Версія для друку

Нещодавно ви мали змогу ознайомитися із тонкощами застосування РРО під час виїзної торгівлі1. А зараз з’явилася добра нагода поглибити здобуті тоді знання і навіть дізнатися дещо з того, що залишилося за межами тієї статті. Допоможе у цьому коментований лист. Навіть незважаючи на його статус індивідуальної податкової консультації (ІПК), призначеної для конкретного платника податків, у ньому є багато цікавого, що варто знати усім суб’єктам господарювання, які спеціалізуються на виїзній торгівлі.

Поділимо його умовно на дві частини. У першій з них висвітлені РРОшні нюанси, у другій — касові. Такий тандем, узагалі-то, є нерозривним, адже щойно заходить мова про готівкові операції, перше запитання, що виникає: як бути із застосуванням РРО? А слідом за ним постає й інше — як «прилаштувати» одержану готівкову виручку, щоб не було жодних претензій щодо дотримання касової дисципліни?

Розуміючи невіддільність одного від іншого, податківці по черзі відповіли на кожне з цих запитань. Відповіли, як змогли...

Не порушуючи структуру їх консультації, прокоментуємо її найважливіші тези. Та спочатку сформулюємо запит платника податків, якому ця ІПК адресована.

Отже, підприємство цікавила можливість здійснювати продаж молока власного виробництва з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів:

• без застосування РРО та РК2;
• без обмеження розміру річного обсягу розрахункових операцій на один суб’єкт господарської діяльності.

РРОшні нюанси Якщо не відступати від змісту запиту, то відповісти на нього можна було кількома реченнями. РРО, РК і КОРО3не використовуються при продажу молока (а також води, квасу, олії та живої риби) з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів. Це прямо передбачено ч. 11 ст. 9 Закону про РРО. Причому уточнення щодо дозволеного розміру річного обсягу розрахункових операцій для такого виду діяльності абсолютно зайве. Адже «звільнююча» ст. 9 Закону про РРО узагалі не згадує про будь-які сумові обмеження.

Ну хіба що можна обмовитися про щорічний мільйонний поріг обсягу доходу для ФОП-єдиноподатників другої та третьої груп, установлений ч. 6 цієї статті сукупно з п. 296.10 ПКУ. Однак і для них перевищення зазначеного порогу не матиме жодного значення, якщо вони здійснюватимуть продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів (див. консультацію з категорії 109.03 ЗІР, висновок якої тут підходить за аналогією).

Та автори листа пішли далі і нагадали, що виїзна торгівля одним молоком не обмежується. Є досить багато її різновидів, щодо яких запитання про граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій матиме неабияке значення, бо для «виїзних торговців» є ще можливість працювати без РРО, проте з РК і КОРО, спираючись на ст. 10 Закону про РРО. Відповідні види діяльності наведено у відомому Переліку № 13364, що розроблений на виконання зазначеної статті.

Серед них, зокрема:

• роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики тощо), що розташовані за межами стаціонарних приміщень (п. 2 Переліку № 1336). При цьому річний обсяг продажу через такі пункти не повинен перевищувати 200 тис. грн на одного суб’єкта господарської діяльності;
• роздрібна торгівля на ринках, ярмарках, за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу (п. 3 Переліку № 1336). Обмеження за обсягом виручки — також не більше 200 тис. грн на рік на одного суб’єкта господарської діяльності;
• роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюються підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва (п. 4 Переліку № 1336). Обмеження за обсягом виручки для цього виду діяльності — 75 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів/надання послуг).

У разі перевищення встановленого річного об’єму впродовж останніх 12 місяців суб’єкт господарювання впродовж одного місяця повинен перейти на облік розрахункових операцій з використанням РРО.

Автори листа підкреслюють, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій встановлений саме за певними формами і умовами (видами) діяльності. Тому в розрахунку граничного обсягу повинні враховуватися тільки надходження від виїзної торгівлі, а готівка, прийнята через касу з оформленням прибуткового касового ордера (ПКО) або через РРО, а також безготівкова оплата товару в такому розрахунку не враховуються.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Податківці вважають, що у разі перевищення встановленого обсягу виручки, отриманої через виїзну торгівлю, з цим обсягом порівнюється виручка не за кожним пунктом продажу, а за усіма пунктами виїзної торгівлі, які є у суб’єкта господарювання. Однак, на нашу думку, такий узагальнюючий висновок фіскалів не зовсім коректний. І застосовувати його слід лише до видів діяльності, наведених у пп. 2 і 3 Переліку № 1336 (див. вище).

А от щодо п. 4 цього Переліку, то граничний осяг (75 тис. грн) слід порівнювати із виручкою кожного структурного (відокремленого) підрозділу (пункту продажу товарів/надання послуг). Тож якщо ви здійснюєте діяльність, зазначену у п. 4 Переліку № 1336, і у вас, скажімо, три пункти продажу, виручка кожного з яких 30 тис. грн, що у підсумку становить більше 75 тис. грн, то це ще не привід застосовувати РРО!

І останнє зауваження щодо цієї частини листа. Фіскали стверджують, що при намірі використати КОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці цю книгу до початку використання слід оформити в органі ДФС за місцем проведення господарської діяльності. Проте відповідної норми з чинного Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 р. № 547, вони не наводять.

Це й не дивно, адже зазначений Порядок узагалі не оперує таким поняттям, як «оформлення КОРО». Натомість у ньому йдеться лише про необхідність зареєструвати КОРО в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 2 гл. 1 розд. ІІ Порядку). Тож нам важко сказати, що саме мали на увазі черкаські податківці. Найімовірніше, вони списали цю норму із давно скасованого Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614. Хоча й тоді ця вимога не поширювалася на КОРО, зареєстровані на транспортний засіб чи об’єкт виїзної торгівлі.

Отже, на наше тверде переконання, додатково ставити КОРО на облік за місцем фактичного здійснення діяльності наразі не треба. Та якщо ви бажаєте перестрахуватися, радимо одержати відповідну ІПК.

Касові нюанси Як відомо, головним документом з питань касової дисципліни є Положення № 6376. А визначальним у ньому, без перебільшення, є поняття оприбуткування готівки. На жаль, ці нюанси у листі, що коментується, залишилися невисвітленими. Тож стисло нагадаємо, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО (п. 1.2 Положення № 637).

Усю готівку, яку при реалізації товару отримує продавець (у тому числі й під час здійснення ним виїзної торгівлі), потрібно своєчасно (в день її отримання) та в повній сумі оприбутковувати. Таку вимогу містить п. 2.6 Положення № 637.

Для «виїзних торговців», які у переважній більшості проводять готівкові розрахунки із використанням РК, оприбуткуванням готівки є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі даних РК (абзац третій п. 2.6 Положення № 637).

Наступний крок: забезпечити своєчасне здавання готівкової виручки до банку. Адже здати її до головної каси підприємства при виїзній торгівлі можна не завжди. Це розуміють і податківці. Тож їх рекомендація із цього питання така: враховуючи, що готівкова виручка відокремлених підрозділів підприємства здається ними самостійно і зараховується на рахунок підприємства у безготівковому порядку, така готівкова виручка не оформляється прибутковими і витратними касовими ордерами (ВКО) в касі підприємства, оскільки безпосередньо не надходить до його каси.

Від себе додамо, що таким відокремленим підрозділам, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, абзац четвертий п. 4.2 Положення № 637 дозволяє не вести касову книгу.

Зверніть увагу, що наведена вище рекомендація авторів листа розходиться із позицією, висловленою у листі НБУ від 21.11.2016 р. № 50-0004/953986. У ньому регулятор зобов’язує ті відокремлені підрозділи, які здають готівкову виручку до банку, оформляти ВКО та здійснювати відповідні записи в касовій книзі. І хоча перевіряють дотримання правил касових операцій фіскали, щоб остаточно упевнитися, що можна діяти саме так, як вони рекомендують у цьому листі, радимо одержати свою власну ІПК із цього питання. Тоді до вас не буде жодних претензій.

Насамкінець зауважимо, що автори листа дозволяють відокремленому підрозділу здавати готівкову виручку на рахунок підприємства через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС). Та, на жаль, порядок здійснення таких операцій вони не деталізують.

А от у консультації з категорії 109.16 ЗІР відповідні роз’яснення є. Там сказано, що документом, який підтверджує приймання готівки відокремленого підрозділу через ПТКС, може слугувати сліп — паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції. Однак радість від застосування такого прогресивного способу здавання виручки затьмарюється тим, що наприкінці робочого дня на підставі сліпів такий підрозділ має скласти ВКО на загальну суму проведених операцій за день та здійснити відповідний запис у касовій книзі.

Тож будьте пильні й не купіться на такі поради, якщо не застосовуєте касову книгу на об’єкті виїзної торгівлі з огляду на абзац четвертий п. 4.2 Положення № 637 (див. вище).