Кожен має право на житло. Воно гарантоване ст. 47 Конституції1 та ст. 1 ЖКУ2. Реалізувати його громадяни можуть як своїми силами і коштом, придбавши чи побудувавши житло, так і отримавши його з державного житлового фонду, розпоряджаються яким органи місцевого самоврядування (далі — ОМС), чи відомчого житлового фонду, якщо такий є на підприємстві, в установі чи організації, де працює відповідна особа. Втім, у наш час громадяни здебільшого сподіваються на місцеві ради, які покликані дбати про жителів своїх громад, зокрема й щодо забезпечення їх житлом. ОМС ще з радянських часів ведуть квартирний облік (облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов). І оскільки житлове законодавство мало змінилося, нюанси цього процесу відомі майже кожній раді. Однак у невеликих громадах переважно сільської місцевості, де житловим фондом опікувались сільгосппідприємства (колгоспи), робота в цьому напрямку налагоджується тільки після укрупнення. І останнім часом ми отримуємо чимало запитань з цього приводу. Тож у цій статті розглянемо основні моменти квартирного обліку в ОМС.