Журнали

Практика МСФЗ 26 серпня, 2019
8
Н

Нефінансова звітність: «… мова йде про перебування в бізнесі»

Федерація європейських бухгалтерів, що тридцять років проіснувала під цієї назвою, у 2016 році стала називатися «Бухгалтерська Європа» (Accountancy Europe). До її складу входить 51 професійна організація з 36 країн, що об’єднує близько одного мільйона професійних бухгалтерів.
Сьогодні нашим співрозмовником є заступник CEO Бухгалтерської Європи Хільда Бломм (Hilde Blomme), US CPA, Belgian CA, ACCA.

-A
A+

Хільда Бломм, заступник CEO Бухгалтерської Європи, US CPA, Belgian CA, ACCA
 
 

Що ви думаєте про запровадження обов’язкового регулювання складання «сталої» звітності?

Х. Б.: Починаючи з 2018 року, великі компанії ЄС мають звітувати відповідно до Директиви ЄС щодо розкриття нефінансової інформації та інформації про різноманітність (2014/95/ЄС), що було внесено до їх національного законодавства. Ми вважаємо цю Директиву про нефінансову звітність дуже гарною відправною точкою.

Компаніям необхідно розкривати свою бізнес-модель, політику (та результати), ризики та нефінансові ключові показники ефективності в таких категоріях:

  • екологічні питання;
  • соціальні та службові аспекти;
  • повага до прав людини;
  • проблеми боротьби з корупцією та хабарництвом;
  • різноманітність [diversity] у раді директорів.

Запровадження цієї Директиви в країнах ЄС відкрило шлях до збільшення нефінансової звітності, але це лише початок. Досі існує значна гнучкість щодо того, про що звітують і як. У різних країнах таку інформацію надають по-різному. Вона може бути частиною Звіту про управління, деякі країни включили її в окремий звіт, або компанії також можуть видати різноманітні окремі звіти, які охоплюють ESG, показники CSR1або інформацію про сталість. Це добре видно в нашому минулорічному огляді впровадження Директиви ЄС про NFI2(2018).

Corporate Social Responsibility — корпоративна соціальна відповідальність.

Non-financial information — нефінансова інформація.

Нефінансова звітність надає більш чітке уявлення про ефективність діяльності компанії, ніж тільки фінансова звітність. Це стає дедалі важливішим для інвесторів та щораз ширшого кола зацікавлених сторін, яким потрібна корпоративна інформація про бізнес-модель компанії, довгострокову стратегію та створення вартості.

Директива про нефінансову звітність відіграє важливу роль в активізації діяльності приватного сектору та прихильності до виконання цілей Сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй та Паризької кліматичної угоди. Звітування про це може допомогти компаніям перейти від простого дотримання вимог законодавства до того, щоб вести себе більш відповідально щодо створення сталого майбутнього.

Як ви ставитеся до ідеї Оксфордського союзу про те, що звітність про сталий розвиток має бути стандартизована американською Радою зі стандартів бухобліку (FASB) і Радою з міжнародних стандартів бухобліку (IASB)?

Х. Б.: Ідея Оксфордського союзу — одне з можливих рішень щодо встановлення стандартів із нефінансової інформації. Нині ми працюємо над проєктом розумного лідерства для взаємозв’язку фінансової та нефінансової звітності, який у підсумку приведе до створення глобального інтегрованого стандарту стандартів корпоративної звітності або підходу до встановлення стандартів. Я стисло виділю три пропозиції з усіх, які ми розглядаємо:

1. Фонд МСФЗ є органом нагляду за глобальною корпоративною звітністю. Його Виконавча рада забезпечуватиме повсякденний нагляд за такими незалежними органами стандартизації:

  • Рада з МСБО — у сфері фінансової звітності приватного сектору;
  • Рада з міжнародних стандартів бухобліку держсектору (IPSASB) — у сфері фінансової звітності в державному секторі;
  • Міжнародна рада з інтегрованої звітності (IIRC) — у сфері складання коментарів керівництва;
  • Рада зі стандартів бухгалтерського обліку в галузі сталого розвитку (SASB), Робоча група з розкриття інформації про фінансові аспекти клімату (TCFD), Рада зі стандартів розкриття кліматичних даних (CDSB) та Ініціатива з глобальної звітності (GRI) — у сфері формування показників екології, соціальної діяльності та управління (ESG) і більш широкого кола даних.

2. Звіт Камбурга (Cambourg Report) для регіональної консолідації. Цей звіт передбачає кодифікований підхід до подання позафінансової [extra-financial] інформації як етап, на якому не встановлено комплексної ініціативи. Він зосереджується лише на звітуванні про нефінансові заходи, а також передбачає нову переглянуту Директиву ЄС щодо нефінансової звітності та інструменти ЄС для досягнення законності й підзвітності. На операційному рівні це означатиме встановлення стандартизаційного органу європейського рівня, який співпрацюватиме на міжнародному рівні (між державними органами та відповідними приватними організаціями) і матиме поступовий графік роботи.

3. Реєстр із відкритим кодом, заснований на блокчейн-протоколах, що складають послідовні правила для нефінансових агрегаторів даних. Відкрите програмне забезпечення буде орієнтоване на ринок, а технологія зробить дані порівнянними та суворими. Вони будуть систематизовані, але не регулюватимуться, тому користувачі та укладачі узгоджуватимуть те, про що слід звітувати. Можливо, буде деяка (якщо взагалі буде) інтеграція до правових структур юрисдикцій або до систем звітування органам державної влади.

Голова IASB Ганс Гугерворст (Hans Hoogervorst) нещодавно виступив із доповіддю на конференції Фонду МСФЗ 2019 року. Він послався лише на Концептуальну основу Міжнародної ради з інтегрованої звітності. Чи означає це, що Європа зосередиться лише на IR-стандартах?

Х. Б.: Ні, ЄС, як європейський законодавець, вирішить це. На сьогодні ЄС не вказав конкретної системи звітності, яку слід використовувати для виконання своїх вимог щодо нефінансової звітності, зазначивши в Директиві, що розкриття інформації може спиратися на національну, європейську або міжнародну систему звітності.

Є значний прогрес у сфері нефінансової звітності, але існує також поширення стандартів і концептуальних засад. Настав час для консолідації: це збільшить узгодженість, прозорість і порівнянність, як ми говорили в нашому звіті «Заклик до дій: посилення координації нефінансових інформаційних ініціатив і концептуальних основ» (2017). Основними звітними концептосновами є Інтегровані звіти , SASB і GRI стандарти, а головними основами звітності щодо охорони навколишнього середовища — TCFD3, CDP4і CDSB5, як ми виклали в нашому документі «Директива ЄС про розкриття нефінансової інформації та інформації про різноманітність» (2016).

Task Force on Climate-related Financial Disclosures — Робоча група з розкриття інформації, пов’язаної з кліматом.

Carbon Disclosure Project — Проєкт розкриття інформації про викиди вуглецю.

Climate Disclosure Standards Board — Рада зі стандартів розкриття інформації про клімат.

Необхідно підтримувати використання інтегрованої звітності. Ми вважаємо, що інтеграція фінансової та нефінансової звітності стала незамінною. Нефінансова звітність забезпечує більш чітку, ніж лише фінансова, картину того, як компанія діє. Вплив нефінансової звітності буде обмеженим, якщо він не пов’язаний із фінзвітністю. Фінансова ефективність є результатом успіху, наприклад, у стратегічному плануванні, використанні ресурсів та побудові бізнес-процесів. Діяльність слід оцінювати цілісно, вона має бути зосереджена на створенні вартості та довгостроковій сталості бізнесу.

Деякі дослідження показують, що молоде покоління інвесторів проявляє більший інтерес до інформації про сталість. Як ви можете пояснити це?

Х. Б.: Компанії почали визнавати, що надання нефінансової інформації, такої як, наприклад, інформація про екологічні, соціальні та управлінські (ESG) питання, є суттєвим. Ми вважаємо, що зміни в технології зумовили збільшення доступу до корпоративних справ та зацікавленість ними. У документі «Майбутнє корпоративної звітності» (2015) ми висунули ідею про те, що аудиторія для корпоративної звітності зростає. Отже, потреби цієї аудиторії, як з точки зору корпоративної звітності, так і з точки зору її підтвердження, мають бути належним чином розв’язані.

Це пояснюється тим, що наша економіка приносить щораз більший розвиток і багатство, але також спричинює виснаження природних ресурсів, забруднення, надмірне споживання та соціальні заворушення такого рівня, який більше не є сталим. Єдиний шлях уперед полягає в зміні того, як економіка працює. Це починається зі зміни способу ведення бізнесу. Мова вже не йде про те, щоб робити добро і робити світ кращим місцем: мова йде про перебування в бізнесі.

Сталий розвиток має стати наріжним каменем бізнес-рішень, бо як тільки екосистеми і суспільства зазнають невдачі, вже не існуватиме жодного бізнесу і ніякої державної політики. Це, звичайно, не залишилося поза увагою як молодого покоління інвесторів, так і інших стейкхолдерів. Читайте більше про це в нашій недавній публікації «10 ідей, щоби зробити корпоративне управління драйвером сталого економічного розвитку».

№ 8, 2019  (с. 17)
Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку