спосіб здійснення закупівель між Законом № 922 та постановою 169 в умовах воєнного стану, діяти виважено.
Закупівлі до 50 тис. грн
На окрему увагу знов заслуговують закупівлі до 50 тис. грн, оскільки щодо них у листі, що коментується, є кілька уточнень.
Нагадаємо, що пп. 1 п. 1 постанови № 169 на підставі постанови № 437 було доповнено новим абзацом та передбачено, що замовник може здійснювати публічні закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тис. грн:
1) з використанням ЕСЗ, у тому числі з використанням електронних каталогів. При цьому Мінекономіки в листі, що коментується, зазначає, що в разі обрання для закупівель до 50 тис. грн ЕСЗ замовники мають керуватись нормами Інструкції № 109. Детально про допорогові закупівлі із застосуванням ЕСЗ можна прочитати в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 13/2019, с. 19. А про закупівлі в Prozorro Market — в газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 29–30/2021, с. 28;
2) без використання ЕСЗ. У такому разі замовник обов’язково:
- дотримується принципів здійснення публічних закупівель,
- не вносить інформацію про такі закупівлі до річного плану та
- не оприлюднює в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дана норма не містить обов’язку оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, і після закінчення воєнного стану.
