Версія для друку
Хто має обов’язок застосовувати податкову різницю з «тонкої капіталізації відсотків» згідно з п. 140.2 ПКУ?
Нагадаємо, що з 23.05.2020 р. податкові різниці застосовують підприємства:
- які самостійно прийняли рішення про застосування податкових різниць;
- чий річний дохід (за вирахуванням непрямих податків)прим. 1 , визначений за правилами бухгалтерського обліку за попередній річний звітний період, дорівнює або перевищує 40 млн грн.
|
Примітка 1. Річний дохід (за вирахуванням непрямих податків) включає:
|
Податкову різницю з «тонкої капіталізації відсотків» застосовують підприємства в тому разі, якщо у них виконуються одночасно два такі критерії:
- підприємство застосовує або у підприємства є обов’язок застосовувати податкові різниці за результатами звітного періоду;
- протягом звітного періоду підприємство здійснювало фінансові операції за борговими зобов’язаннями з нерезидентами та нараховувало відсотки за ними.
У разі якщо підприємство отримало безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від нерезидента-засновника та не здійснювало нарахування відсотків за таким зобов’язанням, то, відповідно, ані збільшувального коригування за п. 140.2 ПКУ, ані зменшувального коригування за п. 140.3 ПКУ у такого платника не виникатиме.
У разі якщо підприємство нараховувало відсотки в попередньому звітному (податковому) періоді, коли воно ще не застосовувало податкові різниці, а в поточному звітному (податковому) періоді підприємство виплачує нараховані в попередньому звітному (податковому) періоді відсотки та починає застосовувати податкові різниці, то у такого платника податків також ані збільшувальної податкової різниці за п. 140.2 ПКУ, ані зменшувальної різниці за п. 140.3 ПКУ не виникатиме.
Тож податкова різниця з «тонкої капіталізації відсотків» застосовується виключно щодо нарахованих відсотків за борговими зобов’язаннями з нерезидентами протягом звітного періоду.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Водночас в податковій різниці з «тонкої капіталізації відсотків» не беруть участі відсотки, які визнані такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно зі ст. 39 ПКУ, та відсотки, що нараховані на користь:
- міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетом за кредитами (позиками), отриманими суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями (наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку, Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО), Чорноморський банк торгівлі та розвитку тощо прим. 2);
- іноземних банків.
|
Примітка 2. В індивідуальній податкові консультації від 16.08.2021 р. № 3028/ІПК/99-00-21-02-02-06 податкові органи також вказали, що Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) теж є міжнародною фінансовою організацією, яка наділена привілеями та імунітетом в Україні. |
Хто не застосовує податкову різницю «з тонкої капіталізації відсотків»?
Податковим законодавством передбачено, що з 01.01.2021 р. податкову різницю за фінопераціями з нерезидентами не застосовують:
- фінансові установи;
- компанії, що займаються виключно лізинговою діяльністю. (п. 140.2 ПКУ та Узагальнююча консультація Мінфіну від 19.01.2021 р. № 22).
Як розрахувати «тонку капіталізацію відсотків» (збільшувальне коригування за п. 140.2 ПКУ)?
Щоб пояснити найбільш детально, наведемо розрахунок у вигляді алгоритму.
Таблиця 1. Алгоритм розрахунку «тонкої капіталізації відсотків»
(збільшувальної податкової різниці за п. 140.2 ПКУ)
|
Крок 1 |
Визначаємо, чи нараховувала компанія відсотки за борговими зобов’язаннями на користь нерезидентів у звітному (податковому) періоді |
|
До внесених змін до п. 140.2 ПКУ Законом № 466 правила «тонкої капіталізації відсотків» стосувалися нарахованих відсотків за борговими зобов’язаннями виключно на користь пов’язаних осіб — нерезидентів. А от з 01.01.2021 р. норми п. 140.2 ПКУ змінились, і тепер правила «тонкої капіталізації» стосуються нарахованих відсотків за борговими зобов’язаннями на користь усіх нерезидентів (окрім винятків, про які ми згадували в розділах «Хто має обов’язок застосовувати податкову різницю з “тонкої капіталізації відсотків” згідно з п. 140.2 ПКУ?» (с. 5) та «Хто не застосовує податкову різницю “з тонкої капіталізації відсотків”?» вище). Переходимо до наступного кроку. Тож, якщо підприємство у звітному (податковому) періоді нараховувало відсотки за борговими зобов’язаннями з нерезидентами, то податкову різницю за п. 140.2 ПКУ застосовуємо. Якщо ж у звітному (податковому) періоді підприємство нараховувало відсотки, але на користь (і) іноземного банку; (іі) міжнародної фінансової організації, яка за законодавством України має привілеї та імунітет; (ііі) або нараховані відсотки не відповідають принципу «витягнутої руки», то збільшувальне коригування за п. 140.2 ПКУ не визначаємо. Якщо ж підприємство нараховувало відсотки у попередньому звітному (податковому) періоді, а виплачувало їх у поточному звітному (податковому) періоді, то збільшувальну податкову різницю за п. 140.2 ПКУ теж не визначаємо. |
|
|
Крок 2 |
Визначаємо, чи перевищують більше ніж у 3,5 рази боргові зобов’язання підприємства перед нерезидентами його власний капітал |
|
Для цього визначаємо відношення боргових зобов’язань підприємства до його власного капіталу за формулою: [(Сальдо боргових зобов’язань (включно з нарахованими відсотками за такими зобов’язаннями), що виникли за операціями з нерезидентами станом на початок звітного періоду + Сальдо боргових зобов’язань (включно з нарахованими відсотками за такими зобов’язаннями), що виникли за операціями з нерезидента станом на кінець звітного періоду) : 2] : [(Розмір власного капіталу компанії станом на початок звітного періоду + Розмір власного капіталу компанії станом на кінець звітного періоду) : 2] > 3,5
Якщо ж у вищенаведеній пропорції середнє арифметичне значення боргових зобов’язань підприємства перевищить середнє арифметичне значення власного капіталу більше ніж у 3,5 рази, то «тонкій капіталізації» бути. Гра продовжується. Якщо ж співвідношення буде меншим або дорівнюватиме 3,5 — коригуванню не бути. У такому разі підприємству слід відсотки за боргові зобов’язання врахувати у фінансовому результаті до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку. Окремо відзначимо ситуацію, коли у підприємства від’ємний власний капітал. Така ситуація часто трапляється, оскільки накопичені збитки в бухгалтерському обліку багатьох підприємств перевищують їхній статутний капітал. У такому разі будь-яка сума боргових зобов’язань перед нерезидентами перевищуватиме більше ніж у 3,5 рази власний капітал підприємства. Тому таким підприємствам слід визначати податкову різницю за п. 140.2 ПКУ та продовжувати гру в «тонку капіталізацію». Варто зауважити, що для цілей цього кроку під борговими зобов’язаннями слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення включно з нарахованими відсотками за ними (згідно з п. 140.1 ПКУ та відповідно до роз’яснень податкових органів в категорії 102.07 ЗІР). |
|
|
Крок 3 |
Обчислюємо 30 % EBIDTAподаткова |
|
Нагадаємо, що до внесення змін до п. 140.2 ПКУ податкова різниця щодо нарахованих відсотків працювала так, що фінансовий результат до оподаткування збільшувався на позитивну різницю, яка виникала між сумою перевищення нарахованих процентів у бухгалтерському обліку за борговими зобов’язаннями в операціях з пов’язаними особами-нерезидентами над 50 % EBIDTA підприємства. Після внесених змін до п. 140.2 ПКУ з 01.01.2021 р. податкова різниця щодо нарахованих відсотків працює так, що фінансовий результат до оподаткування платника податку збільшується на позитивну різницю, яка виникає між сумою нарахованих процентів за борговими зобов’язаннями в операціях з нерезидентами та часткою амортизаційних витрат, що припадає на суму капіталізованих відсотків у складі вартості необоротного активу за операціями з борговими зобов’язаннями з нерезидентами понад 30 % податкової EBIDTA підприємства. Таким чином, перш ніж розрахувати суму податкової різниці, слід спершу розрахувати значення 30 % податкової EBIDTA підприємства. 30 % EBITDAподаткової = 30 % × (Фінансовий результат до оподаткування +/– Податкові різниці + Фінансові витрати + Податкова амортизація), де:
|
|
|
Крок 4 |
Обчислюємо суму процентів за борговими зобов’язаннями з нерезидентами |
|
«Тонка капіталізація» передбачає, що збільшувальне коригування за п. 140.2 ПКУ розраховується за нарахованими у звітному (податковому) періоді відсотками за борговими зобов’язаннями в операціях з нерезидентами незалежно від того, були вони виплачені чи ні. Винятки щодо того, які відсотки не беруть участі в такому коригуванні, наведені в розділі «Хто має обов’язок застосовувати податкову різницю з “тонкої капіталізації відсотків” згідно з п. 140.2 ПКУ?» (с. 5). Однак з 01.01.2021 р. (раніше норма п. 140.2 ПКУ цього не передбачала) «тонка капіталізація» застосовна також до відсотків, які були капіталізовані до складу собівартості необоротних активів відповідно до правил бухгалтерського обліку у періоді нарахування амортизації відповідних об’єктів (згідно з п. 140.1 ПКУ). Для того щоб зрозуміти, про який розмір відсотків ідеться, розглянемо приклад 1.
У зв’язку з цим нововведенням до п.п. 138.2.2 ПКУ додали норму, яка вимагає від платників податків вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) за правилами бухгалтерського обліку. Отже, суму процентів, яка братиме участь у податковій різниці за п. 140.2 ПКУ, математично можна зобразити так: Сума процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів = Нараховані відсотки за борговими зобов’язаннями в операціях з нерезидентами + Частка амортизаційних витрат, що припадає на суму капіталізованих відсотків за борговими зобов’язаннями в операціях з нерезидентами у складі вартості необоротного активу.
|
|
|
Крок 5 |
Обчислюємо суму збільшувального коригування за п. 140.2 ПКУ |
|
Вітаю всіх, хто дочитав до цього місця Для цього потрібно визначити, чи перевищує сума процентів, нарахованих на користь нерезидентів, обчислена в попередньому кроці, визначену суму ліміту — 30 % EBIDTAподаткової, обчислену в кроці 3. ► Варіант 1. Якщо Сума процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів, визначена у кроці 4, > 30 % EBIDTAподаткової, обчислених в кроці 3, то Збільшувальна податкова різниця за п. 140.2 ПКУ = Сума процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів та визначених у кроці 4 – 30 % EBIDTAподаткової, обчислених у кроці 3.
Якщо сума процентів, нарахованих на користь нерезидентів, перевищує 30 % EBIDTAподаткову, то платнику податків слід збільшити свій фінансовий результат до оподаткування на різницю цих показників. Крім цього, платнику податків слід визначити ліміт, в межах якого він зможе в майбутніх звітних періодах скористуватися зменшувальною різницею за п. 140.3 ПКУ. Про це детальніше — в розділі «Про зменшувальну податкову різницю за п. 140.3» (с. 10). ► Варіант 2. Якщо Сума процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів, визначена у кроці 4, < 30 % EBIDTAподаткової, обчислених у кроці 3, то Збільшувальна податкова різниця за п. 140.2 ПКУ = 0.
Якщо сума процентів, нарахованих на користь нерезидентів, є меншою від 30 % EBIDTAподаткову, то платнику податків суму процентів, нарахованих на користь нерезидентів, визначену в кроці 4, слід врахувати у фінансовому результаті до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку. Тобто збільшувальна податкова різниця за п. 140.2 ПКУ не виникатиме. Водночас якщо платник податків у попередніх звітних (податкових) періодах вже декларував збільшувальне коригування за п. 140.2 ПКУ, то такий платник податків може переходити до визначення зменшувальної податкової різниці за п. 140.3 ПКУ. Про це детальніше — в розділі «Про зменшувальну податкову різницю за п. 140.3» (с. 10). Якщо ж платник податків вперше визначає таку податкову різницю і він раніше не декларував збільшувальне коригування за «тонкою капіталізацією відсотків» згідно з п. 140.2 ПКУ, то для платника податків гра завершується. |
|
. Ви вже на фінальному етапі гри. Залишився останній крок — порахувати суму збільшувальної податкової різниці, яка відображатиметься в рядку 3.1.1 Додатка РІ.Щоб підсумувати вищенаведений алгоритм, допоможімо головному бухгалтеру ТОВ «Щастя» розрахувати податкову різницю щодо «тонкої капіталізації відсотків» за 2021 рік.
Приклад 2. Фінансові показники ТОВ «Щастя» такі:
- зобов’язання (включно з відсотками) за позикою від нерезидента становлять:
- 225 000 тис. грн — станом на початок звітного періоду;
- 18 300 тис. грн — станом на кінець звітного періоду;
- власний капітал підприємства становить:
- (101 249) тис. грн — станом на початок звітного періоду;
- 112 042 тис. грн — станом на кінець звітного періоду;
- 100 000 тис. грн — фінансовий результат до оподаткування;
- (30 000) тис. грн — податкові різниці (без від’ємного значення об’єкта оподаткування за минулий рік та різниці за п. 140.2 ПКУ);
- 70 000 тис. грн — фінансові витрати компанії, з них:
- 50 000 тис. грн — відсотки за позиками з нерезидентом — юридичною особою — засновником;
- 20 000 тис. грн — відсотки за позиками з резидентом (український банк);
- 30 000 тис. грн — бухгалтерська амортизація;
- 20 000 тис. грн — податкова амортизація;
- 12 000 тис. грн — відсотки за позикою з нерезидентом — пов’язаною стороною, що були капіталізовані до складу необоротного активу. Необоротний актив був введений в експлуатацію з терміном корисного використання 5 років. Амортизація нараховується прямолінійним методом. У звітному періоді об’єкт амортизувався 2 місяці.
Алгоритм розрахунку «тонкої капіталізації» для ТОВ «Щастя»:
- Визначаємо, чи нараховувала компанія відсотки за борговими зобов’язання на користь нерезидентів у звітному (податковому) періоді.
Підприємство «Щастя» здійснювало операції за борговими зобов’язаннями з нерезидентами та нарахувало 50 000 тис. грн процентних витрат за ними. - Визначаємо, чи перевищують більше ніж у 3,5 рази боргові зобов’язання підприємства перед нерезидентами його власний капітал.
Розрахуємо співвідношення: (225 000 тис. грн + 18 300 тис. грн) : 2 : ((101 249 тис. грн) + 112 042 тис. грн) : 2 = 121 650 тис. грн : 5 396,5 тис. грн = 22,54.
22,54 > 3,5 — «тонкій капіталізації відсотків» бути. - Обчислюємо 30 % EBIDTAподаткової.
30 % EBIDTAподаткової = 30 % × (Фінансовий результат до оподаткування +/– Податкові різниці + Фінансові витрати + Податкова амортизація) = 30 % × (100 000 тис. грн – 30 000 тис. грн + 70 000 тис. грн + 20 000 тис. грн) = 48 000 тис. грн. - Обчислюємо суму процентів за борговими зобов’язаннями з нерезидентами.
Сума процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів = Нараховані відсотки за борговими зобов’язаннями в операціях з нерезидентами + + Частка амортизаційних витрат, що припадає на суму капіталізованих відсотків за борговими зобов’язаннями в операціях з нерезидентами у складі вартості необоротного активу = 50 000 тис. грн + (12 000 тис. грн : 60 міс. × 2 міс.) = 50 400 тис. грн. - Обчислюємо суму податкової різниці з «тонкої капіталізації відсотків» за п. 140.2 ПКУ.
Якщо Сума процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів, – 30 % EBIDTAподаткової = додатне значення, то виникає збільшувальна різниця.
Якщо від’ємне, то (і) відсотки враховуємо у фінансовому результаті до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку; (іі) якщо раніше фінансовий результат збільшували за п. 140.2 ПКУ, то визначаємо зменшувальну різницю за п. 140.3 ПКУ.
Податкова різниця за п. 140.2 ПКУ = Сума процентних витрат нарахованих на користь нерезидентів – 30 % EBIDTAподаткової = 50 400 тис. грн – 48 000 тис. грн = 2 400 тис. грн.
Отже, головному бухгалтеру підприємства ТОВ «Щастя» потрібно збільшити фінансовий результат до оподаткування за 2021 рік на суму 2 400 тис. грн згідно з п. 140.2 ПКУ.
Цю суму слід відобразити в рядку 3.1.1. Додатка РІ (рис. 1).
Оскільки підприємство в поточному звітному (податковому) періоді збільшило свій фінансовий результат до оподаткування за п. 140.2 ПКУ, то в наступних звітних (податкових) періодах підприємство матиме право зменшити свій фінансових результат до оподаткування відповідно до п. 140.3 ПКУ. Детальніше про це — в питанні нижче.
Про зменшувальну податкову різницю за п. 140.3 ПКУ
Скористуватися зменшувальною різницею за п. 140. 3 ПКУ можуть лише ті платники податків, які в попередніх звітних періодах відображали збільшувальне коригування за п. 140.2 ПКУ.
Водночас сума зменшувальної різниці не може перевищувати ліміту (максимальної суми), який розраховується як сума відсотків, що збільшили фінансовий результат до оподаткування за п. 140.2 ПКУ, зменшена щорічно на 5 % від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування.
Таким чином, щоб визначити суму зменшувальної різниці за п. 140.3 ПКУ, спершу треба розрахувати ліміт, в межах якого підприємство може зменшити свій фінансовий результат до оподаткування. Далі в табл. 2 наведемо алгоритм.
Таблиця 2. Алгоритм розрахунку зменшувального коригування за п. 140.3 ПКУ
|
Крок 1 |
Визначаємо ліміт процентних витрат, які можуть бути включені до зменшувального коригування за п. 140.3 ПКУ у майбутніх періодах |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Розглянемо порядок обрахунку ліміту для зменшувальної різниці на двох прикладах.
Визначимо, яку максимальну суму процентних витрат підприємство може потенційно включити до зменшувальної різниці у наступних звітних періодах. Для цього потрібно суму збільшувального коригування щорічно зменшувати на 5 %. Ліміт для зменшувального коригування за п. 140.3 ПКУ = 95 % × Суму збільшувального коригування.
У такому разі ліміт для зменшувального коригування ТОВ «Щастя» на наступні періоди становитиме 5 605 тис. грн.
Контролюючі органи наголошують, що залишок сум процентів минулих періодів у розмірі 5 % надалі не може бути врахований у майбутніх звітних періодах (відповідно до роз’яснення в категорії 102.07 ЗІР).
Визначимо, яку максимальну суму процентних витрат підприємство може потенційно включити до зменшувальної різниці в наступних звітних періодах. Для цього потрібно щорічно (послідовно з року в рік) зменшувати на 5 % суму збільшувального та зменшувального коригування. Формула для розрахунку виглядатиме так: Ліміт для зменшувального коригування за п. 140.3 ПКУ = 95 % × (95 % × Суму збільшувальної різниці згідно з п. 140.2 ПКУ – Зменшувальна різниця згідно з п. 140.3 ПКУ).
У такому разі ліміт для зменшувального коригування ТОВ «Щастя» на наступні періоди становитиме 5 605 тис. грн.
За такої ситуації за 3 роки підприємство втратило право включити в зменшувальне коригування за п. 140.3 ПКУ 317,5 тис. грн процентних витрат (4 400 тис. грн – 900 тис. грн – 3 182,5 тис. грн). |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Крок 2 |
Розрахунок суми зменшувального коригування за п. 140.3 ПКУ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Якщо різниця між сумою процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів, та 30 % EBIDTAподаткової має від’ємне значення, то підприємство має право на зменшувальну різницю за п. 140.3 ПКУ. Так, сума зменшувального коригування може бути: ► Варіант 1. Якщо (Сума процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів – 30 % EBIDTAподаткової) < Ліміту для зменшувальної різниці за п. 140.3 ПКУ, то Сума зменшувальної податкової різниці за п. 140.3 ПКУ = Сума процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів, визначених у кроці 4 – 30 % EBIDTAподаткової.
Якщо різниця між сумою процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів, та 30 % EBIDTAподаткової не перевищує суму ліміту для зменшувального коригування за п. 140.3 ПКУ, визначеного в кроці 1, то сума зменшувальної різниці за п. 140.3 ПКУ визначатиметься як різниця між сумою процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів, та 30 % EBIDTAподаткової. ► Варіант 2. Якщо (Сума процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів – 30 % EBIDTAподаткової) > Ліміту для зменшувальної різниці за п. 140.3 ПКУ, то Сума зменшувальної податкової різниці за п. 140.3 ПКУ = Ліміту для зменшувальної різниці за п. 140.3 ПКУ.
Якщо різниця між сумою процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів, та 30 % EBIDTAподаткової перевищує суму ліміту для зменшувального коригування за п. 140.3 ПКУ, що визначений в кроці 1, то сума зменшувальної різниці за п. 140.3 ПКУ дорівнюватиме ліміту для зменшувальної різниці за п. 140.3 ПКУ. У такому разі, підприємство в майбутньому вже не матиме ліміту для розрахунку зменшувальної різниці за п. 140.3 ПКУ. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Щоб підсумувати вищенаведений алгоритм, допоможімо головному бухгалтеру ТОВ «Щастя» визначити суму різниці за «тонкою капіталізацією відсотків» за І квартал 2022 року та чи буде така різниця збільшувальною чи зменшувальною.
Приклад 5. У 2021 році ТОВ «Щастя» вперше відобразило збільшувальне коригування за п. 140.2 ПКУ в сумі 2 400 тис. грн.
Фінансові показники ТОВ «Щастя» за звітний період такі:
- зобов’язання (включно з відсотками) за позикою від нерезидента становлять:
- 225 000 тис. грн — станом на початок звітного періоду;
- 18 300 тис. грн — станом на кінець звітного періоду;
- власний капітал підприємства становить:
- (101 249) тис. грн — станом на початок звітного періоду;
- 112 042 тис. грн — станом на кінець звітного періоду;
- 50 000 тис. грн — фінансовий результат до оподаткування;
- (22 000) тис. грн — податкові різниці (без від’ємного значення об’єкта оподаткування за минулий рік та різниці за п. 140.2 ПКУ);
- 17 000 тис. грн — фінансові витрати компанії, з них:
- 13 000 тис. грн — відсотки за позиками з нерезидентом — юридичною особою — засновником;
- 4 000 тис. грн — відсотки за позиками з резидентом (український банк);
- 10 000 тис. грн — бухгалтерська амортизація;
- 5 000 тис. грн — податкова амортизація;
- 12 000 тис. грн — відсотки, за позикою з нерезидентом — пов’язаною стороною, що були капіталізовані до складу необоротного активу. Необоротний актив був введений в експлуатацію з терміном корисного використання 5 років. Амортизація нараховується прямолінійним методом. У звітному періоді об’єкт амортизувався 3 місяці.
- Визначимо ліміт для зменшувальної різниці на наступні звітні періоди.
Ліміт для зменшувального коригування за п. 140.3 ПКУ = 95 % × Суму збільшувального коригування = 2 400×95 % = 2 280 тис. грн. - Визначаємо, чи перевищують більше ніж у 3,5 рази боргові зобов’язання підприємства з нерезидентами його власний капітал.
Розрахуємо співвідношення: (225 000 тис. грн + 18 300 тис. грн) : 2 : ((101 249 тис. грн) + 112 042 тис. грн) : 2 = 121 650 тис. грн : 5 396,5 тис. грн = 22,54.
22,54 > 3,5, тож різниця щодо «тонкої капіталізації відсотків» буде. - Обчислюємо 30 % EBIDTAподаткової.
30 % EBIDTAподаткової = 30 % × (Фінансовий результат до оподаткування +/– Податкові різниці + Фінансові витрати + Податкова амортизація) = 30 % × (50 000 тис. грн – 22 000 тис. грн + 17 000 тис. грн + 5 000 тис. грн) = 15 000 тис. грн. - Обчислюємо суму процентів за борговими зобов’язаннями з нерезидентами.
Сума процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів = Нараховані відсотки за борговими зобов’язаннями в операціях з нерезидентами + + Частка амортизаційних витрат, що припадає на суму капіталізованих відсотків за борговими зобов’язаннями в операціях з нерезидентами у складі вартості необоротного активу = 13 000 тис. грн + (12 000 тис. грн : 60 міс. × 3 міс.) = 13 600 тис. грн. - Обчислюємо різницю між сумою процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів, та 30 % EBIDTAподаткової.
Сума процентних витрат, нарахованих на користь нерезидентів – 30 % EBIDTAподаткової = 13 600 тис. грн – 15 000 тис. грн = (1 400) тис. грн — значення від’ємне. Підприємство в попередньому звітному періоді відобразило збільшувальне коригування за п. 140.2 ПКУ, а отже, має право на зменшувальне коригування за п. 140.3 ПКУ в межах ліміту 2 280 тис. грн (розрахунок наведено в п. 1 цього прикладу). - Обчислюємо суму зменшувального коригування за п. 140.3 ПКУ.
1 400 тис. грн < 2 280 тис. грн, тож розрахована різниця не перевищує ліміту.
Отже, головному бухгалтеру ТОВ «Щастя» потрібно зменшити фінансовий результат до оподаткування за І квартал 2022 року на суму 1 400 тис. грн згідно з п. 140.3 ПКУ. Цю суму слід відобразити в рядку 3.2.1. Додатка РІ (рис. 2).
Ольга Січ, старша податкова консультантка KPMG в Україні,
сертифікований бухгалтер-практик (CAP), Київ
