Журнали

Платник єдиного податку 18 січня, 2016
3
«

«Вуса, лапи та хвіст — ось мої документи!», або Яка первинка потрібна фізособам-підприємцям

Недарма у назві ми згадали фразу з відомого мультфільму, де навіть листоноша не хотів розставатися з посилкою без підтвердних документів. Тема документального підтвердження доходів та витрат у фізосіб-єдинників надто болісна, щоб ми оминули її своєю увагою. Чи потрібна первинка фізсобам-підприємцям, якими документами підтверджувати придбання товарів, про це та про кілька інших цікавинок ви дізнаєтеся зі статті.

-A
A+

Головні тези

  • Підтверджувати первинкою суму доходу, який відображено у Книзі обліку доходів, необов’язково.
  • На думку судів, для притягнення до відповідальності за ст. 121 ПКУ ФОП-єдинника немає підстав.
  • У Книзі обліку доходів та витрат відображайте документально підтверджені витрати.
  • Для розрахунків за заробітною платою доцільно складати розрахунково-платіжну відомість.

Доходи

Здавалося б, раз фізособи-підприємці не зобов’язані вести бухгалтерський облік, то і первинні документи для підтвердження господарських операцій їм не потрібні.

Але у податківців усе ж таки залишилася козирна карта у рукаві. В цьому випадку це п. 44.1 ПКУ, який ставить під загрозу можливість відкараскатися від складання первинки.

ЦИТАТА«44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
<…>»
(витяг із п. 44.1 ПКУ)

Кореспондує з вимогою підтверджувати доходи та витрати первинними документами також ст. 121 ПКУ. Відповідно до неї на платника податку, зокрема, за незабезпечення зберігання первинних документів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання оригіналів таких документів контролюючим органам можуть накластиштраф у розмірі 510 грн (а за повторне протягом року порушення — 1020 грн). Варто зазначити, що податківці доволі часто намагаються притягнути ФОП-єдинників до відповідальності за цією статтею, про що свідчать як обширна судова практика, так і їх консультації (див. категорію 107.11 ЗІР).

У той же час, ПКУ говорить про те, що платники ЄП ведуть так званий спрощений облік (п. 291.2 ПКУ), порядок якого описано у п. 296.1 ПКУ: ФОП — єдинники груп 1, 2 та 3 (неплатники ПДВ) ведуть Книгу обліку доходів (а ФОП — єдинники групи 3, платники ПДВ — Книгу обліку доходів та витрат (форми Книг та Порядки їх ведення затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 р. № 579) шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів (п.п. 296.1.1 ПКУ). При цьому п. 296.1 не вказує на необхідність підтверджувати доходи в інший спосіб, ніж шляхом відображення інформації про них у книгах. Та й Порядки ведення книг не вимагають відображати інформацію про доходи на підставі первинних документів.

До речі, свого часу і Мінфін (лист від 05.03.2012 р. № 31-08410-07/23-1595/1186) допускав, що при відображенні ФОП-єдинниками доходів у Книзі факт їх надходження не завжди може бути підтвердженим первинними документами, зокрема, отримання готівки в оплату товарів (робіт, послуг). На думку Мінфіну, саме дані, наведені у Книзі, є підтвердженням факту отримання доходу і використовуються для складання податкової декларації платника ЄП за відповідний податковий (звітний) період.

До аналогічних висновків доходять і суди. Наприклад, в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 р. у справі № 815/2991/14:

1) колегія судів погодилася з судом першої інстанції щодо того, що «позивач, який <…> є платником єдиного податку, повинен вести книгу обліку доходів і жоден нормативний акт не передбачає обов’язку позивача вести будь-який інший облік своєї діяльності або обов’язок зберігати документи, що підтверджують суми одержаних грошових коштів». Саме цьому, на думку суду, ФОП-єдинник не повинен додатково складати та зберігати документи, на кшталт договорів з покупцями, даних обліку отримання абон­плати в розрізі абонентів; реєстри надходжень безготівкових коштів тощо (саме їх вимагали податківці);

2) посилання податківців на ст. 44 ПКУ суд назвав необґрунтованим, оскільки ця норма є загальною відносно ст. 296 ПКУ, яка для платників ЄП є спеціальною щодо ведення обліку і складення звітності, а тому підлягає переважному застосуванню.

ВИСНОВОК. ФОП-єдинники не зобов’язані підтверджувати факт отримання доходів додатковими первинними документами. Їм достатньо виконати вимогу п. 296.1 ПКУ — відобразити інформацію про суму отриманого доходу у Книзі обліку доходів (доходів та витрат). Крім того, навіть якщо ФОП-єдинник складає первинні документи, що підтверджують факт отримання доходів (договори з покупцями, товарні чеки тощо), він не зобов’язаний зберігати їх протягом встановлених п. 44.3 ПКУ строків (не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності), а отже, і для притягнення його до відповідальності за ст. 121 ПКУ немає підстав. З цим погоджуються і суди.

Доходи: нюанси

ПДВ Якщо ви є платником ПДВ, то тут вже спеціальними нормами для вас будуть норми розд. V ПКУ, лише нормами п. 296.1 ПКУ обмежитися не вийде. У свою чергу для єдинників — платників ПДВ жодних особливих винятків ПКУ не передбачено. Постає справедливе запитання: чи достатньо для правомірного відображення податкових зобов’язань з ПДВ буде належним чином оформленої податкової накладної? Ми вважаємо, що у цьому випадку все ж таки краще мати первинку на доходи (накладні, акти виконаних робіт чи наданих послуг). Тут норми п. 44.1 ПКУ працюють вже відносно декларації з ПДВ, а не ЄП. Також первинні документи на товари (роботи, послуги) можуть знадобитися покупцям-юрособам, котрі ведуть бухоблік. Статус же податкової накладної як первинного документа суперечливий. Зокрема, ВСУ у своїх постановах від 27.03.2012 р. № 21-737во10 та від 21.01.2011 р. № 21-37а10 зазначає, що лише податкова накладна не може підтвердити реальність здійснення господарської операції. Тому, щоб уникнути спорів з податківцями щодо розмірів бюджетного відшкодування, коректності відображення податкових зобов’язань з ПДВ, рекомендуємо складати та зберігати «доходні» первинні документи.

Безоплатно отримані товари (роботи, послуги) До складу доходів платника ЄП абз. 1 п. 292.3 ПКУ вимагає включати також вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). При цьому безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику ЄП згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, переданіплатнику ЄП на відповідальне зберігання і використані таким платником ЄП (п. 292.3 ПКУ).

Підтвердити факт безоплатного отримання можуть накладна, акт приймання-передачі товару (у разі безоплатного отримання товару). Для послуг можна оформити договір надання послуг та в умовах зазначити, що отримання безоплатне.

Здавалося б, навіщо документ на безоплатні отримання, адже так чи інакше їх вартість буде включена до доходу. Так, дійсно, навіть за відсутності письмових договорів, податковобезоплатним отриманням пряма дорога до доходу. Інша справа, що невиконання вимог про наявність первинних документів може призвести до виникнення принаймні двох проблем:

1) за відсутності письмових договорів такий дохід буде класифіковано не як дохід ФОП, а як «громадянський» дохід фізособи (це вказано у консультації у категорії 107.04 ЗІР);

2) відсутність первинних документів на безоплатно отриманий товар може породжувати ті ж проблеми, що і взагалі відсутність документів на наявні матцінності (про це див. розділ «Витрати»).

Співпраця з фізособами та РРО Якщо ви реалізуєте товари, роботи, послуги фіз­особам, варто пам’ятати про норми Закону № 1023. Відповідно до його ч. 11 ст. 8 продавець зобов’язаний надати покупцю розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. Аналогічну вимогу містить і п. 2 ст. 3 Закону про РРО: суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані видавати особі при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

І тут є певний нюанс. Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону № 1023 «підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі — розрахун­ковий документ)». А от у ст. 2 Закону про РРО під розрахунковим документом розуміють документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує, зокрема, факт продажу товарів, надання послуг, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений уручну.

Як бачимо, один і той же термін напов­нено різним змістом. Підсилює плутанину ще й п. 15 ст. 3 Закону про РРО, який вимагає від суб’єктів господарювання надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону № 1023. Зверніть увагу: тут вже йдеться не про розрахунковий документ, а про документ, що підтверджує факт передавння права власності на товар.

Як результат на практиці склався такий підхід:

  • якщо ФОП підпадає під дію Закону про РРО (lізнатися деталі застосування РРО ФОП-єдинниками ви можете у статті «РРО для ФОП-єдиноподатників: що новенького?», то вона на виконання п. 2 ст. 3 Закону про РРО видає покупцю розрахунковий документ (саме у розумінні Закону про РРО). Від таких суб’єктів господарювання Закон про РРО вимагає забезпечувати зберігання протягом 3 років використаних КОРО та розрахун­кових книжок (п. 6 ст. 3 Закону про РРО) чи контрольних стрічок РРО (п. 10 ст. 3 Закону про РРО);).
  • якщо ФОП РРО не застосовує, то документ, що підтверджує оплату та передавання права власності на товар, покупець, зазвичай, отримує якщо виявляє відповідне бажання. Ще раз акцентуємо увагу: такий підхід не відповідає вимогам Закону № 1023. У той же час, притягти ФОП до відповідальності за таке порушення непросто, адже прямої відповідальності за це немає. Більш того, факт ненадання відповідного документа можна викрити лише тоді, коли покупець не отримав його, висунувши відповідну вимогу. У будь-якому разі зберігати документи, що підтверджують факт оплати чи перехід права власності, у цьому випадку від ФОП не вимагається.

Витрати

Придбання товарів (робіт, послуг) Почнемо з приємних новин.

Свого часу питання наявності документів на придбаний товар у ФОП-єдинника гостро ставили норми Закону про РРО:

  • п. 12 ст. 3 Закону про РРО вимагав вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку;
  • ст. 20 Закону про РРО встановлювала чималі штрафи (у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації) за порушення цієї вимоги.

На сьогодні у Законі про РРО ці вимоги лишилися, але з 23.07.2015 р. (з набранням чинності Законом № 569) вони не поширюються на на ФОП-єдинників, які не є платниками ПДВ.

Але чи означає це, що тепер підприємцям взагалі можна забути про первинні документи на товари? На жаль, ні.

Залежно від того, у кого ФОП придбаває матцінності, у нього виникають різні обов’язки щодо оподаткування виплачуваного доходу та відображення інформації про такі виплати у звітності. Якщо товари, роботи, послуги ви придбаваєте у юросіб — питання, як правило, не виникають. Інша справа, якщо продавцем є фізособа:

1) якщо ви придбаваєте у ФОП, то за виконання певних вимог ви не утримуєте з доходу ні ПДФО, ні ВЗ, не сплачуєте також ЄСВ (якщо мова йде про роботи та послуги);

2) якщо ж продавцем є звичайна фізособа, то у вас виникає обов’язок утримати ПДФО, ВЗ та сплати ЄСВ (якщо мова йде про роботи та послуги).

Крім того, придбання у будь-якої фізособи слід зафіксувати у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. А от її заповнювати без первинки ми б не радили, адже є всі шанси порушити норми все того ж п. 44.1 ПКУ. Залежно від статусу продавця та виду придбання ви обираєте ознаку доходу для форми № 1ДФ: доходи, що виплачуєте іншим ФОП, відображайте з ознакою доходу «157».

ВИСНОВОК. Отже, для того щоб довести своє право не сплачувати ПДФ, ВЗ та ЄСВ, ви повинні довести, що доходи ви виплачуєте юрособам чи ФОП (а не звичайним фізособам). А це без первинних документів неможливо.

Які документи оформити? По-перше, документи, що підтверджують оплату товару, робіт чи послуг (чеки РРО чи товарні чеки з необхідними реквізитами первинних документів — при готівковій оплаті; чи банківські виписки — при безготівковій), бо це підтвердить той факт, що здійснили придбання, а не отримали активи безоплатно. По-друге, документи, що підтвердять отримання матцінностей (накладні постачальника, акти приймання-передачі) чи факт надання послуг чи виконання робіт (акти).

ВАЖЛИВО! Такі первинні документи зберігаються не менше 1095 днів з дня подання податкової звітності (не придбання товарів), для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з граничного строку подання такої звітності (п. 44.1 ПКУ). Порушення цієї вимоги загрожує штрафом за ст. 121 ПКУ.

І це ще не все. За відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником ЄП, у разі виявлення факту неутримання ПДФО при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 127.1 ПКУ, як до податкового агента (на це вказували податківці у консультації з категорії 107.11 ЗІР). Тому радимо вам з цим не жартувати і вимагати у контрагентів усю необхідну документацію.

Заробітна плата Якщо ж вам пощастило ще й мати найманих працівників, то на придбанні товарів паперова тяганина не закінчується. Тут важливу роль відіграє дотримання норм трудового законодавства. Відповідно до норм ст. 2 КЗпП розмір зарплати повинен бути не нижче мінімально встановленого державою, а довести це ми зможемо лише належним чином оформленими документами. Також для того, щоб уникнути адмін­штрафу за ст. 41 КУпАП у розмірі від 510 грн до 1700 грн за порушення строків виплати заробітної плати необхідно якось довести факт її виплати в належні строки.

Та найважливішим є те, що розмір заробітної плати та строки її нарахування і виплати безпосередньо впливають на розмір та дати сплати ПДФО, ЄСВ та ВЗ. До речі, мораторій на перевірки у цьому випадку нас не врятує, бо відповідно до п. 3 розд. «Прикінцеві положення» Закону № 71 з 01.01.2015 р. щодо дотримання законодавства з нарахування ПДФО та ЄСВ нас мають повне право перевірити. Не слід забувати ще й про те, що нарахована заробітна плата, а також ПДФО повинні відображатися у звіті за формою № 1ДФ, який подають всі без винятків роботодавці. Що станеться у випадку непідтвердження належним чином нарахованого ПДФО, ми писали вище. Тобто ФОП зобов’язані складати, зберігати та надавати на вимогу контролюючих органів документи, які підтверджують нарахування та виплату заробітної плати, а також нарахування та сплату ПДФО та ЄСВ.

ВИСНОВОК. Отже, для того щоб убезпечити себе від штрафів та суперечок з податківцями та іншими контролюючими органами, необхідно складати розрахун­ково-платіжну відомість, що підтвердити факт нарахування та виплати заробітної плати.

Необхідні реквізити

Для того щоб до наших первинних документів ні у кого не виникло претензій, вони повинні містити обов’язкові реквізити. Їх перелік наведено у Законі про бухоблік. І хоч його норми стосуються в основному підприємств, особливості оформлення первинки ми вважаємо за доцільне брати саме звідси.

Відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:

1) назву документа (форми);

2) дату і місце складання;

3) назву підприємства, від імені якого складено документ;

4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

5) посади осіб, відповідальних за здійс­нення господарської операції і правильність її оформлення;

6) особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На тому, що ці реквізити надають документам юридичної сили та доказовості, наполягає і Мінфін у листі від 15.01.2015 р. № 31-11410-08-10/871.

Складати первинні документи необхідно на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. У випадку, коли законодавством не встановлені типові форми первинних документів, оформлення господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Використані документи

Закон № 1023 — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Закон № 71 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Закон № 569 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 р. № 569-VIII.

 

Анна Хомюк, бухгалтер-експерт  

№ 3, 2016  (с. 19)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку