Версія для друку

Віта Макаренко, Сергій Дорошенко,
експерти газети «Місцева рада»

За вікном — 21 століття, епоха нанотехнологій! Проте жодні досягнення людства не можуть передбачити та запобігти тому, що набагато сильніше за нас, — природній стихії. Отже, людина повинна зробити все, щоб вчасно на неї зреагувати й дати відсіч, якщо це загрожує життю. А коли йдеться про стихію вогню, то кожна секунда очікування прибуття пожежної машини може коштувати життя.

Створення місцевої пожежної охорони

У ч. 1 ст. 62 КЦЗ1 передбачено, що у селах, селищах, де немає пожежно-рятувальних підрозділів, сільські та селищні ради за погодженням з ДСНС2 утворюють пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення місцевої пожежної охорони (далі — МПО).

Утворити підрозділ МПО можуть також міська та районна ради, рада ОТГ. Адже в п.п. 4 ч. 2 ст. 19 КЦЗ до повноважень органів місцевого самоврядування (ОМС) у сфері організації заходів цивільного захисту належить розроблення та забезпечення реалізації програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки.

Крім того, відповідно до Концепції реформування МС3 до основних повноважень ОМС базового рівня (ОТГ) віднесено забезпечення гасіння пожеж, що передбачає подальший розвиток існуючих та утворення нових пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення МПО здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством (ч. 2 ст. 62 КЦЗ).

Порядок забезпечення МПО, права та обов’язки працівників пожежно-рятувальних підрозділів визначаються положенням про МПО, яке затверджується органом, що її утворив, за погодженням з ДСНС (ч. 4 ст. 62 КЦЗ).

Тобто кожен ОМС, який утворив МПО, розробляє власне положення про МПО. За основу можете взяти положення про МПО, наведене в Методрекомендаціях4.

Водночас жодним нормативно-правовим актом не визначено, у який спосіб ОМС потрібно утворювати МПО: як структурний підрозділ ОМС чи як комунальних заклад (підприємство).

Знову ж таки, єдину підказку знаходимо в Методрекомендаціях, які пропонують рішенням ОМС утворювати МПО як самостійну юридичну особу в формі комунального підприємства (установи, організації) на чолі з керівником. У свою чергу, МПО буде складатися з місцевих пожежних команд (далі — МПК), у складі яких рекомендовано передбачати виключно персонал, який здійснюватиме виїзд до місця події та проведення відповідних робіт5. Тож умови оплати праці працівників МПО та МПК у складі МПО будуть однакові.

Водночас у примірній формі Положення про МПО, що наведено у додатках до Методрекомендацій, розглядається можливість утворення МПО як структурного підрозділу міської (селищної, сільської) ради.

Тобто Методрекомендації розрізняють три можливі варіанти створення МПО:

• варіант 1: як комунальний заклад (установа, організація);
• варіант 2: як структурний підрозділ ОМС;
• варіант 3: як комунальне підприємство.

Організаційну структуру та штат МПО визначає голова міської (селищної, сільської) ради відповідно до покладених на неї завдань (Методрекомендаціями рекомендується погодити її з територіальним органом ДСНС).

Від чого відштовхуватися під час обрання того чи іншого варіанта? Відповімо.

По-перше, все залежить від кількості населення, яке представляє рада. Якщо це сільрада з чисельністю населення до 3-х тисяч осіб, для забезпечення пожежної безпеки населення якої достатньо одного водія пожежної машини та одного пожежника-рятувальника, то створювати комунальний заклад буде недоцільно. Оптимальним буде варіант 2 — створити МПО як структурний підрозділ ОМС. Проте і цей варіант містить більше «проти», аніж «за». Детальніше про це — далі.

По-друге, варіант організаційної структури МПО залежить від того, буде МПО здійснювати неприбуткову діяльність чи, крім основної діяльності, ще й займатиметься наданням платних послуг. Зважаючи на те, що у Методрекомендаціях зазначено, що метою діяльності МПО не є отримання прибутку, найбільш доречним є варіант створення МПО у вигляді комунального закладу (варіант 1) або структурного підрозділу ОМС (варіант 2).

Якщо МПО буде займатись організацією заходів із запобігання виникненню пожеж та їх гасіння, надання допомоги у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та небезпечних подій на території міської (селищної, сільської) ради, тоді мова йде про створення комунального закладу (установи, організації) або окремого структурного підрозділу ОМС.

Якщо передбачається, що, крім зазначеного вище, підрозділи МПО можуть надавати послуги, наприклад, протипожежного призначення, населенню, підприємствам, установам та організаціям, за наявності відповідної ліцензії, що видається в порядку, визначеному законом, мова йде про створення комунального підприємства.

Звісно, залежно від того, який варіант організаційної форми МПО обрати, будуть різнитися умови оплати праці. Відповідно до ч. 1 ст. 126 КЦЗ оплата праці працівників, які забезпечують відомчу та місцеву пожежну охорону, здійснюється відповідно до законодавства. Залишилось визначити, яким законодавчим актом потрібно керуватися, адже окремого документа, який би встановлював умови оплати праці працівників МПО, немає.

Саме це завдання з багатьма невідомими спробувало вирішити Мінсоцполітики у коментованому листі. Як йому це вдалося, розглянемо далі.

Умови оплати праці працівників МПО

Комунальний заклад (установа, організація) Коли йдеться про утворення комунального закладу (установи, організації), передбачається фінансування установи за рахунок бюджетних коштів.

В такому випадку умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 8 Закону про оплату праці6). Це підкреслило і Мінсоцполітики у коментованому листі, й підвело до того, що умови оплати праці працівників МПО, як комунального закладу, визначаються на основі Єдиної тарифної сітки (далі — ЄТС), тобто відповідно до постанови № 12987. У свою чергу, ця постанова є загальною для всіх галузей бюджетної сфери (медицина, освіта, соцзахист, культура, спорт тощо). На виконання п. 6 постанови № 1298 міністерствами та іншими центральними органам виконавчої влади розроблені та затвердженні конкретні умови оплати праці й розміри посадових окладів (ставок зарплати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів і організацій відповідно до ЄТС з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їх роботи. І тут «найцікавіше».

Так, у коментованому листі Мінсоцполітики підводить до того, що умови оплати праці працівників МПО потрібно визначити за Умовами № 9758. Але Умови № 975 стосуються працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС. Тоді як підрозділи МПО (МПК у складі МПО) підпорядковуються ОМС.

З огляду на це, Умови № 975 не поширюються на підрозділи МПО (місцеві пожежні команди у складі МПО). Як же бути? Зважаючи на те, що досі Кабмін не визначив умови оплати праці працівників МПО, які підпорядковуються ОМС, не залишається нічого іншого, як керуватися Умовами № 975.

Тож умови оплати праці працівників МПО, утвореної як комунальний заклад (далі — КЗ), потрібно визначати відповідно до Умов № 975. Власне, до цього і підводять фахівці Мінсоцполітики у коментованому листі.

При цьому у додатках до Методрекомендацій наведено примірний штатний розпис МПО, розроблений відповідно до Умов № 975, та основні статті витрат кошторису для утримання МПО.

Додамо, що найменування МПО повинно містити найменування ОМС, яким вона утворена, наприклад: Комунальний заклад «Місцева пожежна охорона Веселківської селищної ради».

Чи може МПО, утворене як КЗ, надавати платні послуги? Так, але відповідно до переліку, затвердженого Кабміном. У свою чергу, для підрозділів МПО перелік платних послуг не затверджений. Такий перелік затверджено постановою КМУ від 20.02.2012 р. № 110 для підрозділів ДСНС. Але на підрозділи МПО він не поширюється, оскільки вони підпорядковуються місцевій раді, а не ДСНС. Отже, допоки Кабмін не затвердить перелік платних послуг для підрозділів МПО надавати платні послуги МПО, утворена як КЗ, не має права.

Структурний підрозділ ОМС Якими будуть умови оплати праці працівників МПО, утвореної як структурний підрозділ ОМС, Мінсоцполітики у коментованому листі не зазначило. Воно й не дивно, адже в цьому варіанті запитань більше ніж відповідей.

Складність у тому, що у штатному розписі ОМС можуть передбачатися тільки такі категорії працівників, як посадові особи, службовці та робітники. А їх умови оплати праці повинні визначатися відповідно до постанови № 2689 та наказу № 7710.

Звісно, працівникам МПО недоцільно бути посадовими особами (службовцями, робітниками) ОМС. Адже їх завдання обслуговувати не ОМС як юрособу, а населення територіальної громади, інтереси якої представляє відповідна рада. Власне ОМС і створює МПО для реалізації своїх повноваження стосовно захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки.

Виходячи з функціонального призначення МПО, доцільно було б створити МПО як окремий підрозділ ОМС, який би виконував функції із захисту населення територіальної громади і територій від надзвичайних ситуацій, без прив’язки до категорій працівників в ОМС. Навіщо так все ускладнювати, чи не простіше утворити КЗ (варіант 1)? Вважаємо, якщо йдеться про МПО з чисельністю в декілька осіб, утворювати її у формі КЗ є більш клопітким процесом.

На жаль, на практиці це реалізувати досить складно, адже законодавчо така процедура не врегульована. Ми направили запит до Мінсоцполітики, щоб дізнатися їхню думку з цього приводу. Тож поки що ставити крапку у цьому питанні зарано. Дочекаємось роз’яснень фахівців Мінсоцполітики.

Комунальне підприємство Інший варіант організаційної форми МПО — комунальне підприємство (далі — КП). ОМС може прийняти рішення про створення МПО, яка буде діяти на основі комунальної власності територіальної громади (ст. 78 ГКУ11).

Найменування МПО у формі КП має містити вказівку на ОМС, до сфери управління якого входить це підприємство, наприклад, Комунальне підприємство «Пожежна охорона села Хорошівка» Веселківської селищної ради.

У такому разі основною діяльністю МПО буде отримання прибутку. Водночас свої функції стосовно захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки МПО як КП повинна надавати безоплатно. Адже місцева рада вповноважена забезпечити населенню власної громади та її території пожежну безпеку, для цього вона і створила МПО.

Усі інші послуги МПО як КП буде надавати на платній основі. Вважаємо, створювати МПО у формі КП доцільно у багаточисельній місцевій раді.

Що стосується питання оплати праці працівників МПО, що утворена як КП, то зазначимо таке.

У цьому випадку норми постанови № 1298 чи наказу № 975 на працівників МПО не поширюються. Відповідно до ст. 15 Закону про оплату праці умови оплати праці працівників підрозділів МПО, утвореної як КП, визначаються самостійно МПО з дотриманням норм і гарантій, передбачених, зокрема, територіальними угодами. На цьому наголошують фахівці Мінсоцполітики у коментованому листі. При цьому ніхто не забороняє в цьому питанні відштовхуватися від положень Умов № 975.

Тобто при визначенні форм, систем оплати праці, норм праці, розцінок розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат необхідно перевірити, щоб вони не порушували норми територіальної угоди, затвердженої для області, на території якої розташована місцева рада12. Конкретні умови оплати праці визначаються у колективному договорі.

Постскриптум. Оскільки в Україні процес децентралізації підрозділів МПО тільки набирає обертів, у цій царині є ще чимало прогалин… Тож маємо надію, що питання, порушені в цьому коментарі, невдовзі будуть законодавчо вирішені.