Алла Головко, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»
Умови роботи мистецьких шкіл
Що стосується умов роботи, то тут загальних рекомендацій бути не може. Адже в різних регіонах країни ситуації різні. Тому МКІП рекомендує організовувати роботу мистецьких шкіл залежно від конкретної ситуації, яка склалась у тому чи іншому населеному пункті, й наводить три рішення, які можуть бути ухвалені директором мистецької школи. Наведемо їх далі в таблиці та розглянемо детальніше.
Організація роботи мистецьких шкіл
Рішення |
Пояснення |
Призупинення освітнього процесу |
Це фактично призупинення роботи мистецької школи, тобто для працівників це оголошення простою не з вини працівників.
Запровадження простою не потребує згоди працівника (див. лист Держпраці від 07.04.2020 р. № 25700). Мінекономіки в роз’ясненнях на офіційному сайті зазначає, що в разі виникнення простою не з вини працівника доцільно оформити:
Законодавчі гарантії щодо оплати простою встановлено ст. 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), постановою від 07.03.2022 р. № 221. Вони такі: оплата не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу). Також відповідно до п. 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021–2025 роки (Мінекономіки зареєстровано Галузеву угоду 18.06.2021 р. за № 12) сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої зарплати. Крім того, треба дивитись, які гарантії щодо оплати простою визначено безпосередньо в колективному договорі установи, щоб простій оплачувався в розмірі, не нижчому від таких гарантій. |
Призупинення освітнього процесу |
Отже, якщо в мистецькій школі оголошено простій, то його оплачують відповідно до умов зазначених нормативних актів та колективного договору, у тому числі для тих працівників, які виїхали в інший регіон або в іншу країну |
Дострокове завершення навчального року |
Тут зрозуміло, що навчальний рік закінчується не за планом, а раніше. У коментованому листі МКІП не говорить про строки, напевно, директор має визначитися з цим питанням сам, залежно від умов навчання, які склалися. А що робити педагогічним працівникам у період від дострокового завершення навчального року та до виходу в заплановані щорічні основні відпустки? Вони можуть виконувати іншу організаційно-педагогічну роботу (у тому числі вдома), або, якщо такої роботи немає, то на цей період можна також оголосити простій |
Продовження надання освітніх послуг на умовах дистанційного або змішаного навчання |
Якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівників на дистанційну роботу. Така робота регулюється ст. 602 КЗпП. На виконання роботи в дистанційному режимі (вдома) видається відповідний наказ керівника установи.
Оскільки йдеться про виконання роботи в повному обсязі (тільки в іншому форматі), то зарплата виплачується в загальному порядку разом із усіма надбавками та доплатами, для педагогічних працівників — за тарифікацією. МОН у листі від 15.03.2022 р. № 1/3463 вже в умовах воєнного стану підкреслило: аналіз чинного законодавства не встановлює жодних обмежень щодо робочого місця працівника в умовах дистанційної роботи, у тому числі за межами території України.
Оскільки такий період вони не відпрацювали, то табелювати його, вважаємо, слід як «Інші причини неявок» (буквене позначення «І») |
Плата за навчання
Дистанційне навчання Право проводити заняття онлайн у закладів освіти є. Рішення щодо того, скористатися цим правом чи ні, ухвалюють на місцях, адже це питання не виконання бюджетних програм, а додаткової господарської діяльності.
Надання платних послуг установами здійснюється на договірній основі. Фактично між установою і батьками (або іншими контрагентами) укладено договір цивільно-правового характеру (далі — договір ЦПХ) (договір про надання освітніх послуг).
Відповідно до ст. 633, 634 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) передбачено різновиди договорів ЦПХ — договір приєднання та публічний договір (іноді його ще називають офертою), за якими установа може висунути свої умови, і укладення договору зводиться до того, щоб погодитися на них.
Договори приєднання акцептуються, як правило, шляхом заповнення формулярів, заявок тощо, а прийняттям усіх умов публічного договору зазвичай є внесення оплати. Те, про що далі будемо говорити, також поширюється і на ці різновиди.
У договорі можуть прямо прописати місце надання послуг, або це може опосередковано випливати з правил надання послуг. Якщо це так, то переведення занять у режим онлайн (так само, як і призупинення занять на період війни) можна вважати зміною умов договору, тому рекомендуємо:
- завершити виконання своїх зобов’язань;
- передомовитися з урахуванням нових умов.
Тож у будь-якому разі маєте повідомити контрагента про неможливість виконання договірних зобов’язань на колишніх умовах, але можете запропонувати альтернативний спосіб відвідування занять — у режимі онлайн.
Якщо оплата відбувається за фактом відвідування занять, то тут просто: за очні заняття плату стягуємо як зазвичай, за онлайн-заняття — тільки якщо слухачі приєднуються до них або в інший спосіб підтверджують свою згоду на перегляд. У разі відмови контрагента від онлайн-занять доступ не надають, плату не нараховують.
Щоб взагалі не втратити «клієнтів» і мотивувати їх відвідувати онлайн-заняття, приватні заклади подекуди знижують ціни (пропонують дешевший пакет занять на час карантину). Бюджетні заклади можуть запропонувати такий варіант головному розпоряднику та/або органу, який погоджує тарифи на платні послуги.
Сподіваємося, що вам вдасться домовитися про мирову з усіма контрагентами і не втратити доходи або, принаймні, мінімізувати втрати.
Якщо немає змоги заплатити У коментованому листі МКІП рекомендує для тих учнів, чиї батьки не в змозі зараз вносити таку плату, однак які продовжують отримувати освітні послуги (навчатися) в будь-якій формі, організованій закладом, спільно із засновником ухвалити рішення про скасування оплати або здійснення її після відновлення звичайного життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦКУ в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною 3 ст. 653 ЦКУ визначено, що в разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Отже, керівники закладів освіти (спільно із замовниками) в разі потреби можуть, наприклад:
- реструктуризувати оплату освітньої послуги, встановленої в договорі про надання освітніх послуг, та встановити строк оплати за вмотивованою заявою особи (здійснити оплату після закінчення війни);
- скасувати оплату, як рекомендує МКІП.
Для учнів, які зараховані на навчання за кошти місцевих бюджетів, але наразі не отримують у закладі освітніх послуг в організованій ним формі, та чиї батьки не сплачують за навчання і не написали заяву про відрахування, МКІП рекомендує призупинити їх навчання на період воєнного стану шляхом видання наказу директора.