Журнали

Платник єдиного податку 24 квітня, 2017
16
Е

Екоподаток: що потрібно знати, звітуючи у 2017 році

З прогнозованих змін, які чекають на платників екологічного податку в поточному році, можна твердо обіцяти лише підготовлювані поправки до форми звітності. Щоправда, вони незначні й на сьогодні існують лише у проекті. Тож за підсумками I кварталу можна сміливо заповнювати звичну форму декларації. Головне — правильно розрахувати суму екоподатку, що підлягає сплаті за перший звітний період року. І тут навіть
досвідчені бухгалтери починають сумніватися, чи все враховано в розрахунку, чи нічого не забуто, чи до того контролюючого органу подано декларацію, чи не пропущено строки сплати...

Щоб розвіяти всі ваші сумніви, нагадаємо головні віхи, які стануть вам у пригоді при складанні «екоподатної» звітності у 2017 році.

-A
A+

Головні тези

  • За підсумками I кварталу можна сміливо заповнювати звичну форму декларації — зміни звітності поки лише в планах.
  • Якщо ви скидаєте стічні води не у водний об’єкт, а в каналізацію, сплачувати екоподаток не потрібно. Замість вас його заплатить підприємство, що надає послугу з водовідведення.
  • Платниками екоподатку за розміщення відходів є лише ті суб’єкти господарювання, які здійснюють остаточне їх захоронення. Тимчасове зберігання відходів не зобов’язує вас платити за них екоподаток.
  • На підставі спецдозволу на викиди визначають перелік забруднюючих речовин, що викидаються стаціонарним джерелом в атмосферу, та їх фактичну кількість.
  • Якщо ж зазначеного дозволу у платника немає, фіскали пропонують йому самостійно визначити обсяги викидів і ставки податку.
  • Оскільки з 01.01.2017 р. ставки екоподатку зросли приблизно на 12 %, звітуючи за I квартал і до кінця поточного року, слід ураховувати нові ставки.

Платники екоподатку: чи є ви серед них?

Власне кажучи, до категорії платників екоподатку потрапляють усі особи, які під час своєї діяльності забруднюють навколишнє природне середовище. Серед них (ст. 240 ПКУ):

1) суб’єкти господарювання;
2) юридичні особи, які не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності;
3) бюджетні установи;
4) громадські та інші підприємства, установи та організації;
5) постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції щодо таких нерезидентів або їх засновників.

Які види забруднення навколишнього природного середовища оподатковуються екоподатком? Як випливає зі ст. 242 ПКУ, сплачують його з фактичних обсягів:

  • викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;
  • скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин;
  • розміщення відходів, а також
  • радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, утворених радіоактивних відходів та радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Якщо навіть відкинути останній — «радіоактивний» — різновид екоподатку як досить рідкісний, то все одно виходить, що практично всі, хто так чи інакше завдає шкоди навколишній природі (за винятком фізичних осіб), зобов’язані платити екоподаток.

Але чи такий уже категоричний насправді цей висновок?

Виявляється, не зовсім. Оскільки законодавець, зобов’язуючи ту чи іншу особу сплачувати екоподаток за той чи інший вид забруднення, одночасно передбачив умови, дотримуючись яких потенційний платник цього податку стає неплатником. Непогано, погодьтеся!

Які ж це умови? Розглянемо їх для кожного різновиду екоподатку. Якщо з подальшого викладення ви зрозумієте, що відкараскатися від статусу платника екологічного податку у вас не виходить, тоді вам на допомогу докладна стаття про нього2. Якщо ж ви з’ясуєте, що вписуєтеся в ці умови, то ви беззаперечно — неплатник. Отже, «екоподатну» декларацію в поточному році вам можна й не подавати. Але для повної впевненості вивчіть останній розділ цієї статті, де йдеться про додаткові вимоги, виконавши які ви точно на весь рік забудете про екоподаток.

Отже, розглянемо, як «відкараскатися».

Екоподаток за скиди у водні об’єкти

Ключове слово для цього різновиду екологічного податку — безпосередні(!) скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (див. п.п. 240.1.2 ПКУ).

Отже, якщо ви здійснюєте скиди стічних вод не у водний об’єкт, а в каналізацію, сплачувати екоподаток не потрібно. У цьому випадку ви просто платите певну суму за послуги водовідведення за укладеними з відповідним комунальним підприємством договорами. До цієї суми, звісно, може входити у тому числі й компенсація екоподатку. А вже сам екоподаток за забруднення водних об’єктів повинні сплачувати підприємства, що надають послуги з водовідведення (лист ДФСУ від 19.02.2016 р. № 3723/6/99-99-15-04-01-15, а також консультацію в категорії 120.01 ЗІР). На них покладено також і обов’язок з подання відповідної «екозвітності».

Як бачите, екоподатком за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти охоплено досить вузьке коло суб’єктів господарювання. Переважно це підприємства каналізаційного господарства. Проте якщо ваш технологічний процес побудований так, що ви здійснюєте скиди безпосередньо у водні об’єкти (наприклад, підприємства харчової, хімічної, металургійної промисловості тощо), то платити екоподаток доведеться вам самостійно. У цьому випадку за подробицями його розрахунку звертайтеся до вже згаданої статті2.

Екоподаток за розміщення відходів

На сьогодні під розміщенням відходів розуміють (п.п. 14.1.223 ПКУ):

(1) або постійне (остаточне) перебування;

(2) або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Отже, платниками «відхідного» екоподатку є лише ті суб’єкти господарювання, які здійснюють захоронення відходів. Цей висновок поширюється в тому числі й на побутові відходи. У цьому випадку екоподаток платять спеціалізовані організації, які розміщують такі відходи в спеціально відведених для цього місцях або на об’єктах (див. консультацію в категорії 120.01 ЗІР).

Отже, тимчасове зберігання відходів не спричинює обов’язку сплати екологічного податку. Більше того, податківці роз’яснюють (консультація в категорії 120.01 ЗІР): суб’єкти господарювання не є платниками екоподатку за відходи, які утворилися в процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у тому числі металобрухт.

Щоправда, контролери за традицією висувають кілька додаткових умов для несплати екоподатку при тимчасовому зберіганні відходів. Вони вимагають обов’язкової наявності договору на збирання та утилізацію відходів з комунальними або спеціалізованими підприємствами (див., наприклад, лист ГУ ДФС у м. Києві від 24.05.2016 р. № 11442/10/26-15-12-03-18). Та ще хочуть, щоб у цьому договорі були зазначені строки передачі відходів (лист ДПСУ від 27.12.2012 р. № 12699/0/71-12/15-2117).

Якщо згаданого договору немає або ви не дотримуєтеся договірних строків позбавлення відходів, то, на думку фіскалів, навіть при тимчасовому зберіганні в себе відходів ви мусите сплачувати екоподаток за їх розміщення.

Аналогічний підхід фіскали сповідують і щодо таких небезпечних відходів, як шини, акумулятори, люмінесцентні лампи тощо (див. консультацію в категорії 120.01 ЗІР).

До речі, стосовно тари (упаковки), у якій надходять імпортні товари, що підлягають митному оформленню та подальшій реалізації, фіскали говорять те ж саме. Вони згодні не вважати її об’єктом оподаткування екологічним податком тільки в разі укладення зі спеціалізованим підприємством договору про надання послуг з утилізації використаної тари (упаковки (див. консультацію в категорії 120.02 ЗІР).

Якщо ж ви реально здійснюєте постійне розміщення (читай — захоронення) відходів, то повинні сплачувати «відхідний» екоподаток. Порядок його розрахунку ви знайдете у згаданій вище статті.

Екоподаток за викиди в атмосферу

А от від цього різновиду екоподатку «відкараскатися», на жаль, не вийде.

Не будемо переказувати всього, що сказано про нього в попередній статті3. Нагадаємо тільки, що до категорії його платників ви потрапляєте, якщо ваша діяльність супроводжується викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п. 240.1 ПКУ). І якщо у вас є спецдозвіл на викиди для такого джерела, завдання щодо розрахунку екоподатку, вважайте, вирішене. Відповідні формули — у тій самій статті.

Але якщо такого спецдозволу немає, то й у цьому випадку вам цілком до снаги самостійно визначити обсяги викидів і ставки податку.

Орієнтуватися при цьому можна на Пояснення щодо розрахунку обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в Україні, надане Держстатом (див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», № 32/2016, с. 224). Минулого разу ми розповідали, як ним скористатися на практиці, якщо ваше стаціонарне джерело забруднення — опалювальний котел, який працює на рідкому паливі (мазуті).

Стаття перебуває у вільному доступі за посиланням.

Сьогодні задовольнимо прохання тих читачів, які мають газовий котел.

Для обчислення фактичних обсягів викидів кожної із забруднюючих речовин Мі слід використовувати таку спрощену формулу:

Мі =10-6 × ki × B × Qr,

де ki — показник емісії i-тої забруднюючої речовини, г/ГДж;
B — витрата палива за звітний період, т;
Qr — нижча робоча теплота згорання палива, МДж/кг.

Витрата (кг, т) природного газу за звітний період обчислюється за формулою

B = X × r,

де B — витрата палива за звітний період (кг, т);
Хоб'єм спожитого газу (м3);
r — густина природного газу за нормальних умов (кг/м3).

Подальший розрахунок проведемо на прикладі.

Приклад. Обчислимо податкове зобов’язання з екологічного податку за I квартал 2017 року для котла, що працює на природному газі. Вихідні дані для розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферу при спалюванні природного газу візьмемо такі:

  • об'єм спожитого газу за звітний період — Х = 1000 м3;
  • густина природного газу — r = 0,723 кг/м3;
  • нижча робоча теплота згорання палива — Qгазу= 45,75 МДж/кг.

Показники емісії забруднюючих речовин

Назва показника емісії

Умовне позначення

Значення показника, г/ГДж

Азоту оксиди

kNOx

64,311

Вуглецю окис

kCO

248,75

Двоокис вуглецю

kCO2

58748,13

Оксид діазоту

kN2O

0,1

Метан

kCH4

1,0

Для початку переведемо показники використаного природного газу з метрів кубічних у тонни:

B = 1000 м3 х 0,723 кг/м3 = 723,00 кг = 0,723 т.

Розрахуємо валові викиди забруднюючих речовин, що утворюються під час згорання 0,723 т природного газу.

Валовий викид оксидів азоту:

МNOx = 10-6 × kNOx × Qгазу × B = 10-6 × 64,311 г/ГДж × 45,75 МДж/кг × 0,723 т = 0,002 т.

Валовий викид окису вуглецю:

МCO = 10-6 × kCO × Qгазу × B = 10-6 × 248,75 г/ГДж × 45,75 МДж/кг × 0,723 т = 0,008 т.

Валовий викид оксиду діазоту:

МN2O = 10-6 × kN2O × Qгазу × B = 10-6 ×0,1 г/ГДж × 45,75 МДж/кг × 0,723 т = 0,000003 т.

Валовий викид метану:

МCH4 = 10-6 × kCH4 × Qгазу × B = 10-6 × 1,0 г/ГДж × 45,75 МДж/кг × 0,723 т = 0,000033 т.

Валовий викид діоксиду вуглецю:

МCO2 = 10-6 × kCO2 × Qгазу × B = 10-6 × 58748,13 г/ГДж × 45,75 МДж/кг × 0,723 т = 1,943 т.

Зауважимо, що у відповідному додатку (додатку 1) до «екоподатної» декларації обсяги забруднюючих речовин наводять заокругленими до трьох десяткових знаків (див. консультацію у категорії 120.05 ЗІР, що з 01.01.2017 р. втратила чинність із «технічних» причин). Тож при розрахунку суми екоподатку беремо лише ті величини валових викидів, що перевищують 0,0005 т. Решта показників за такої точності розрахунків перетворюється на нуль.

Отже, податкові зобов’язання (ПЗ) за викиди забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферу при спалюванні природного газу за звітний період становлять:

ПЗ = 0,002 т × 2204,89 грн./т + 0,008 т × 83,07 грн./т + 1,943 т × 0,37 грн./т = 5,79 грн.

Приклад заповнення додатка 1 наведемо на рис. 1. Після цього розраховану суму екоподатку із додатка 1 слід перенести до рядка 4.1 податкової декларації — тут жодних проблем, гадаємо, бути не повинно.

Звітуємо і платимо за новими ставками

Звітність з екоподатку сьогодні включає:

  • податкову декларацію екологічного податку. Її форма затверджена наказом МФУ від 17.08.2015 р. № 715. У ній ви відображаєте загальні суми розрахованого екоподатку за відповідний період для кожного виду забруднення навколишнього природного середовища;
  • шість5 додатків до декларації. У кожному з них здійснюєте розрахунок податкових зобов’язань з екоподатку для окремого виду забруднення навколишнього природного середовища.
     
Точніше, їх дев’ять. Три останні — Кодифікатори забруднюючих речовин і відходів. Вони є допоміжними при заповненні додатків 1–3 і разом з декларацією не подаються.

З декларацією подаєте лише ті додатки, з яких до неї переносяться числові значення. Такі додатки є її невід’ємною складовою.

Декларацію з екоподатку і додатки до неї заповнюєте й подаєте за кожен квартал окремо, без наростаючого підсумку.

Базовий податковий (звітний) період з екологічного податку — календарний квартал (п. 250.1 ПКУ). Це означає, що «екозвітність» ви подаєте контролюючому органу протягом 40 к. дн., наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (п. 250.2 ПКУ). За I квартал 2017 року — не пізніше за 10 травня.

А сплачуєте екоподаток протягом 10 к. дн., наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Останній день сплати за I квартал 2017 року — 19 травня, оскільки граничний строк припадає на суботу, 20 травня, а строки сплати податків, як відомо, вперед не переносяться.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! З 01.01.2017 р. ставки екоподатку вкотре зросли. У зв’язку з цим ст. 243, 245 і 246 ПКУ в чинній редакції вже містять нові, підвищені, розміри ставок. Саме їх ви й берете до розрахунку, звітуючи за I квартал 2017 року (і всі наступні теж). Тож ні в якому разі не можна механічно перенести ставки з торішньої декларації до поточної звітності. Не знехтуйте цією порадою!

Куди подавати звітність з екоподатку?

Згідно з п. 250.2 ПКУ «екодекларацію» за викиди, скиди й розміщення відходів подаєте за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць або об’єктів. Якщо місце подання декларації не збігається з вашим основним місцем обліку, то до контролюючого органу, у якому ви перебуваєте на обліку за основним місцем, подаєте у стандартний квартальний строк копію відповідної декларації.

Свої особливості існують і в разі подання декларації, коли у вас кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць або об’єктів, які розташовані не в одному місці. Відповідні правила в цьому випадку встановлює п. 250.10 ПКУ. Тут звернемо вашу увагу на лист ДФСУ від 15.02.2016 р. № 5161/7/99-99-15-04-02-17, у якому контролери рекомендують подавати одну декларацію щодо об’єктів, розташованих у різних населених пунктах, підконтрольних одному органу ДФСУ. Але до неї потрібно додати необхідну кількість окремих додатків для кожного об’єкта оподаткування (за кожним кодом КОАТУУ).

І на завершення кілька важливих нюансів щодо неподання «екологічної» декларації.

Якщо не плануєте забруднювати навколишнє природне середовище

Отже, ви дочитали статтю до кінця і зрозуміли, що стаціонарного джерела забруднення атмосфери у вас немає та інші різновиди екоподатку ви сплачувати теж не повинні. Як бути в цьому випадку з «екозвітністю» в поточному році?

Дуже просто! Ви маєте повідомити про це контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення і скласти заяву про відсутність у звітному році об’єкта обчислення екоподатку. Тоді у вас буде можливість протягом усього звітного року не подавати декларацію з екоподатку (див. п. 250.9 ПКУ).

Таку заяву складаєте в довільній формі та подаєте не пізніш граничного строку подання податкової звітності за I квартал того року, в якому у вас відсутній об’єкт оподаткування екологічним податком. У поточному році граничний строк подання заяви — 10 травня. Якщо ж подання заяви проігнорувати, доведеться подавати декларацію з прочерками в загальному порядку протягом усього звітного року.

Однак майте на увазі: подавати зазначену заяву ви зобов’язані, тільки якщо в попередньому році вже сплачували екоподаток. А от якщо ви раніше ніколи не забруднювали навколишнє природне середовище жодним з можливих способів і не плануєте мати об’єктів оподаткування екоподатком у звітному році, то таку заяву подавати не повинні. Це стосується і новозареєстрованих суб’єктів (роз’яснення — в категорії 120.05 ЗІР).

Упевнені, сьогоднішня стаття зняла з ваших плечей тягар з багатьох питань щодо екологічного податку. Але якщо щось випадково залишилося поза полем нашого зору, запитуйте — і ми обов’язково повернемося до цієї теми.

Олена Лозова, консультант

№ 16, 2017  (с. 19)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку